Досліджено альгофлору (А) водойм, грунтів та наземних біотипів (Б) Канівського заповідника (КЗ). Конспект флори КЗ нараховує 1018 видів водоростей (1137 різновидностей) з відділів: Cyanophyta - 150 видів, Dinophyta - 7, Cryptophyta - 13, Rhaphidophyta - 1, Euglenophyta - 91, Chlorophyta - 454, Xanthophyta - 83, Chrysophyta - 15, Bacillariophyta - 205. Серед них 446 видів - нові для КЗ, 30 видів та 3 різновиди - для флори України. Проаналізовано А, виділено та розглянуто 29 альгоугруповань. Три частини А - водойм, грунтів, наземних Б, дуже специфічні, найближчі А позаводних Б. Порівняння сучасного стану альгофлори водойм із даними 1950 - 60-х рр. довело, що в А заповідної частини Дніпра посилились риси "реофільності", в А яружних ставків зросла роль бентосних видів. На підставі грунтовоальгологічних даних визначено: сукцесійні зміни масиву КЗ протікають у напрямку розвитку грабово-кленових лісів, що вказує на неможливість відновлення грабово-дубових лісів зонального типу лише методом заповідання. Виявлено, що А грунтів КЗ найбільше схожа з А грунтів лісостепових заповідників, водойм - з водними А заповідників рівнинної частини України.

Досліджено актуальну проблему становлення інформаційного суспільства в реаліях глобалізації. Розглянуто розвиток і формування інформаційного суспільства у скандинавських країнах. Системно досліджено основні чинники, якими обумовлюються процеси вироблення та втілення в життя даних стратегій. З'ясовано національну специфіку формування даних інформаційних суспільств. Зроблено спробу критично осмислити досвід Швеції, Фінляндії та Норвегії у справі використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою запозичення його певних компонентів для вироблення інформаційно-комунікаційної стратегії України. Розроблено практичні рекомендації щодо застосування ефективних механізмів розбудови інформаційного суспільства в Україні.

Подано біографічні дані та відомості про наукову, педагогічну й організаційну діяльність відомого українського альголога, професора, доктора біологічних наук Н. П. Масюк (1930 - 2009). Наведено повний перелік наукових публікацій вченої. Вміщено спогади рідних, друзів, колег та учнів про Н. П. Масюк. Окремий розділ присвячено випускникам кафедри нижчих рослин біологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за період 1937 - 1985 рр.

Вперше наведено результати молекулярно-філогенетичного аналізу за ядерною (18S велика субодиниця, ділянка ITS1/ITS2), мітохондріальною (12S та 23S малі субодиниці) та хлоропластною ДНК, які порівнено із сучасними відомостями щодо морфолого-анатомічних й біохімічних особливостей лишайників, симбіотичних і наземних зелених водоростей, а також мікроскопічних міцеліальних грибів. Уточнено описи морфологічних, анатомічних і біохімічних особливостей таксонів лишайників, симбіотичних і наземних водоростей, статус яких зазнав суттєвої ревізії у зв'язку з одержанням результатів молекулярно-філогенетичного аналізу досліджених груп наземних спорових рослин. Подано таблиці для визначення опрацьованих таксонів лишайників, симбіотичних і наземних водоростей, статус і обсяг яких уточнено за традиційними морфолого-анатомічними ознаками.

Наведено результати комплексного дослідження спорових рослин (лишайників, мохоподібних і наземних водоростей) трьох каньойонів території рівнинної України, складених гранітами. У широколистолісовій зоні досліджено каньойон р. Тетерів (м. Житомир, пам'ятки природи "Чотири брати" та "Голова Чацького"), у лісостеповій - каньойн р. Рось (м. Богуслав і його околиці), у степовій - каньойон р. Південний Буг (околиці м. Южноукраїнськ, НПП "Бузький Гард"). Вивчено спорові рослини на модельних ділянках різної експозиції та віддаленості від води. У цілому на досліджених гранітних відслоненнях виявлено 233 види лишайників, 135 видів мохоподібних і 256 видів наземних водоростей. Розглянуто закономірності поширення спорових рослин у каньйонах і особливості їх видового складу у кожній рослинно-кліматичній зоні, наведено їх повні анотовані списки. Подано ряд нових для флори та цікавих знахідок, розглянуто екологічні особливості ряду представників і особливості їх вираженості у складі певних екологічних груп.

Тезисы докладов II Международной конференции "Актуальные проблемы современной альгологии".

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2*60*(513р)

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.28(4УКР)

Рубрики:

Chlorophyta Зелені водорості

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2*725.12

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2*221.5(4УКР-4КИЇ)

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты сравнения структуры фитопланктона двух участков Каневского водохранилища с различным уровнем загрязнения. Анализ изменчивости нескольких типов размерных спектров, а именно размерного спектра биомассы (BSS), нормализованного размерного спектра (NBS) и традиционного таксономического размерного спектра (TTSS), осуществлен на основании проб, собранных при мониторинговом исследовании на протяжении 24-месячного периода на двух станциях Каневского водохранилища (Украина). Станция 1 была расположена в относительно чистой речной части Каневского водохранилища, тогда как станция 2 находилась ниже по течению, в устье р. Сырец, которая загрязнена сточными водами г. Киев. Обе станции характеризовались разным составом и динамикой фитопланктона. В то время как кривые BSS были различны, годовые кривые NBS и TTSS имели сходный характер, с некоторыми различиями в тонкой структуре каждого спектра. Полученные индексы сходства (TTSS), характеризующие состояние фитопланктона в относительно чистом участке Каневского водохранилища станция 1 и в загрязненном сточными водами участке в устье р. Сырец станция 2, сравнены с такими же индексами пресноводного незагрязненного водохранилища - о. Киннерет (Израиль). Обсуждено влияние загрязнения, проявляющееся через деформации структуры размерных спектров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2*852.1(4УКР)

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.312 + Е521.2*801.312

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.312 + Е521.2*801.312

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.28*332.2

Рубрики:

Chlorophyta Зелені водорості

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.3 + Е521.2*801.1

Рубрики:

Загальна біологія

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обнаружено 64 вида водорослей, среди которых преобладали Cyanoprokaryota (42,2 % видового состава) и Chlorophyta (35,9 %). В обрастаниях известняковых скал и кристаллов кварца, лежащих на почве, выявлено 38 видов. В первом местообитании доминировали Desmococcus olivaceus (Pers. ex Ach.) J. R. Laundon, Trentepohlia sp., Gloeocapsa aeruginosa Kutz. и Dilabifilum sp., во втором - Nostoc cf. linckia (Roth) Bornet et Flahault и Tolypothrix sp. В почвенных корочках на ракушечниковом песке и глинистых склонах отмечено 45 видов. Корочки образованы Microcoleus vaginatus Gomont ex Gomont, Hassallia cf. byssoidea Hassal ex Bornet et Flahault, Nostoc commune Vaucher ex Bornet et Flahault и Nostoc cf. edaphicum Kondrat., иногда - Klebsormidium crenulatum (Kutz.) Lokhorst., на засоленных участках - Coleofasciculus chtonoplastes (Thur. ex Gomont) Siegesmund et al. Видовой состав и доминирующий комплекс характеризуют данные местообитания как типичные для приморской территории с засушливым климатом.

Предложено оригинальное использование видеосъемки микроводорослей на базе светового микроскопа XSP-XY и цифровой камеры Canon EOS7D. Микровидеосъемка открывает новые возможности в морфологическом исследовании микроводорослей - легкий повторный просмотр обработанного материала с возможностью переоценки исследованных признаков, документация объемного изображения, возможность замедления и остановки изображения, изготовление высококачественных микрофотографий. Микровидеосъемка особенно удобна при изучении подвижных объектов. Получен оригинальный материал, который используется для изготовления учебных и научно-популярных фильмов об объектах микромира.

Приведены данные о новых для флоры Украины, редких и интересных во флористико-экологическом и таксономическом аспектах зеленых и стрептофитовых водорослей, выявленных с наземных местообитаний Украины - Hormotilopsis gelatinosa Trainor et Bold, Deasonia multinucleata (Deason et H. C. Bold) H. Ettl et Komarek, Prasiococcus calcarius (J. B. Petersen) Vischer, Prasiolopsis ramosa Vischer, Klebsormidium bilatum Lokhorst, Klebsormidium sp. Приведены их описания, иллюстрации, информация об экологических особенностях, распространении в Украине и мире, филогенетических связях и др.

В биологических почвенных корочках из приморских экотопов Украины выявлены интересные морфотипы цианобактерий. По результатам молекулярно-филогенетического анализа они оказались представителями недавно описанных родов из порядков Synechococcales (Oculatella Zammit, Bille et Albertano и Nodosilinea Perkerson et Casamatta) и Nostocales (Roholtiella Bohunicka, Pietrasiak et Johansen). В филогенетическом анализе по нуклеотидной последовательности гена 16S рРНК все оригинальные штаммы включались в клады соответствующих родов с высокой степенью поддержки в Байесовском анализе и анализе максимального правдоподобия. Установление видовой принадлежности выделенных штаммов по морфологическим и генетическим признакам было успешным лишь в отношении одного штамма из рода Roholtiella. Филогенетический анализ по участку 16S pРНК, связанному с регионом 16S - 23S ITS, оригинального штамма и 12 опубликованных штаммов Roholtiella показал, что украинский штамм входит в кладу, соответствующую виду R. edaphica Bohunicka et Lukesova. Его вторичная структура хеликсов рРНК участка 16S - 23S ITS, используемых в таксономии цианопрокариот, а также прилегающих к ним последовательностей в целом соответствует R. edaphica. Оригинальные штаммы родов Oculatella и Nodosilinea Perkerson et Casamatta оказались достаточно близкими между собой по нуклеотидным последовательностям гена 16S pРНК, в то же время на филограммах, построенных с использованием данных по региону 16S - 23S ITS оригинальных и опубликованных штаммов этих родов, они образуют обособленные от других видов и высоко поддержанные клады, вероятно, являющиеся еще не описанными видами. Обнаружение с использованием полифазного подхода трех новых родов для флоры Украины свидетельствует о важности применения современных методов для оценки реального разнообразия цианобактерий в природе.