Проанализированы особенности затратного, доходного и сравнительного подходов к оценке рыночной стоимости предприятия и выявлены недостатки их обособленного использования. Обоснована целесообразность использования в процедуре такой оценки стоимостных показателей нормативного дохода или нормативной прибыли и, таким образом, нормативно-доходного подхода с унификацией различных методик оценки рыночной стоимости по видам имущества предприятий. Выявлены актуальные направления дальнейших исследований и предложены возможные пути оптимизации методов оценки рыночной стоимости предприятий.

Проаналізовано існуючі підходи до управління вартістю підприємства та виявлено їх недоліки. Класифіковано методи управління вартістю акцій компанії. Представлено важливі аспекти ефективного управління вартістю акціонерного капіталу господарюючого суб'єкту. Виявлено, що для підвищення вартості акцій керівництво підприємства повинно зосередитися на чотирьох базових блоках управління: виробничій ефективності, взаємовідносинах між акціонерами та кредиторами, прозорості звітності, рівні інтегрованості підприємства до ринкового середовища. Результатом зазначених заходів повинен стати прояв додаткового інтересу до акцій, що впливає на підвищення інвестиційної привабливості компанії та її ринкової вартості.

Предложен функционально-семантический подход, который обеспечивает синергетическое сочетание статистических методов и логико-лингвистических правил. В процессе грамматического разбора используются значения вероятности каждого узла разбора предложения. Взаимодействие функциональных блоков и подсистем интеллектуальной многоязычной системы между собой, а также взаимодействие ее с пользователем организуется с помощью метаданных управления и связи. Изучены структуры когнитивного переноса в рамках поля функционального переноса первичной и вторичной предикации для русско-французской языковой пары по аналогии с русско-английской языковой парой. Материалом анализа послужили параллельные тексты, статьи из научной периодики.

Виокремлено за правовою природою дві моделі договору оренди нежитлових приміщень, будівель, споруд: зобовꞌязальна модель, що співвідносить договір оренди нежитлових приміщень, будівель, споруд виключно із зобовꞌязальним правом (застосовується до цього договору, якщо він укладений на строк до трьох років) і комплексна модель, що розглядає договір оренди нежитлових приміщень, будівель, споруд як комплексне утворення: зобовꞌязального та речового права (застосовується до цього договору, якщо він укладений на строк не менше трьох років). Сформульовано визначення "капітальної споруди" у розумінні ЦК України як об'єкта, що має фундаментну прив'язку до земельної ділянки та відповідні будівельні характеристики, що надають можливість експлуатації об'єкта понад тридцять років тощо.