На підставі критичного аналізу подано сучасне трактування історичних подій 1941 - 1945 рр. на теренах одного з найбільш розвинутих індустріальних регіонів України - Донбасу. Висвітлено політичні, воєнні, соціально-економічні, культурно-освітні та духовні аспекти життя донбасівців.

На основі аналізу архівних документів, узагальнення опублікованих матеріалів подано сучасне трактування історичних процесів, що відбувалися у Донбасі з кінця XIX до середини XX ст. Проаналізовано основні тенденції формування найманих робітників на підприємствах Донбасу, а також причини активізації соціально-класових конфліктів у зазначеному регіоні наприкінці XIX ст. Висвітлено роль іноземних інвестицій у промисловому розвитку Донецького басейну. Визначено основні причини і наслідки економічної кризи 1900 - 1903 рр. Значну увагу приділено громадським рухам та політичним партіям початку XX ст. ("Соціал-демократичній спілці гірничозаводських робітників Півдня Росії", "Союзу 17 жовтня", "Союзу російського народу"). Детально розглянуто причини загострення суспільно-політичної ситуації у Донбасі восени 1917 р. Окремий розділ присвячено структурі репресивно-каральної системи, основним тенденціям розвитку соціальної сфери, культури та освіти, а також особливостям національно-державного будівництва у 20-ті рр. Охарактеризовано соціальні зміни у Східній Україні, що відбулися у ході здійснення політики індустріалізації, причини та наслідки насильницької колективізації тощо. Досліджено роль партизанського руху у визволенні Донбасу від німецько-фашистських загарбників.

Враховуючи новітні досягнення історичної науки, автори подали своє бачення історичного поступу українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Детально охарактеризовано культуру стародавньої доби, соціально-економічний і державний лад Київської Русі, події литовсько-польської доби, виникнення українського козацтва, становище українських земель під владою Російської та Австрійської імперій, особливості українського національного відродження. Висвітлено революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях, причини поразки та уроки Української революції 1917-1920 рр., економіко-політичне становище України за умов становлення комуністичного тоталітаризму, національно-визвольний рух в Західній Україні між двома світовими війнами та у роки Другої світової війни. Проаналізовано політичне, культурне та соціально-економічне становище України на шляху до незалежності, розглянуто історію виникнення та становлення української східної та західної діаспори.

Індекс рубрикатора НБУВ: У03(4Укр55)53

Рубрики:

Економічна історія (Історія господарства)

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр55)614-2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены основные вехи творческого и жизненного пути знаменитого историка и писателя, украинского общественно-политического деятеля ХІХ в. Н.И.Костомарова. Рассмотрены периодические и непериодические издания, в которых напечатаны его произведения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-4Дон)615-209

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР55)61

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено перше в Україні довідкове видання з питань управління суспільним розвитком. Системно висвітлено сучасні вітчизняні та зарубіжні наукові, науково-методичні публікації та навчальну літературу з актуальних проблем взаємодії держави та громадянського суспільства в процесі вирішення найбільш складних питань суспільного розвитку.

Представлено первое в Украине справочное издание по вопросам управления общественным развитием. Системно освещены современные отечественные и зарубежные научные, научно-методические публикации и научная литература по актуальным проблемам взаимодействия государства и гражданского общества при решении наиболее сложных вопросов общественного развития.

Розглянуто основні тенденції капіталістичної модернізації на теренах Донбасу, яка перетворила регіон на головний металургійний та вуглевидобувний центр Російської імперії. Визначено найголовніші чинники та передумови, що спричинили створення підприємств важкої індустрії у Донецькому басейні. Проаналізовано основні соціальні суперечності та конфлікти, які забезпечили підтримку місцевим робітництвом більшовицького заколоту. Висвітлено та інтерпретовано провідні тенденції, форми та методи здійснення радянським режимом соціалістичної індустріалізації, колективізації та повоєнної реконструкції у даному регіоні. Показано, що зазначені соціалістичні перетворення реалізовувалися на основі нещадної експлуатації людських ресурсів, упровадження надзвичайних методів керівництва економікою та жорсткої карально-репресивної системи. З'ясовано, що голодомори 1921 - 1923 рр., 1933 - 1934 рр., 1946 - 1947 рр. були спричинені передусім злочинною політикою правлячої комуністичної партії. Доведено, що внаслідок соціалістичних експериментів на Донеччині утворився техногенно перевантажений індустріальний комплекс, а також деформоване соціокультурне середовище.

Розкрито термінологічну систему державного управління. Наведено близько 2 600 термінів, які відображають різні аспекти державного управління: його теорію й історію, механізми, регіональний розвиток, галузеве управління та місцеве самоврядування.

Раскрыта терминологическая система государственного управления. Приведено около 2 600 терминов, которые отображают разные аспекты государственного управления: его теорию и историю, механизмы, региональное развитие, отраслевое управление и местное самоуправление.

Наведено визначення інновацій як нововведень у різних галузях суспільної діяльності, що засновані на використанні новітніх досягнень науки та передового досвіду. Увагу приділено управлінським інноваціям як специфічному різновиду інноваційних об'єктів з власною сферою застосування. Висвітлено теоретико-методологічні засади інновацій в управлінні суспільним розвитком, відповідні і інноваційні підходи, моделі та методи. Розглянуто суспільні процеси виникнення і поширення нових управлінських ідей та відповідних практик.

Проаналізовано проблему суспільного розвитку (СР) в генезі європейської та американської культур. Висвітлено досвід СР в європейських країнах, історичні засади СР в Україні. Розглянуто питання самореалізації й модернізації суспільної системи в процесі її розвитку. Визначено фундаментальні константи й базові чинники СР за трансформативних умов держави, показники стійкості й лабільності вітчизняного СР. Розкрито політико-правові та соціокультурні засади, теоретичне підгрунтя механізмів СР. Увагу приділено практиці соціального партнерства як механізму забезпечення СР.

Розглянуто особливості аксіологічного та технологічного підходу до аналізу різних рівнів і форм державно-управлінської діяльності, зокрема, під час розробки управлінських стратегій в аспектах розвитку та функціонування державних установ і суспільства. Проаналізовано ціннісний потенціал національних інтересів України (НІУ), концепцію застосування комплексу операційно виявлених НІУ як простору для визначення цілей і пріоритетів стратегії державного управління (ДУ) та відповідних критеріїв для оцінювання його ефективності. Розкрито механізм взаємодії державно-управлінських органів з інститутами громадянського суспільства, а також форми та методи залучення громадян до прийняття державно-управлінських рішень. Висвітлено методологічні особливості теоретичної реконструкції діяльності вищих органів державної влади. Визначено механізми впливу глобалізації на функціонування системи ДУ та стратегічне планування розвитку України. Подано рекомендації щодо практичного впровадження результатів наукового дослідження.

Визначено основні категорії та поняття щодо управління якістю суспільних реформ (СР), методологічні засади здійснення суспільних перетворень, висвітлено підходи цивілізованого реформування. Проаналізовано сучасний стан розвитку теорії управління СР наприкінці 1990 - початку 2000-х рр. Розглянуто типові стратегії інституційних реформ, особливості їх реалізації. Викладено основи державно-управлінських реформ, розкрито їх роль у реформуванні суспільства та описано механізм здійснення базових основ.

Розглянуто корупцію як суспільне явище, висвітлено її історичні витоки, поняття та сутність, а також передумови її виникнення в сучасному суспільстві. Розкрито природу корупції в Україні, проаналізовано стан, тенденції та нормативно-правові аспекти боротьби з нею. Охарактеризовано сучасні механізми запобігання та протидії корупції, організаційні засади та питання взаємодії держави та громадянського суспільства у даній сфері. Акцентовано на зарубіжному досвіді протидії корупції та можливості його використання в Україні. Значну увагу приділено перспективам подальших досліджень у сфері протидії корупції. Наведено статистичні матеріали та дані соціологічних опитувань, а також основні нормативно-правові акти щодо боротьби з корупцією.

Розкрито сучасні теоретичні та методологічні підходи до управління сучасним суспільним розвитком, тенденції розвитку державного управління. Висвітлено європейський досвід модернізації діяльності органів державної влади, наведено їх структурно-функціональні моделі. Висвітлено теоретико-методологічні засади інституційного розвитку громадянського суспільства та його основні тенденції. Розглянуто проблеми розвитку громадських організацій, світові та європейські демократичні традиції розбудови громадянського суспільства. Охарактеризовано сутність та тенденції розвитку демократичного врядування в Україні, громадянські ініціативи в процесі вироблення та реалізації публічної політики, вплив політичної системи на розвиток громадянського суспільства та органи державної влади. Проаналізовано історичний розвиток взаємодії органів публічної влади та суспільства в Україні, горизонтальну та вертикальну взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Розглянуто суспільство як об'єкт інституалізації, проаналізовано стан і перспективи суспільного розвитку, вплив форм поведінки особистості на процеси розвитку інститутів суспільства. Висвітлено поняття інституціональної матриці, охарактеризовано основні етапи та форми інституалізації. Розкрито особливості функціонування соціальних (суспільних) інститутів, наведено критерії їх визначення. Увагу приділено інституціональним засадам державного управління та інституціональній взаємодії між державою та виборчим процесом. Акцентовано на особливостях процесів інституціоналізації в українському суспільстві, розглянуто інституціоналізацію політичних технологій як фактор підвищення ефективності державного та суспільного регулювання та як механізм розв'язання суспільних суперечностей.

В алфавітному порядку (від А до Я) подано тлумачення основних понять з історії українського державотворення, функціонування та розвитку державно-управлінських систем на теренах України. Комплексно висвітлено основні явища, процеси та події у галузі державного управління в усі періоди вітчизняної історії, починаючи від стародавніх часів. Увагу приділено відомим державним і політичним діячам у вітчизняній історії, українським і зарубіжним мислителям, діячам культури, науковцям, які зробили внесок у розвиток управлінської думки, зокрема, В.Б. Антоновичу, О.А. Безброродьку , В.І. Вернадському, В.К. Винниченку, М.С. Горбачову, М.С. Грушевському, М.І. Дорошенку та ін. Акцентовано на важливих явищах загальноцивілізаційного характеру, що справили суттєвий вплив на державне управління.

Висвітлено концептуальні засади комунікативного феномену, джерела та основні парадигми соціальної комунікації, простежено розвиток теорій масової комунікації та інформації в XX - XXI ст. Розкрито поняття комунікативного процесу, наведено основні характеристики комунікацій. Значну увагу приділено трансформаціям суспільного розвитку в контексті глобалізації, наголошено на проблемах розвитку інформаційного суспілсьтва в Україні. Розглянуто комунікативну парадигму суспільного розвитку в контексті побудови громадянського суспільства в Україні, акцентовано на питаннях адаптації до міжнародних стандартів сучасних форм комунікативної взаємодії влади та громадськості.