Проведено клинико-иммунное обследование 29-ти женщин, страдающих уреа-хламидиозом. Диагноз подтвержден при помощи ПЦР. Установлено снижение абсолютного и относительного количества лимфоцитов, Т- и Т-активных их субпопуляций. Угнетение CD3+ и CD4+ потенциалов сопровождалось индукцией CD8+ клеток. Полученные данные свидетельствуют об иммуносупрессивном статусе таких пациентов. С целью коррекции приведенных нарушений использовались, наряду с этиотропной терапией (вильпрафен и вибромицин), циклоферон и эхинацея композитум.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-1

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.4

Рубрики:

Ексудативні еритеми

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено комплексний аналіз імунного стану та функціональної активності клітин, що його формують, за хламідіозу, уреа- та мікоплазмозу. Встановлено, що імуноагресивні особливості збудників урогенітальних інфекцій (УІ) суттєво впливають на різні ланки природної резистентності макроорганізму. Доведено недостатність Т-клітинної ланки імунітету, обумовлену пригніченням кількості 3D+ і CD4+ целюлярних елементів і функціональної активності лімфоцитів, що залежить від спектра етіологічних факторів. Продемонстровано домінуючий серед представників мікоплазм імуноагресивний вплив Ureaplasma urealyticum. Вперше у хворих на УІ виявлено імунологічний дисбаланс: підвищену кількість клітин-попередників реалізації антитілоутворення, пригнічення вмісту імуноглобулінів і стану компенсаторних можливостей організму зв'язування антигенів. Доведено дестабілізувальний вплив на фагоцитарну реакцію урогенітальної мікст-інфікованості. Виявлено дискоординацію змін цитокінового профілю у хворих на УІ. Встановлено клініко-імунологічну ефективність сумісного застосування імунотропних засобів спорідненої та частково різновекторної дії - циклоферону та ехінацеї композитум.

Розглянуто засади формування дієвих механізмів державного регулювання охорони репродуктивного здоров'я за умов демографічної кризи. Досліджено загальнотеоретичні, правові та соціальні засади державного управління охороною репродуктивного здоров'я, висвітлено зарубіжний досвід побудови його моделей, проаналізовано стан правового регулювання охорони репродуктивного здоров'я в Україні. Обгрунтовано модель державного управління охорони репродуктивного здоров'я, здійснено класифікацію чинників, які впливають на його стан. Розроблено механізми мотивації розвитку репродуктивного здоров'я серед молоді як складової державної політики, визначено критерії оцінки ефективності державного управління охороною репродуктивного здоров'я. Запропоновано складові національної концепції державної політики щодо охорони репродуктивного здоров'я населення.

Проаналізовано законодавчу базу щодо репродуктивного здоров'я в Україні. Наведено показники репродуктивного здоров'я населення України та причини їх зниження. Запропоновано механізми вирішення цієї проблеми.

Досліджено правове регулювання охорони репродуктивного здоров'я в Україні; проаналізовано ряд міжнародних документів, що визначають пріоритети державної політики у цій сфері; визначено проблеми охорони репродуктивного здоров'я та пріоритетні напрями державної політики щодо їх подолання.

Досліджено основні засади функціонування служби планування сім'ї в Україні. Проаналізовано структуру системи планування сім'ї. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення державного управління системою планування сім'ї.

Проаналізовано державну політику соціального захисту материнства та дитинства в державах з розвинутими ринковими економіками та в Україні, досліджено вплив різних засобів захисту материнства на рівень народжуваності. Розкрито недоліки сучасної системи соціальних гарантій захисту материнства та дитинства в Україні та обгрунтовано необхідність змін у підходах до забезпечення захисту материнства та дитинства в нашій державі.

Визначено загальний рівень репродуктивного здоров'я населення України. Проаналізовано взаємозв'язок демографічного становища та стану репродуктивного здоров'я населення, а також стан правового регулювання охорони репродуктивного здоров'я в Україні. Окремо досліджено чинники впливу на стан репродуктивного здоров'я населення, серед яких особливу увагу приділено соціально-економічному. Запропоновано заходи щодо вдосконалення державного управління соціальними гарантіями як передумови розвитку репродуктивного здоров'я населення. Внесено низку пропозицій щодо формування пріоритетних напрямів кадрового та фінансового забезпечення охорони репродуктивного здоров'я в Україні. Розроблено модель державного управління охороною репродуктивного здоров'я. Обгрунтовано низку пріоритетних напрямів мотивації до збереження репродуктивного здоров'я серед молоді. Удосконалено критерії оцінки державного управління охороною репродуктивного здоров'я.