Ультраструктурні дослідження транспортних процесів у хоріоретинальних структурах сітківки, проведені у кроликів після загального хронічного рентгенівського опромінення, показали порушення функцій бар'єрних структур хоріоретинального комплексу, які призводять до підвищення їх проникності. Встановлені зміни розглянуто як фактори можливого розвитку дистрофії сітківки після опромінення рентгенівськими променями в малих дозах.

Ультраструктурные исследования транспортных процессов в хорио-ретинальных структурах сетчатки, проведенные у кроликов после общего хронического рентгеновского облучения, показали нарушения функций барьерных структур хорио-ретинального комплекса, которые приводят к повышению их проникновения. Установленные изменения рассмотрены как факторы возможного развития дистрофии сетчатки после облучения рентгеновскими лучами в малых дозах.

Изучено влияние экстракта донника (ЭД) в сравнении с препаратом "ФиБС" на ультраструктуру гепатоцитов (ГЦ) кроликов. Показано, что под влиянием ЭД в ГЦ усиливаются процессы внутриклеточного метаболизма за счет активации белоксинтезирующей, энергообразующей и других функций. Выявлено увеличение в клетках пластического материала, способствующего повышению их резистентности.

Электронно-микроскопически исследованы гепатоциты (ГП) крыс линии Вистар через 25 и 40 мин, 1 и 3 суток после однократного внутрибрюшинного введения метанола из расчета 0,75 г/кг массы тела. Показано, что в ГП в динамике исследования развивается ряд альтернативных изменений, однако они охватывают лишь часть клеток печени и носят, в основном, реактивный характер. Метанол, в первую очередь, вызывает изменения ультраструктуры митохондрий, что свидетельствует о ранних нарушениях энергетических процессов в клетках печени, а также изменения количества и структурных особенностей гранул гликогена, указывающих на влияние этого токсического вещества на углеводный обмен в печени.

Электронно-микроскопически исследованы структуры хориоретинального комплекса (ХРК) глаза [хориокапилляры (ХК) - пигментный эпителий сетчатки (ПЭС) - фоторецепторные клетки (ФК)] белых крыс в период от 40 мин до 3-х суток после однократного внутрибрюшинного введения метанола в дозе 0,75 г/кг массы тела. Установлено, что на примененное воздействие в наибольшей степени реагируют клетки ПЭС. В динамике (от 40 мин до 3-х суток) в них нарастали деструктивные изменения митохондрий и элементов гладкой эндоплазматической сети, сглаженность базальных складок и очаговое разрушение апикальных микровилл. Изменение в ХК и ФК носили однонаправленный характер. К концу срока наблюдения эти явления в структурах ХРК распространялись на большее число клеток. Параллельно, во все сроки изучения, и особенно, через одни сутки, отмечались признаками компенсаторно-восстановительного характера. Обращает на себя внимание выраженная реакция митохондрий, являющихся энергообразующими структурами клетки.

Экспериментальное исследование проведено на 12 кроликах (24 глаза). Всем животным выполнена задняя закрытая субтотальная витректомия с последующей 30-суточной тампонадой перфторорганическим соединением (ПФОС) - правый глаз; "легким" силиконовым маслом или физраствором (левый глаз). Электронно-микроскопическое исследование проведено после завершения тампонады через 7, 14 и 30 сут. После 30-суточной тампонады применяемых веществ, структуры сетчатки отвечают однотипными изменениями. Однако эти изменения относятся к разряду реактивных, а не повреждающих, и носят обратимый характер. ПФОС могут рассматриваться как кандидаты для проведения кратковременной тампонады.

Представлены результаты исследования, которое позволяет рекомендовать высокочастотную электросварку биологических тканей (параметры электрического тока: напряжение - 14 - 16 В, сила тока 0,1 А, частота 66 кГц) для ретинопексии в ходе трансвитреальных вмешательств калибром инструментов 20 G при наличии стекловидного тела.

Наведено результати дослідження, яке дозволяє рекомендувати високочастотне електрозварювання біологічних тканин (параметри електричного струму: напруга - 14 - 16 В, сила струму 0,1 А, частота 66 кГц) для ретинопексії в процесі трансвітреальних втручань калібром інструментів 20 G за наявності склоподібного тіла.

Після моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у кроликів виявлені ультраструктурні зміни хоріоретинального комплексу, що в подальшому можуть призводити до розвитку дегенеративних змін очного дна.

После моделирования контузии глазного яблока легкой степени у кроликов выявлены ультраструктурные изменения хориоретинального комплекса, что в дальнейшем могут приводить к развитию дегенеративных изменений глазного дна.

Показано, что разработанный авторами способ обработки роговиц, полученных из энуклеированных глаз, включающий двухмоментное воздействие Triton X-100 и гидроксида аммония до и после ультразвуковой обработки, позволяет получить бесклеточный модуль стромы роговицы с наименьшим повреждением ультраструктуры коллагеновых волокон.

Показано, що розроблений авторами спосіб обробки рогівок, одержаних з енуклейованих очей, що включає двомоментну дію Triton X-100 і гідроксиду амонія до і після ультразвукової обробки, дозволяє одержати безклітинний модуль строми рогівки з найменшим ушкодженням ультраструктури колагенових волокон.

Мета дослідження - визначення впливу періокулярного введення ліпосомального препарату Ліпофлавон на зовнішні та внутрішні структури ока та встановлення можливих небажаних наслідків з використанням показових гістологічних та електронно-мікроскопічних експериментальних методів. Одержані результати свідчать про відсутність небажаних очних проявів за різних обраних способів періокулярного введення Ліпофлавону, причому субкон'юнктивальне введення є практично нешкідливим щодо структури та ультраструктури кон'юнктиви, рогової оболонки та сітківки при мінімальних змінах за парабульбарного введення. Верифікація періокулярних способів уведення Ліпофлавону створює перспективу розширення шляхів застосування ліпосомального засобу при очних патологіях для цілеспрямованої доставки препарату до осередку ураження.

В результаті моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у кроликів визначено ранні та первинні ушкодження ультраструктури нервових волокон зорового нерва, які проявляються пошкодженнями нейротрубочок і нейрофіламентів, а також мітохондрій в аксонах нервових волокон.

В результате моделирования контузии глазного яблока легкой степени у кроликов определены ранние и первичные повреждения ультраструктуры нервных волокон зрительного нерва, которые проявляются повреждениями нейротрубочек и нейрофиламента, а также митохондрий в аксонах нервных волокон.

Вивчено вплив тампонади вітреальної порожнини перфторорганічних сполук на ультраструктуру сітківки, який показав подібність виявлених в ній змін з тими, що спостерігаються за використання стандартної тампонуючої речовини - "легкого" силіконового масла. У зв'язку з цим ПФОС може бути запропонований для лікування різних форм відшарування сітківки як короткочасної тампонади вітреальної порожнини.

Изученно влияние тампонады витреальной полости перфторорганических соединений на ультраструктуру сетчатки, которое показало сходство выявленных в ней изменений с теми, что наблюдаются при использовании стандартного тампонирующего вещества, - "легкого" силиконового масла. В связи с этим ПФОС может быть предложен для лечения разных форм отслаивания сетчатки в качестве кратковременной тампонады витреальной полости.

Встановлено, що в епіцентрі порогової лазерної дії виникає незворотня загибель фоторецепторних клітин після всіх видів лазерного впливу. Найменшу пошкоджувальну дію на біполярні, гангліозні та мюллеровські клітини має лазерне випромінювання довжиною хвилі 810 нм у порівнянні з лазерами довжиною хвилі 577 нм та 532 нм у режимах їх порогового впливу.

Установлено, что в эпицентре порогового лазерного действия возникает необратимая гибель фоторецепторных клеток после всех видов лазерного влияния. Наименьшее повреждающее действие на биполярные, ганглиозные и мюллеровские клетки имеет лазерное излучение длиной волны 810 нм в сравнении с лазерами длиной волны 577 нм и 532 нм в режимах их порогового влияния.

Грунтуючись на проведеному дослідженні, можна припустити, що на тлі хронічного увеїту з одного боку виражені дистрофічні та некротичні зміни епітеліальних клітин із активацією метаболізму клітин самої капсули, а з іншого боку - зміни продукції капсулярного колагену. Обидва механізми порушують цілісність капсули кришталика, всмоктувальну функцію епітелію кришталика, що в результаті викликає помутніння кришталика, але дані припущення вимагають більш тривалого та глибокого вивчення із залученням великої кількості досліджуваних з різними видами увеїтів.

Основываясь на проведенном исследовании, можно допустить, что на фоне хронического увеита с одной стороны выражены дистрофичные и некротические изменения эпителиальных клеток с активацией метаболизма клеток самой капсулы, а с другой стороны - изменения продукции капсулярного коллагена. Оба механизма нарушают целостность капсулы хрусталика, всасывающую функцию эпителия хрусталика, который в результате вызывает помутнение хрусталика, но данные предположения требуют более длительного и глубокого изучения с привлечением большого количества исследуемых с разными видами увеитов.

Зазначено, що короткочасна тампонада (14 діб) вітреальної порожнини перфторорганічними сполуками (ПФОС) і «важкою» силіконовою олією має однотипну дію на структуру і функціональну активність сітківки ока кролика. Проте ці зміни відносяться до реактивних, не травмувальних і мають зворотний характер. Для відновлення біоелектричної активності сітківки після 14-денної тампонади ПФОС і «важкою» силіконовою олією необхідний більш тривалий термін.

Отмечено, что кратковременная тампонада (14 суток) витреальной полости перфторорганическими соединениями (ПФОС) и «тяжелым» силиконовым маслом имеет однотипное действие на структуру и функциональную активность сетчатки глаза кролика. Однако эти изменения относятся к реактивным, не травмирующим и имеют обратный характер. Для восстановления биоэлектрической активности сетчатки после 14-дневной тампонады ПФОС и «тяжелым» силиконовым маслом необходим более длительный срок.

Показано, що метанол викликав первинні і суттєві пошкодження гангліозних клітин (ГК) сітківки. Серед ГК найбільш вразливими були клітини дрібних і середніх розмірів. В динаміці спостереження деструктивні зміни наростали як в ГК, так і відростках мюллеровских клітин. Виявлено, що найбільш чутливими до пошкоджень ультраструктурами досліджуваних клітин є мітохондрії, що призводить до суттєвих порушень енергетичної функції клітин. Паралельно з явищами деструкції в ГК спостережено ознаки посилення білоксинтезувальної діяльності, що є проявом компенсаційно-відновлювальних процесів в них.

Показано, что метанол вызвал первичные и существенные повреждения ганглиозных клеток (ГК) сетчатки. Среди ГК наиболее уязвимыми были клетки мелких и средних размеров. В динамике наблюдения деструктивные изменения нарастали как в ГК, так и в отростках мюллеровских клеток. Выявлено, что наиболее чувствительными к повреждениям ультраструктурами исследуемых клеток являются митохондрии, что ведет к существенным нарушениям энергетической функции клеток. Параллельно с явлениями деструкции в ГК отмечались признаки усиления белоксинтетической деятельности, что является проявлением компенсаторно-восстановительных процессов в них.

Вивчали вплив 14-денної тампонади перфторорганічних сполук (ПФОС) на структуру сітківки ока кролика; порівнювали дію ПФОС, фізіологічного розчину, «легкої» та «важкої» силіконової олії в динаміці після завершення тампонади. Виявлені гідропічні зміни в сітківці після завершення 14-денної тампонади використаних речовин відносяться до розряду реактивних, а не пошкоджувальних і носять зворотний характер. До кінця строків спостереження ультраструктура сітківки практично відновлюється. Виходячи з цього, ПФОС можуть розглядатися як альтернатива для проведення короткочасної тампонади.

Изучали влияние 14-дневной тампонады перфторорганических соединений (ПФОС) на структуру сетчатки глаза кролика; сравнивали действие ПФОС, физиологического раствора, «легкой» и «тяжелой» силиконовой масла в динамике после завершения тампонады. Обнаруженные гидропическая изменения в сетчатке после завершения 14-дневного тампонады использованных веществ относятся к разряду реактивных, а не повреждающих и носят обратимый характер. К концу срока наблюдения ультраструктура сетчатки практически восстанавливается. Исходя из этого ПФОС могут рассматриваться как альтернатива для проведения кратковременной тампонады.

В Україні проблема раку сечового міхура залишається актуальною, оскільки щороку реєструють близько 5 тис. нових випадків. Тканини травного тракту активно використовуються у реконструктивній хірургії сечової системи протягом останніх тридцяти років, особливо у формуванні артифіціального сечового міхура. Мета дослідження - вивчити ультраструктурні зміни слизової оболонки артифіціального сечового міхура mini-pigs за експериментальних умов через 3 міс після виконання ілеоцистопластики. Матеріалом даного дослідження слугували результати, одержані під час обстеження 18 самиць mini-pigs віком 4 - 15 міс і масою тіла 8 - 15 кг. В експериментальних тварин моделювання артифіційного сечового міхура виконували шляхом цистектомії з наступною ілеоцистопластикою. Епітеліальний пласт слизової оболонки після цистектомії місцями повністю зруйнований, особливо на бічних поверхнях ворсинок. Агресивне та токсичне середовище сечі артифіціального сечового міхура, в якій опинилася слизова ileum у післяопераційний період через 3 міс після формування кондуїту, викликає пошкодження плазмолем і органел клітин власної пластинки. Вже на цьому ранньому етапі розвиваються компенсаторно-відновні процеси, про що свідчать скупчення крупних мітохондрій та посилення в клітинах білоксинтезуючих процесів. Заключення: екстремальні умови життєдіяльності призводять до пригнічення місцевого імунітету і захисних властивостей у тканинах слизової оболонки необладдера, а також до розвитку алергічних реакцій і запалення тканин сформованого штучного сечового міхура.

Мета роботи - оцінити в експерименті ультраструктурні зміни слизової оболонки ортотопічного сечового міхура (СМ) карликових свиней через 12 міс після виконання ілеоцистопластики. Експериментальні дослідження проведені на 18 самицях карликових свиней віком 4 - 15 міс, яким виконали цистектомію із формуванням ортотопічного СМ з клубової кишки. В ультраструктурі слизової оболонки штучно створеного СМ під тривалим впливом сечі стовпчасті клітини в епітеліальному шарі поступово заміщалися клітинами іншого типу, за структурою близькими до епітелію СМ, для виконання його повноцінної функції. Власна пластинка слизової оболонки мала явища деструктивного характеру переважно клітинних елементів, на окремих ділянках волокнисті структури переважали над клітинними. Висновки: ультраструктурні зміни слизової оболонки штучно створеного СМ через 12 міс після ілеоцистопластики свідчать про її повну трансформацію і адаптацію з елементами еволюції та пристосування до нових умов життєдіяльності.

Досліджено актуальну проблему сучасної офтальмології - застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмології. Представлено розроблені авторами методики хірургічного лікування пухлин ока, захворювань заднього відділу ока за допомогою високочастотного зварювання біологічних тканин. Охарактеризовано застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин при вітреоретинальній хірургії. Проаналізовано застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмоонкології. Розглянуто застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин в лікуванні ретинобластоми у дітей.