Виявлено, що використання спектрального коефіцієнта яскравості видимого та ближнього інфрачервоного діапазонів дозволяє розрізняти види рослин. Доведено можливість розрізнення з високою ймовірністю деяких просапних культур і найбільш поширених бур'янів за умов використання коефіцієнта яскравості тільки на одній довжині хвилі.

Досліджено можливість використання методів класифікації за мінімумом відстані для розподілу рослин на два класи (корисні та бур'яни). Обгрунтовано вибір оптимальної за швидкістю дії схеми класифікатора. Оцінено кількість ознак, необхідну для якісного розпізнавання.

Розв'язано задачу класифікації рослин за коефіцієнтами спектральної якості у видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах на базі багатошарових нейронних мереж. Описано алгоритми навчання нейронної мережі: алгоритми спряжених градієнтів Полака - Ріб'єра та Флетчера - Рівса, а також алгоритм Левенберга - Марквардта. Наведено та проаналізовано результати експериментів.

Обгрунтовано класифікацію рослин з використанням статистичних методів розпізнавання з можливістю швидкої адаптації до зміни властивостей досліджуваних об'єктів для автоматизації процедур обробки просапних культур в рослинництві. Запропоновано використовувати методи дистанційного зондування для одержання ознак, за якими проводиться розпізнавання. Зазначено, що система ознак формується зі спектральних коефіцієнтів на 8 - 53 довжинах хвиль у діапазоні від 310 до 850 нм. Обгрунтовано вимоги щодо спектрального та просторового розмежування підсистеми дистанційного зондування. Запропоновано метод досягнення необхідного просторового розмежування за рахунок використання бістатичної антенної системи. Вперше розроблено схему класифікатора, що дозволяє здійснювати швидке параметричне навчання, донавчання та адаптацію до зміни властивостей рослин у часі та просторі.

Висвітлено актуальні питання в галузі радіотехніки, телекомунікацій і інформаційних технологій. Наведено результати дослідження характеристик квазіоптичних діаграмоутвірних схем багатопроменевих антен діапазону міліметрових хвиль. Розкрито основні проблеми, що виникають під час проектування пристроїв на основі мікроконтролерів. Наведено результати порівняльного аналізу методів формування смуги режекції систем селекції рухомих цілей у радіолокаційних системах з вобуляцією частоти повторення імпульсів. Показано можливості застосування інтегральних перетворень для криптографічного захисту інформації. Обгрунтовано агентно-орієнтований підхід до управління відеокомунікацією. Запропоновано модель формату текстового опису формул алгоритмів.

Освещены актуальные вопросы в области радиотехники, телекоммуникаций и информационных технологий. Приведены результаты исследования характеристики квазиоптических диаграммообразующих схем многолучевых антенн диапазона миллиметровых волн. Раскрыты основные проблемы, возникающие при проектировании устройств на основе микроконтроллеров. Приведены результаты сравнительного анализа методов формирования полосы режекции систем селекции подвижных целей в радиолокационных системах с вобуляцией частоты повторения импульсов. Показаны возможности применения интегральных преобразований для криптографической защиты информации. Обоснован агентно-ориентированный подход к управлению видеокоммуникацией. Предложена модель формата текстового описания формул алгоритмов.

Розглянуто вплив різних видів нормування на якість розпізнання за результатами дистанційного зондування.

Проведены полигонные экспериментальные исследования спектральных характеристик растений с высокой разрешающей способностью. Произведен выбор приемлемого алгоритма распознавания. Показано, что предложенный метод дискриминационного анализа позволяет реализовать среднюю вероятность правильной классификации более 80 %. Полученные результаты показывают принципиальную возможность реализации интеллектуальных технологий в сельскохозяйственном производстве.

Розглянуто можливість побудови класифікатора рослинних об'єктів за допомогою дво- та тришарової нейронної мережі.

Исследована адекватность макромодели операционного усилителя. Рассмотрено новое направление в радиоакустическом зондировании атмосферы. Приведено правило принятия решений для использования в системе распознавания подвижных объектов. Описаны статистические свойства атмосферных ОНЧ-радиошумов. Изложены методы многокритериальной оптимизации в планировании сетей мобильной связи. Проанализированы технологии Deep Learning для обработки данных. Раскрыты особенности реализации алгоритма кригинга на графическом процессоре. Освещены вопросы эргономического проектирования информационных моделей операторов асутп. Исследовано влияние разрядности представления коэффициентов цифрового фильтра тракта обработки при перестройке его параметров в мобильных платформах. Разработаны автоматизированные системы оценки показателей надежности гистограммными методами. Предложены новые инструменты прикладной статистики и их применение для решения некоторых задач физики и технологии полупроводников.

Проведен сравнительный анализ эффективности работы адаптивных пространственных фильтров при различных методах формирования классифицированной обучающей выборки в условиях одновременного воздействия активных шумовых и пассивных помех. На основании предложенной методики проведены аналитические расчеты изменений межканальных фазовых сдвигов при дискретных алгоритмах адаптации весовых коэффициентов пространственного фильтра в различных режимах работы РЛС 36Д6. Показано, что при сканировании антенной системы на интервалах пауз в адаптации весовых коэффициентов возникают межканальные фазовые рассогласования, величина которых зависит от угловой скорости вращения антенной системы и от периода повторения импульсов РЛС. Проведена оценка коэффициента подавления, реализуемого в конце паузы в адаптации весовых коэффициентов с учетом межканального фазового рассогласования. Разработаны рекомендации по выбору метода формирования классифицированной обучающей выборки в условиях воздействия комбинированных помех с учетом потерь, возникающих при дискретной адаптации весовых коэффициентов пространственного фильтра.

Обговорено актуальні питання використання та перспективи розвитку радіотехнічних, радіолокаційних та навігаційних систем, телекомунікаційних систем та мереж, сучасних інформаційних систем та технологій. Охарактеризовано проблеми застосування інформаційних технологій в проектуванні та виробництві електронних апаратів, а також безпеки інформаційно-комунікаційних систем.