Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розглянуто специфіку розвитку богословської думки доби Київської Русі, зумовлену впливом на християнство дохристиянських духовних традицій.

Висвітлено діяльність українських соціалістичних партій під час встановлення Гетьманату в квітні - травні 1918 р. Проаналізовано більшовицьку політику "українізації" та її вплив на розвиток освіти в 1923 - 1933 рр., відносини ОУН з Німеччиною у 1939 - 1941 рр. Розглянуто питання організації діяльності партизанського руху на Сумщині в 1941 - 1942 рр., проблему повоєнної відбудови промисловості даного регіону в 1946 - 1950 рр. Визначено соціально-педагогічні умови відродження студентського руху в незалежній Україні.

Освещена деятельность украинских социалистических партий в период установления Гетманата в апреле - мае 1918 г. Проанализированы большевистская политика "украинизации" и её влияние на развитие образования в 1923 - 1933 гг., отношения ОУН с Германией в 1939 - 1941 гг. Рассмотрены вопросы организации деятельности партизанского движения в Сумском регионе в 1941 - 1942 гг., проблема послевоенного восстановления промышленности данного региона в 1946 - 1950 гг. Определены социально-педагогические условия возрождения студенческого движения в независимой Украине.

Аналізується процес становлення ранньохристиянського богослов'я та його філософського обгрунтування представниками східної патристики за допомогою засобів ідейно-методологічного і логіко-концептуального апарату неоплатонізму. Аргументується думка про виключне значення неоплатонічної традиції для перетворення християнства в динамічну конфесію і високоінтелектуальне вчення. Цей вплив простежується шляхом порівняльного аналізу ключових етапів розвитку Універсума в сакралізованій пізньоантичній філософії і філософсько-богословській системі східної патристики.

В контексті драматичних соціально-політичних і культурних колізій розкрито суперечливий і багатоплановий процес релігійно-філософського розвитку в епоху занепаду та падіння греко-римської цивілізації. Розглянуто передумови виникнення, утвердження й еволюції неоплатонізму (III - VI ст.) як неперевершеного філософського вчення античності та середньовіччя, та процес його освоєння представниками християнського богослов'я. Розкрито проблему богошукання у творчості стародавніх мудреців, простежено основні напрямки "освячення" елліністичного теоретизування, використання його ідей, методів і понятійного апарату отцями церкви з метою філософського обгрунтування християнства. Висвітлено роль філософської спадщини античності в духовному розвитку народів Європи та Близького Сходу.

В контексте драматических социально-политических и культурных коллизий раскрыт противоречивый и многоплановый процесс религиозно-философского развития в эпоху упадка и падения греко-римской цивилизации. Рассмотрены предпосылки возникновения, утверждения и эволюции неоплатонизма (III - VI вв.) как непревзойденного философского учения античности и средневековья, и процесс его освоения представителями христианского богословья. Раскрыта проблема богоискательства в творчестве древних мудрецов, прослежены основные направления "освящения" еллинистического теоретизирования, использования его идей, методов и понятийного аппарата отцами церкви с целью философского обоснования христианства. Освещена роль философского наследия античности в духовном развитии народов Европы и Ближнего Востока.

Проаналізовано проблему сутності, специфіки та структури феномену культури. Висвітлено спадкоємність у розвитку культури. Розглянуто культурно-історичний процес, розкрито його закономірності.

Вперше запропоновано українськомовне зведення найважливіших історичних документів про еволюціонуюче християнство доби згасання Римського світу. Наведено повідомлення греко-римських авторів III ст. (державних діячів, істориків, філософів, поетів), таких як Кассій Діон, Філострат, Геродіан, Плотін і Прокопій. Разом з витягами з указів римських імператорів вони передають драматичні колізії протистояння римських і християнських вірувань напередодні легалізації християнства. Подано документи часу останнього гоніння на християн (I половина IV ст.), серед яких укази Діоклетіана та його співправителів, а також тексти Костянтина I та витяги з творів "Істориків Августів" тощо. Центральне місце займають фрагменти творів імператора Юліана та його однодумців - риторів Гімерія, Лібанія та Фемістія, істориків Євтропія, Аврелія Віктора й Амміана Марцелліна та ін. Відображено останні спалахи язичницької протидії християнству в добу занепаду античної цивілізації (V - VI ст.). Наведено витяги з творів поета Паллада, риторів Євнапія та Сіммаха, істориків Олімпіодора, Зосіми, Пріска, філософів Прокла та Сімплікія, які мусили досить обережно виражати своє неприйняття християнства. Незвичайну цінність складають твори неоплатоніків - останніх захисників античної культури, в яких відображені філософські засади язичницької традиції в її ставленні до християнства.

Виконано виділення критеріїв для порівняння децентралізованих пристроїв "розумного освітлення". Запропоновано структуру пристрою, який є дешевою та масштабованою, та такою, що легко модифікується, альтернативою вже існуючим зразкам. По критерію собівартості сенсорної частини пристрій випереджає аналогічні існуючі.

На основі аналізу історичних документів (хроніки, літописи, життєписи), релігійних і міфологічних текстів доби Стародавнього світу та Середньовіччя, а також вивчення загадкових природних об'єктів та артефактів на території різних країн здійснено спробу дослідження "езотеричного" знання, в якому простежуються відгуки про міжпланетні контакти в минулому. З'ясовано проблему існування паралельних світів як осередків гіпотетичних позаземних цивілізацій з їх високим рівнем розвитку технологій і феноменологічними здобутками, теоретично здатними забезпечити можливість досягнення інопланетянами земних теренів. Розкрито філософські, культурологічні та природничо-наукові засади дослідження питання міжгалактичних зв'язків.