Висвітлено історію розвитку української журналістики від початків її зародження у 1770-х рр. у Львові до її заборони Валуєвським циркуляром у Російській державі 1863 р. Розглянуто умови виникнення та національні джерела української журналістики, історію харківських часописів 1810 - 1920-х рр., альманахову журналістику українських романтиків, історію журналу "Основа" та газети "Черниговский листок", що видавались на початку 1860-х рр.

Висвітлено історію розвитку української журналістики ХІХ ст. від початку її зародження в 1770-х рр. у Львові до її заборони Валуєвським циркуляром в Російській державі в 1863 р. Проаналізовано історичні передумови виникнення та національні джерела української журналістики. Розглянуто питання історії харківських часописів 1810 - 1820-х рр., альманахову журналістику українських романтиків, історії журналу "Основа" та газети "Черниговский листок".

Освещена история развития украинской журналистики ХІХ ст. от начала её зарождения в 1770-х гг. во Львове до её запрета Валуевским циркуляром в Российском государстве в 1863 г. Проанализированы исторические предпосылки возникновения и национальные источники украинской журналистики. Рассмотрены вопросы истории харьковских журналов 1810 - 1820-х гг., журналистики альманахов украинских романтиков, истории журнала "Основа" и газеты "Черниговский листок".

Розглянуто журналістику як галузь масово-інформаційної та суспільно-політичної діяльності. Визначено функції журналістики та соціальну позицію журналіста. Осмислено проблеми журналістики в новітній філософії. Розглянуто головні елементи структури публіцистичного твору.

Рассмотрена журналистика как отрасль массово-информационной и общественно-политической деятельности. Определены функции журналистики и социальная позиция журналиста. Осмыслено проблемы журналистики в новейшей философии. Рассмотрены главные элементы структуры публицистического произведения.

Висвітлено історію преси Харківської губернії за 1812 - 1917 рр., розкрито її місце в становленні та розвитку української журналістики. Наведено інформацію про газети "Харьковские губернские ведомости" (1838 - 1917), "Южный край" (1880 - 1919), "Слобожанщина" і "Порада" (1906), "Сніп"(1912), в також журнали "Мир" (1881 - 1882), "Вера и Разум" (1884 - 1917), "Мирный труд" (1902 - 1914), "Школьный луч" (1916 - 1917). Подано біографії редакторів і авторів, проаналізовано журналістські тексти та суспільні явища того часу, наведено стислі характеристики діячів, які створювали періодику Харківської губернії.

Освещены история прессы Харьковской губернии за 1812 - 1917 гг., раскрыто их место в становлении и развитии украинской журналистики. Приведена информация о газетах "Харьковские губернские ведомости" (1838 - 1917), "Южный край" (1880 - 1919), "Слобожанщина" и "Совет" (1906), "Сноп"(1912), в также журналы "Мир" (1881 - 1882), "Вера и Разум"(1884 - 1917), "Мирный труд" (1902 - 1914), "Школьный луч" (1916 - 1917). Поданы биографии редакторов и авторов, проанализированы журналистские тексты и общественные явления того времени, приведены краткие характеристики деятелей, которые создавали периодику Харьковской области.

Розглянуто питання національної ідентичності українців та журналістики. Висвітлено концепцію соціально відповідальної журналістики в контексті її реалізації в Україні. Проаналізовано роль ВНЗ у розвитку журналістики, особливості регіональної журналістики як соціального інституту громадянського суспільства та демократичної держави.

Рассмотрены вопросы национальной идентичности украинцев и журналистики. Освещена концепция социально ответственной журналистики в контексте её реализации в Украине. Проанализированы роль ВУЗ в развитии журналистики, особенности региональной журналистики как социального института гражданского общества и демократического государства.

Наведено понад 600 основних літературознавчих термінів та понад 700 термінів з проблем інформаційної сфери та журналістики, зокрема етичних і правових засад діяльності ЗМІ. Розкрито сутність таких понять, як архітектоніка, егофутуристи, роман готичний, неоромантизм, кіноповість, тавтологія, акредитація журналіста, багатотиражка, нарис портретний, преса бульварна, четверта влада, публіцистика зображальна, огляд бібліографічний, радіоальманах.

Приведено более 600 основных литературоведческих терминов и более 700 терминов по проблемам информационной сферы и журналистики, в частности этических и правовых основ деятельности СМИ. Раскрыта сущность таких понятий, как архитектоника, эгофутуристы, роман готический, неоромантизм, киноповесть, тавтология, аккредитация журналиста, многотиражка, очерк портретный, пресса бульварная, четвертая власть, публицистика изобразительная, обзор библиографический, радиоальманах.

Показано роль і значення університету у процесі професійної підготовки журналіста. Висвітлено історію розвитку журналістської освіти, розкрито сутність поняття про громадянське суспільство, наведено загальну характеристику викладача журналістики як педагогічної особистості. Описано моделі виховання та навчання журналіста у вищій школі. Розглянуто сучасні концепції журналістики (Ф. Сіберта, Т. Петерсона, У. Шрамма, Г.М. Маклюена, Д. Белла, П. Бурдьє). Проаналізовано методологічні особливості історії журналістики як галузі наукового пізнання. Розглянуто вибрану історіографію новітніх праць з журналістикознавства, зокрема, наукові твори К. Серажим, В. Владимирова, Ю. Шаповала, В. Галич, Б. Потятиника, Е. Шестакової, С. Костя. Наведено сучасні методики навчання у творчій майстерні з журналістики, висвітлено питання організації навчально-виробничої практики та науково дослідної роботи студентів.

Показаны роль и значение университета в процессе профессиональной подготовки журналиста. Освещена история развития журналисткого образования, раскрыта сущность понятия о гражданском обществе, дана общая характеристика преподавателя журналистики как педагогической личности. Описаны модели воспитания и обучения журналиства в высшей школе. Рассмотрены современные концепции журналистики (Ф. Сиберта, Т. Петерсона, У. Шрамма, Г.М. Маклюена, Д. Белла, П. Бурдье). Проанализированы методологические особенности истории журналистики как отрасли научного познания. Рассмотрена избранная историография новейших трудов по журналистиковедению, в частности, научные труды К. Серажим, В. Владимирова, Ю. Шаповала, В. Галич, Б. Потятиника, Е. Шестковой, С. Костя. Даны современные методики обучения в творческой мастерской по журналистике, освещены вопросы организации учебно-производственной практики и научно-исследовательской работы студентов.

Розкрито значення важливих термінів, що характеризують традиційні явища журналістики та сучасний стан розвитку інформаційної галузі. Висвітлено етичні та правові засади діяльності ЗМІ, сучасну медіа-жанрологію, а також процес інформаційної та публіцистичної творчості, політику Української держави в інформаційній сфері. Широко використано приклади з історії та сучасності української журналістики. Увагу приділено реаліям інформаційного суспільства, новітнім комунікаційним технологіям і можливостям.

А. Камю позначав суспільну кризу в публіцистиці ("Міф про Сізіфа", "Бунтівна людина") поняттям абсурду, а в художніх творах ("Чума") символізував її в образі епідемії заразної хвороби. Під кризою він розумів беззахисність масової людини перед навалою суспільній подій, неможливість зрозуміти їх і керувати ними. Людство письменник поділяв на дві категорії: кати і жертви. Але порятунок прийде від людей "третьої категорії", які піднімуть бунт на захист знедолених. Бунт, за А. Камю, протистоїть революції. Революція руйнує; бунт створює. Бунт відбувається на засадах солідарності, діалогу, свободи, щастя. Кати і жертви - винятки, бунтар - правило. Коли відімруть винятки, здійснитися правило і бунтарі займуть у суспільстві центральне місце. Бунтарем може стати кожна людина, у якої прокинулася совість, свідомість. Пробудження свідомості відбувається за правилом: "Одного разу я задумався". У суспільстві завжди з'являються особистості, здатні на бунт, які рятують людство в стані кризи.

Романом "Гра в бісер" (1943) Г. Гессе відгукнувся на дискусію європейських інтелектуалів про стосунки масового суспільства та еліти. Роман ніби написаний як відповідь на книжку Х. Ортеги-і-Гассета "Повстання мас"; у ньому зустрічаються гіперпосилання на трактати "Занепад Європи" О. Шпенглера і "Homo ludens" Й. Гейзінги. Увагу приділено характеристиці "фейлетонної" доби, яка ототожнюється з сучасністю Г. Гессе, тоді як основна дія роману розміщена в невизначеному майбутньому. Еліта врятувалася від масового суспільства за допомогою втечі, створивши державу в державі - провінцію Касталія. Але герметично розмежувати масу й еліту не вдалося. Магістр Гри Йозеф Кнехт, головний герой роману, пережив акт пробудження та прагнення повернутися у світ, щоб служити тій самій масовій людині. Відбулася втеча від втечі, що означало повернення еліти до служіння своєму народові.

Д. Писарєв (1840 - 1848) сприймав художню літературу як шматок дійсності, а суть літературної критики вбачав у міркуваннях про саме життя. З такого погляду народилася його концепція маси, яка в багатьох елементах випередила книжку Х. Ортеги-і-Гассета "Повстання мас" (1929). За Д. Писарєвим, маса інертна, приймає дійсність такою, якою вона є, і не замислюється про її покращання. Маса ніколи не користувалася своїм розумом для розв'язання якихось проблем. За неї думають і діють інші і елітарна меншість. Проте маса здавалася Д. Писарєву тимчасовим явищем; її джерела він убачав у майновій нерівності. А відтак, досить нагодувати голодних і одягнути роздягнутих, дати усім людям гарну освіту - і з масовою людиною буде покінчено. Суспільство перейде до управління за допомогою самоврядування, у якому провідну роль відіграватимуть журналістика та громадська думка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-336

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС42815 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-336

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС42815 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-336

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС42815 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-336

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС42815 Пошук видання у каталогах НБУВ