Описано різні технології переробки полімер-деревних матеріалів (ПДМ) - екструзійна, лиття під тиском, пресування. Найбільш придатною є пресова технологія, яка має декілька варіантів. Кожна технологія має свої вимоги до складу та властивостей компонентів ПДМ. Вибір певної технології переробки обумовлений необхідними властивостями виробу і характеристиками полімерної та деревної сировини.

Синтезовано композиції на основі суміші уретанових олігомерів різної молекулярної маси (MM) та неорганічного олігомера (силікату натрію). Вивчено кінетику полімеризації олігомерів за допомогою методу ІЧ-спектроскопії по витраті NCO-груп. Визначено, що реакції мають перший порядок, а константи швидкості залежать від співвідношення органічний/неорганічний компонент. Досліджено залежності електропровідності, діелектричної константи та механічних властивостей композицій від MM органічного олігомера та вмісту неорганічного компонента.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л724.02

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше досліджено вплив малих домішок гексаметилентетраміну на властивості композицій на основі вторинного поліетилену. Досліджено їх структурні характеристики за допомогою методів ІЧ-спектроскопії і рентгеноструктурного аналізу. Вивчено фізико-механічні властивості і проведено вимірювання вмісту гель-фракції.

Вперше досліджено вплив малих домішок гексаметилентетраміну на властивості композицій на основі вторинного поліетилену. Досліджено температурні залежності в'язко-пружних функцій, теплофізичні та термомеханічні характеристики, фізико-механічні, адгезійні властивості композицій на основі вторинного поліетилену з різним вмістом домішки.

Вивчено закономірності створення гумопластів на основі вторинного поліетилену низької густини, первинного поліетилену, дисперсної гумової крихти та модифікаторів на основі рідких каучуків з функціональними групами. Досліджено структурні особливості та фізико-механічні характеристики створених композицій.

Досліджено структуру і властивості полімер-деревних композицій на основі аліфатичного кополіаміду, вторинного поліетилену. Показано, що регулюванням коефіцієнта щільності пакування деревного наповнювача можна цілеспрямовано впливати на властивості полімер-деревних матеріалів (ПДМ). Досліджено модифікуючий вплив аліфатичного кополіаміду на властивості ПДМ на основі вторинного поліетилену.

Вивчено властивості гібридних композицій на основі уретанового олігомеру залежно від агрегатного стану неорганічного гідроксилвмісного компонента. Показано, що зміною фізичного стану неорганічної складової (силікату натрію) можна впливати на кінетику процесу структуроутворення органо-неорганічних композитів, їх фізико-механічні, сорбційні та інші властивості.

Вивчено вплив домішок кополімеру етилену з вінілацетатом на фізико-механічні властивості композитів на основі вторинного поліетилену та композитів за присутності дисперсної гумової крихти. Показано, що введення домішки сприяє покращанню міцнісно-деформаційних характеристик композитів, а її концентраційна залежність вказує на два різні механізми руйнування композитів за малого і високого вмісту компатибілізуючої домішки.

Досліджено структурні особливості формування нанокомпозитів на основі епоксидного олігомеру ЕД-20 за наявності високодисперсного аеросилу з різною природою поверхні. Показано, що нанонаповнювач характеризується дворівневим характером структури. Перший складають поверхнево-фрактальні агрегати (ПФА) часток аеросилу з розмірами близько 30 нм із шорсткуватою поверхнею, другий - масово-фрактальні агрегати великих розмірів, які складаються з агрегатів першого рівня. У разі введення такого наповнювача в епоксидну матрицю спостережений характер його просторової агрегації значною мірою зберігається, але зменшення вмісту наповнювача супроводжується синбатним зменшенням розмірів ПФА першого рівня. Механічні характеристики нанокомпозита визначаються особливостями структурної організації матеріалу і залежать від вмісту аеросилу та природи його поверхні.

Вивчено властивості полімерних композицій на основі сумішей вторинних термопластів поліетилену і полістиролу залежно від складу суміші. Показано, що в області малих домішок одного з компонентів суміші на залежностях руйнівної напруги, густини, адгезійної міцності на зсув до деревини, поверхневої енергії спостерігається їх екстремальне підвищення, що пов'язано зі структурними особливостями формування композицій та взаємодією компонентів на межі розподілу фаз. Вивчено вплив компатибілізуючих полімерних домішок: кополімеру етилену з вінілацетатом, кополімеру стиролу з акрилонітрилом і термопластичного поліуретану на фізико-механічні та поверхневі властивості композитів.

Вперше досліджено вплив малих домішок модифікатора РУ-1 на властивості вторинного поліетилену та композицій на його основі з гумовою крихтою. Досліджено їх структурні особливості за допомогою методів ІЧ-спектроскопії та рентгеноструктурного аналізу. Вивчено фізико-механічні властивості, характер зміни індексу плинності композицій та зміни вмісту гель-фракції за наявності РУ-1.

Досліджено вплив добавок пероксидів дикумілу і бензоїлу та хімічно активних сполук - гексаметилентетраміну та продукту взаємодії резорцину з гексаметилентетраміном (РУ-1) на властивості композицій на основі вторинного поліетилену. За допомогою методів ІЧ-спектроскопії, ДСК, вимірювання вмісту гель-фракції, показника плинності розтопу досліджено структурні особливості, теплофізичні та фізико-механічні властивості композицій.

Досліджено вплив домішок кополімерів етилену з вінілацетатом з різним вмістом вінілацетатних груп на реологічні властивості полімерних композитів на основі вторинного поліетилену низької густини та композитів на його основі, які містять подрібнений шинний вулканізат.

Проведено структурні дослідження за допомогою методу ІЧ-спектроскопії, рентгенографічного аналізу та диференційної сканувальної калориметрії вихідних і функціоналізованих кополімерів етилену з вінілацетатом (КЕВА) та композицій на основі КЕВА, що містять гумову крихту (ГК). Показано, що вміст вінілацетату впливає на структуроутворення кополімерів і їх фізико-хімічні властивості. Функціоналізація кополімерів підвищує ступінь кристалічності та фізико-механічні властивості. Наповнення ГК істотно не впливає на структуроутворення полімерної матриці і призводить до зниження механічних характеристик.

Встановлено закономірності та особливості перебігу реакції амінолізу кополімерів етилену з вінілацетатом із різним вмістом вінілацетатних ланок. Показано, що в результаті реакції амінолізу ступінь перетворення ацетатних груп у кополімерах етилену з вінілацетатом зі зростанням їх вмісту падає, а вміст гідроксильних груп і число заміщених гідроксилом ацетатних ланок зростає. Виявлено, що прищеплення гідроксильних груп у вінілацетатних ланках на поверхні гранул кополімеру сприяє покращанню їх фізико-механічних характеристик.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аміноліз лляної і соєвої олій моноетаноламіном. Встановлено оптимальні умови перебігу реакції. За допомогою методу ІЧ-спектроскопії проведено кінетичні дослідження амінолізу олій та визначено структурні особливості олігомерів на основі рослинних олій. Аналітично встановлено концентрацію ОН-груп, утворених у результаті амінолізу.

Синтезовано прищеплений блоккополімер (ПБК) на основі функціоналізованого кополімеру етилену з вінілацетатом та моноізоціанатуретану на основі реакційноздатних олігомерів соєвої олії, структура якого підтверджена методом ІЧ-спектроскопії та гель-проникної хроматографії. За методами термічного гравіметричного аналізу і диференційної сканувальної калориметрії вивчено фізико-хімічні характеристики ПБК. Встановлено, що одержаний ПБК характеризується високою термостійкістю, температура склування кополімеру має тенденцію до зсування в бік нижчих температур. Показано ефективність використання ПБК як компатибілізатора для композиційних матеріалів на основі вторинного поліпропілену та гумової крихти.

Проведено дослідження впливу типу вулканізуючої системи на процес структурування синтезованих прищеплених блоккополімерів на основі функціоналізованих кополімерів етилену з вінілацетатом і відповідних олігомерів соєвої чи лляної олій або синтетичного низькомолекулярного каучуку та їх гумонаповнених композитів. Встановлено, що як сірко-, так і тіурамдисульфідвмісна вулканізуючі системи впливають на процес структурування композицій, їх фізико-механічні та теплофізичні характеристики. Одержані результати можуть бути використані для промислового виробництва вулканізованих композиційних матеріалів з використанням як матриці прищеплених блоккополімерів і вулканізуючих систем, як сірко-, так і тіурамдисульфідвмісних.