Зазначено, що підземні води через значну захищеність горизонтів їх залягання від антропогенного забруднення є найбільш чистими за критеріями оцінки їх якості. Разом з тим, останнім часом збільшилась кількість публікацій, які констатують біологічну контамінацію підземних вод. Аналіз цих даних дозволяє дійти висновку про принципову важливість проведення наступних заходів: повномасштабної оцінки рівнів біологічної контамінації підземних вод на етапі прогнозної оцінки їх використання для промислового розливу; ретельного дотримання зонування округів санітарної охорони родовищ підземних вод, зокрема мінеральних, в процесі їх експлуатації; виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних вимог під час виробництва бутильованої води.

Отмечено, что подземные воды в силу значительной защищенности горизонтов их залегания от антропогенного загрязнения являются наиболее чистыми по критериям оценки их качества. Вместе с тем, в последнее время увеличилось количество публикаций, констатирующее биологическую контаминацию подземных вод. Анализ этих данных позволяет прийти к выводу о принципиальной важности проведения следующих мероприятий: полномасштабной оценки уровней биологической контаминации подземных вод на этапе прогнозной оценки их использования для промышленного разлива; тщательного соблюдения зонирования округов санитарной охраны месторождений подземных вод, в том числе минеральных, в процессе их эксплуатации; выполнения санитарно-гигиенических и противоэпидемических требований при производстве бутилированной воды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354.48

Рубрики:

Бальнеотерапія. Бальнеологія

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены актуальные проблемы обеззараживания питьевой воды в контексте обеспечения ее эпидемической безопасности. Описаны механизмы бактерицидного действия хлора и механизмы хлоррезистентности. Раскрыты основные гигиенические и медико-экологические аспекты использования хлора и его соединений в водоподготовке. Рассмотрены особенности образования галогенсодержащих соединений (ГСС) при хлорировании воды. Изучено взаимодействие хлора с гуминовыми, фульвокислотами и другими предшественниками ГСС. Показано влияние ГСС (как побочных продуктов хлорирования воды) на организм теплокровных животных, человека и разноцикличные гидробионты. Предложены методы удаления ГСС и предотвращения их образования.

Рассмотрена актуальная проблема обеззараживания питьевой воды как основы обеспечения ее эпидемической безопасности. Представлены основные гигиенические и медико-экологические аспекты применения диоксида хлора и химизм реакций, подробные характеристики биоцидного действия, побочных продуктов дезинфекции. Дана токсикологическая оценка влияния диоксида хлора и его производных на организм, раскрыты гигиенические аспекты применения диоксида хлора в технологиях водоподгтовки, в том числе при обеззараживании сточных вод. Приведена эколого-гигиеническая оценка влияния хлоритов и хлоратов на планктонные и бентосные формы гидробионтов, в частности, на морфофункциональные свойства многоклеточной зеленой водоросли Ulva rigida Ag, коротко-цикличных планктонных гидробионтов Daphnia magna Straus и Nitocra spinipes Boeck, а также пресноводных и морских беспозвоночных Dapnia magna Straus и Artemia salina L. Представлены результаты авторских аналитических и экспериментальных исследований.

Надано характеристику антропогенного забруднення донних відкладень (пелоїдів) Шаболатського (Будакського) лиману поліхлорованими біфенілами (ПХБ). Встановлено, що вміст ПХБ не перевищує нормативні рівні. Разом з тим, донні відкладення лиману слід розглядати як джерело вторинного забруднення ропи ПХБ.

Проведено еколого-економічну оцінку рекреаційної ємності курорту Сергіївка (Білгород-Дністровський район, Одеська область) для подальшого раціонального використання природних лікувальних ресурсів з мінімальним нанесенням шкоди навколишньому середовищу і з максимальною економічною ефективністю.

Представлено результати еколого-гігієнічної оцінки ропи і пелоїдів Шаболатського (Будакського) лиману. Обгрунтовано необхідність комплексних поетапних досліджень лиману як основи регламенту еколого-гігієнічного моніторингу.

Проаналізовано дані літератури та результати перших власних досліджень щодо ідентифікації метаболітів аутохтонної мікрофлори мінеральних вод. Обгрунтовано необхідність поглиблених досліджень з цієї проблеми.

Проаналізовано дані літератури та результати санітарно-мікробіологічних досліджень ропи причорноморських лиманів. Обгрунтовано необхідність розробки документа стосовно нормування мікробіологічних показників якості ропи і наведено його проект.

Проаналізовано дані літератури щодо гігієнічної оцінки взаємозв'язку якості питної води та захворюваності населення на гепатит A. Результати проведених досліджень показують, що знезаражування водопровідної води м. Іллічівськ (Одеська обл.) діоксидом хлору зумовлює тенденцію до зниження захворюваності на дану інфекцію, яка перевищує в 1,8 - 2 рази аналогічний показник по м. Одеса, Одеській області та загалом по Україні. Одержані дані корелюють з відсутністю маркерів вірусу гепатиту у водопровідній воді м. Іллічівськ за останні п'ять років. Обгрунтовано, що діоксид хлору є дезінфектантом, що забезпечує епідеміологічну безпеку питної води.

Проанализированы данные литературы по гигиенической оценке взаимосвязи качества питьевой воды и заболеваемости населения гепатитом A. Результаты проведеных исследований показали, что обеззараживание водопроводной воды г. Илличевск (Одесская обл.) диоксидом хлора обусловило тенденцию к снижению заболевания этой инфекцией, что превышает в 1,8 - 2 раза аналогичный показатель в г. Одесса, Одесской области и по Украине в целом. Полученные данные находятся в корреляции с отсутствием маркеров вируса гепатита в водопроводной воде г. Ильичевск за последние пять лет. Обосновано, что диоксид хлора является дезинфектантом, который обеспечивает эпидемиологическую безопасность питьевой оды.

Проанализированы предпосылки создания кадастра природных лечебных ресурсов, учитывающие специфику курортологии, разработана информационная система, обеспечивающая накопление и систематизацию существующих данных о ПЛР и расширение задач их обработки.

Проаналізовано дані літератури і результати санітарно-мікробіологічних досліджень ропи причорноморських лиманів. Обгрунтовано необхідність розробки документа з нормування мікробіологічних показників якості ропи, і запропоновано його проект.

Проанализированы данные литературы и результаты санитарно-микробиологических исследований рапы причерноморских лиманов. Обоснована необходимость разработки документа по нормированию микробиологических показателей качества рапы, и представлен его проект.

Проаналізовано дані літератури та результати перших власних досліджень щодо ідентифікації метаболітів аутохтонної мікрофлори мінеральних вод. Обгрунтовано необхідність поглиблених досліджень з цієї проблеми.

Проанализированы данные литературы и результаты первых собственных исследований по идентификации метаболитов аутохтонной микрофлоры минеральных вод. Обоснована необходимость углубленных исследований по этой проблеме.

Науково обгрунтовано необхідність введення до параметрів безпеки мінеральних вод України загального мікробного числа за 20 - 22 °C. Наведено результати впровадження уніфікованого алгоритму гігієнічного оцінювання фасованих мінеральних природних лікувально-столових вод з урахуванням мікробіологічних показників як складової частини контролю їх якості.

Научно обоснована необходимость введения в параметры безопасности минеральных вод Украины общего микробного числа при 20 - 22 °C. Представлены результаты внедрения унифицированного алгоритма гигиенической оценки фасованных минеральных природных лечебно-столовых вод с учетом микробиологических показателей как составной части контроля их качества.

Висвітлено актуальну проблему знезараження питної води як основи забезпечення її епідемічної безпеки. Викладено основні гігієнічні та медико-екологічні аспекти застосування ультрафіолетового опромінення (УФО) і комбінованих засобів знезараження води. Наведено результати досліджень механізмів реакцій при комбінованому знезараженні води діоксидом хлору і хлором (гіпохлоритом натрію), натурних досліджень з комбінованого застосування діоксиду хлору і хлору для знезараження води на деяких водопровідних станціях України. В обговоренні представлено узагальнення даних літератури, результатів власних аналітичних та експериментальних досліджень щодо гігієнічних і медико-екологічних аспектів застосування хлору, діоксиду хлору, озону, УФО і комбінованих мегодів як засобів знезараження води.

Исследована актуальная проблема обеспечения эпидемиологической безопасности питьевой воды. Рассмотрены основные аспекты применения диоксида хлора как высокоэффективного дезинфектанта и окислителя в технологиях водоподготовки. Подробно рассмотрен химический и существенно расширены технологический и экологический аспекты использования диоксида хлора в процессах очистки и обеззараживания воды. Обоснована необходимость внедрения диоксида хлора в практику водоснабжения и водоотведения.

Посвящена характеристике кремния, широко распространенного в природе и являющегося неотъемлемым элементом биоты различных уровней организации. Представлены данные о содержании кремния в поверхностных, питьевых и минеральных водах Украины. Приведены различные точки зрения относительно биологической роли кремния в живой природе. Рассмотрены различные аспекты медицинского применения кремния и его соединений, в том числе кремниевых минеральных вод. Обоснована нецелесообразность нормирования кремния в питьевой воде.

Розглянуто характеристику біологічної контамінації прибережних вод, таласогенні інфекції та захворювання, що виникають унаслідок цього. Викладено нормування якості рекреаційних вод. Наведено різні дані щодо біологічної контамінації води поверхневих водоймів України як потенційних рекреаційних ресурсів. Представлено наукові основи рекреаційної екогігієни.