Систематизовано основні методологічні аспекти дослідження концептуальної метафори. Увагу зосереджено на вирішенні таких завдань: розкрити сутність поняття "концептуальна метафора", визначити різновиди концептуальної метафори, систематизувати методологічні аспекти дослідження концептуальної метафори. Стверджено, що метафора - когнітивний засіб, який дозволяє представити абстрактний складний для осмислення концепт через інший більш емпірично досліджений концепт. Метафору розглянуто крізь призму когнітивно-лінгвістичного погляду, згідно з яким метафора працює на трьох рівнях: надіндивідуальному, індивідуальному і субіндивідуальному. Надіндивідуальний рівень відповідає тому, як дана мова і культура відображає деконтекстуалізовані метафоричні закономірності, співвідноситься з рівнем доменів і фреймів. Індивідуальний рівень відповідає метафоричній когнітивній системі, що використовується окремими носіями мови, співвідноситься з використанням психічних процесів у ментальному просторі, коли універсальні аспекти значення метафоричного виразу у певній комунікативній ситуації містить найбільш специфічну інформацію, що переходить з досвідом. Субіндивідуальний рівень відповідає універсальним аспектам різного роду втілення, відповідає рівню образ-схем, узагальнюючі моделі яких допомагають пояснювати значення абстрактних понять. Концептуальні метафори пов'язують абстрактні поняття з фізичними (заснованими на сприйнятті), в результаті чого концептуальна система стає втіленою, наскрізь заснованою на сприйнятті. Зроблено висновок, що концепти складаються з метафоричних структур, які ми маємо в довготривалій пам'яті і які забезпечують концептуальний субстрат значення загалом і значення в конкретній мові зокрема. Образ-схеми, домени та фрейми, разом узяті, становлять зміст концептів, який отримує емоційне забарвлення в ментальному просторі кожного окремого носія мови.