Висвітлено аспекти роботи логопедичного кабінету: раціональне поєднання фронтальних, підгрупових, індивідуальних занять з учнями; корекція порушень розвитку мовлення проводиться і на уроках рідної мови. Розглянуто принципи формування логопедичних груп, взаємодію учителя-логопеда із представниками адміністрації, педагогічним колективом школи, форми роботи з батьками для досягнення результатів. Визначено найбільш поширені мовленнєві розлади в учнів, виокремлено напрями роботи з дітьми: розвиток лексичного запасу і граматичної побудови мови, формування навичок зв'язного мовлення, розвиток і вдосконалення психологічних передумов до навчання, формування комунікативних умінь і навичок у навчальній діяльності. Особливо відмічено виникнення позитивних емоцій у дітей від виконаної роботи, що надає заняттям прямої і непрямої психотерапевтичної дії.

Визначено головне положення концепції сталого розвитку, яким є відповідальність людей, які нині живуть, за життя майбутніх поколінь, пошук нових не тільки економічно, але й екологічно способів господарювання. Зазначено, що нестача природних ресурсів за умов зростання населення Землі, прогнози їх швидкого вичерпання, тривога за долю людства на планеті стали основною причиною для усвідомлення багатьма людьми на планеті необхідності переходу до сталого розвитку, пошуку шляхів у цьому напрямку. Обгрунтовано значення анімалотерапії для дітей з особливими потребами.

Определено главные положения концепции устойчивого развития, которыми является ответственность людей, ныне живущих, за жизнь будущих поколений, поиск новых не только экономических, но и экологических способов хозяйствования. Отмечено, что нехватка природных ресурсов в условиях роста населения Земли, прогнозы их быстрого истощения, тревога за судьбу человечества на планете стали главной причиной для осознания многими людьми на планете необходимости перехода к устойчивому развитию, поиску путей в этом направлении. Обоснованно значение анималотерапии для детей с особыми потребностями.

Define the main provisions of the concept of sustainable development, which is the responsibility of people living with the lives of future generations, looking for new, not only economically but also environmentally ways of managing. It was noted that a lack of natural resources in population growth, projections of rapid depletion, anxiety over the fate of humanity on the planet have cause for awareness by many people on this planet need to move towards sustainable development, finding ways in this direction.

Розглянуто питання щодо створення умов для організації інклюзивного навчання в закладах освіти. Наголошено, що основною перешкодою для навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах є архітектурні бар'єри. З огляду на це зазначене розкрито безбар'єрні умови для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, безбар’єрні умови для дітей з порушеннями зору та слуху. Виокремлено вимоги до території школи, входу до школи, внутрішнього простору школи, шкільного туалету, спортивного залу, класних кімнат, шкільної роздягальні. Зазначено про важливість на підготовчому етапі взаємодії з батьками, які знають індивідуальні особливості своїх дітей і можуть надати консультативну допомогу з питань створення доступного середовища, пошуку позабюджетних коштів фінансування, складання календарно-тематичного планування корекційних занять, організації волонтерського руху. Протягом першого місяця навчання рекомендовано динамічне вивчення учнів з метою коригування створеного макро- та мікросередовища. Констатовано, що створення умов для освіти дітей з особливими потребами допоможе вплинути на громадське ставлення до людей з інвалідністю і включити їх в суспільне життя як повноправних громадян.

Проаналізовано способи навчання дітей з особливими потребами в Україні, серед яких - навчання у спеціальних школах, у спеціальних класах при загальноосвітніх закладах та за індивідуальною формою. Зазначено, що до категорії дітей з особливими потребами належать не лише діти з вадами психофізичного розвитку, а й будь-які діти, що потребують особливого підходу в навчально-виховному процесі. Визначено чотири основні форми інклюзії, серед яких: повна, комбінована, часткова та тимчасова інклюзія, проте, загальноосвітній навчальний заклад може обрати для впровадження тільки одну нозологію, оскільки для впровадження навчального процесу з декількома нозологіями необхідно ввести додаткові ставки фахівців-дефектологів відповідного напрямку, що за умов сьогодення не є можливим. Розглянуто чотири основні компоненти готовності педагога до інклюзивної діяльності, а саме: пізнавальний, емоційний, мотиваційний, вольовий.

Проанализированы способы обучения детей с особыми потребностями в Украине, среди которых - обучение в специальных школах, в специальных классах при общеобразовательных учреждениях и по индивидуальной форме. Отмечено, что к категории детей с особыми потребностями относятся не только дети с нарушениями психофизического развития, но и любые дети, требующие особого подхода в учебно-воспитательном процессе. Определены четыре основные формы инклюзии, среди которых: полная, комбинированная, частичная и временная инклюзия, однако, общеобразовательное учебное заведение может выбрать для внедрения только одну нозологию, поскольку для внедрения учебного процесса с несколькими нозологиям необходимо ввести дополнительные ставки специалистов-дефектологов соответствующего направления, что в нынешних условиях является не возможным. Представлены четыре основных компонента готовности педагога к инклюзивной деятельности, а именно: познавательный, эмоциональный, мотивационный, волевой.

Analyzed ways of teaching children with special needs in Ukraine, including training in special schools, special classes in educational institutions and individual form. It is noted that the category of children with special needs include not only children with impaired mental and physical development, but also any children that require special treatment in the educational process. Identified four major forms of inclusion, including full inclusion, combined inclusion, partial inclusion, inclusion time, but general educational institution may choose to implement only one nosology, since the introduction of the educational process with several nosology to enter additional rates specialist pathologists appropriate direction, that under current conditions is not possible. There are four main components of the teacher readiness for inclusive activities, namely: cognitive, emotional, motivational, volitional.