Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-13 + Х839(4УКР)901.326

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відмінності у теоретичному та практичному підходах до аналізу галузі в процесі реалізації конкурентної політики. Обгрунтовано необхідність галузевого аналізу. Розглянуто види галузевого аналізу, що пов'язані із визначенням структури ринку, моделі та стану конкуренції, ступеня монополізації і необхідності регулювання галузі. Запропоновано послідовність аналізу галузі в перехідній економіці, яка складається з наведення загальної характеристики ринку, аналізу цін, політики ціноутворення, величини прибутку, показників та наслідків монопольної влади, можливостей утворення монополізованих структур.

Розглянуто підходи до розуміння понять "антимонопольна діяльність", "конкурентні відносини". Визначено співвідношення менеджменту антимонопольної діяльності із такими видами менеджменту як виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент та маркетинг. Запропоновано визначення менеджменту антимонопольної діяльності як наукової дисципліни. Охарактеризовано сферу формування менеджменту антимонопольної діяльності, а саме такі її складові: державне управління, державне регулювання, основи менеджменту, адміністративний менеджмент, менеджмент органу державної влади, принципи конкурентної боротьби, конкуренційне законодавство. Наведено взаємозв'язок менеджменту антимонопольної діяльності із розвитком антимонопольного регулювання та конкурентної політики.

Досліджено проблеми створення та підтримки конкурентного середовища. Головну увагу приділено механізмам державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, які займають монопольне становище на товарних ринках національної економіки. Запропоновано й обгрунтовано основні напрями удосконалення категоріального апарату конкурентної політики, удосконалено методику віднесення суб'єктів господарювання до тих, що займають монопольне чи домінуюче становище на загальнодержавному та регіональному рівнях. Запропоновано методику складання та введення переліку зазначених суб'єктів господарювання. Удосконалено механізм здійснення антимонопольного регулювання органами Антимонопольного комітету України.

Охарактеризовано сутність сильних і слабких ознак підприємства та визначено їх практичне застосування у формуванні конкурентної політики суб'єктів господарювання, зокрема, під час вирішення проблем входження на нові ринки. Виявлено вплив реалізації конкурентної політики на стратегію поведінки суб'єктів господарювання, а також залежність конкурентної стратегії від виду та ступеня конкуренції на товарних ринках, ринкового становища суб'єктів господарювання та їх здатності визначати умови функціонування ринку.

Розглянуто підходи до трактування понять "злиття", "приєднання", їх видів. Установлено відмінні ознаки участі суб'єктів господарювання у злитті та приєднанні. Наведено кількісну та якісну характеристики злиття та приєднання в Україні, зокрема, визначено ринки, на яких за аналізований період здійснювались злиття та приєднання, розглянуто мету, з якою суб'єкти господарювання брали участь у злитті чи приєднанні. Визначено кількісні співвідношення дозволів, наданих на концентрацію.

Розглянуто підходи до трактування понять "недобросовісна конкуренція", "захист від недобросовісної конкуренції". Обгрунтовано чинники впливу на вибір методів захисту підприємства від недобросовісної конкуренції. Наведено характеристику доступності методів захисту від недобросовісної конкуренції суб'єктам господарювання в Україні, зокрема, визначено залежність використання визначених методів від самого підприємства та зовнішніх факторів.

Здійснено наукові дослідження з метою виявлення умов конкурентності в діяльності суб'єктів господарювання, оскільки в переважній більшості наукових досліджень конкуренції на товарних ринках до уваги беруться ринкові показники, а не особливості господарської діяльності підприємств, які за своєю поведінкою відображають наявність чи відсутність конкуренції на ринку. З огляду на це розглянуто поняття "умови конкурентності" та визначено методи їх формування за видами діяльності. Встановлено залежність умов конкурентності від частки ринку суб'єкта господарювання. Наведено класифікацію методів досягнення умов конкурентності залежно від способу впливу на конкуренцію.

Проаналізовано стан конкуренції на ринку надання банківських послуг. Обгрунтовано особливості виявлення антиконкурентної поведінки банків. Наведено характеристику особливостей укладання угод з контрагентами під час реалізації конкурентної політики банку, конфіденційності та умов розкриття інформації у відносинах з приватними та корпоративними клієнтами. Запропоновано послідовність розроблення конкурентної політики банку для утримання його конкурентної позиції на ринку.

Обгрунтовано недостатність наявності конкурентних відносин на певних товарних ринках національної економіки для забезпечення максимально можливого рівня ефективності діяльності підприємств, що зумовлює необхідність функціонування ринків у стані природних монополій. Зазначено, що недоцільність відмови від функціонування ринку в стані природної монополії зумовлює потребу дослідити можливості підвищення ефективності таких структур через застосування альтернативних до конкурентного тиску механізмів, одним із яких є державно-приватне партнерство (ДПП). Описано особливості проходження етапів визначення оптимальної форми ДПП, якими є аналіз проблем функціонування конкретних суб'єктів природних монополій, дослідження особливостей кожної з форм ДПП, оцінювання здатності форм ДПП усунути наявні на підприємстві прояви неефективності. Встановлено оптимальну для досліджуваного підприємства форму ДПП, яку можна впроваджувати на місцевому та загальнодержавному рівнях. В результаті дослідження визначено, що, за умов застосування індивідуального підходу до вибору форми ДПП і збереження необхідного рівня впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на діяльність суб'єкта господарювання, ДПП є ефективним механізмом мінімізації проявів проблем неефективності суб'єктів господарювання, що функціонують на ринках природних монополій і на суміжних ринках.

Розглянуто функціональне призначення конкуренції для економічного розвитку підприємств і ринків. Визначено основні перешкоди для реалізації порівняльної функції конкуренції, які прокласифіковано за ознакою участі державних органів і ринкових учасників. Охарактеризовано квазіконкуренцію як явище, що виникає внаслідок наявності перешкод для реалізації порівняльної функції конкуренції. Обгрунтовано механізми саморегуляції квазіконкуренції на ринку.

Обгрунтовано сутність ділової репутації як результату поведінки підприємства на ринку, належність до категорій, які сприймає та оцінює зовнішнє оточення. Визначено, що можливість здійснення певної поведінки суб'єктом господарювання зумовлюється його внутрішньою спроможністю, внутрішнім середовищем. Встановлено, що діловій репутації притаманні матеріальні та нематеріальні прояви, через вплив на які можна завдавати шкоди та принижувати ділову репутацію. Визначено, що захист, підтримання та розвиток ділової репутації є необхідними засобами для забезпечення прибутковості підприємства.