Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.42-310

Рубрики:

Японська мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.42-212.76

Рубрики:

Японська мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.42-7

Рубрики:

Японська мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.42-212.6

Рубрики:

Японська мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу й узагальнення існуючої історіографічної традиції розглянуто "антикварний рух" у загальноєвропейському контексті. Показано його особливості та загальні тенденції на різних етапах розвитку історичного мислення. Розкрито вітчизняну специфіку цього явища через висвітлення інтелектуальної творчості українських "антикварів", своєрідності її генези, чинників, напрямів і рузультатів. Зазначено, що захоплення збиранням свідчень рідної старовини на Лівобережній Україні в досліджуваний період стало одним зі знакових явищ у духовно-культурному розвитку українського суспільства, відобразило важливу потребу освіченої публіки у формуванні нового образу вітчизняного минулого на грунті нових суспільно-політичних реалій та ідейно-естетичних вимог.

Вперше в історіографії "антикварний рух" на Лівобережній Україні розглянуто як окремий об'єкт дослідження, що дозволило представити це явище як оригінальний і цілісний феномен суспільно-культурного життя другої половини XVIII - середини XIX ст., розширити існуючі уявлення про його особливості та значення у розвитку вітчизняної науки та культури. Висвітлено основні концепції генези українського "антикварного руху", форми, напрями, фактори та результати цього явища. Проаналізовано загальноєвропейський контекст українського "антикварного руху" та визначено особливості еволюції подібних інтелектуальних практик протягом основних культурних епох у різних європейських країнах. Вперше в науковій літературі встановлено особливості інтелектуальної творчості українських "антикваріїв", головні чинники та умови, що визначали її характер і місце в системі тогочасних історичних студій. Уточнено коло українських "антикваріїв", висвітлено їх інтелектуальні зв'язки, визначено специфіку та шляхи формування та комплектування приватних джерельних зібрань. Вперше в історіографії з'ясовано особливості використання "антикварних" колекцій в історичних студіях другої половини XVIII - середини XIX ст. та їх культурно-історичну роль.

Розглянуто усталені граматичні конструкції (УГК) з модальним значенням у сучасній японській мові. В результаті аналізу УГК з синтаксичної, граматичної та морфологічної точки зору, можливим стає стати на позицію, що УГК представляють собою утворення з різним компонентним складом, рівнями граматикалізації та способами приєднання до повнозначних частин мови, які функціонують як службова частина складеного присудку. З семантичної точки зору УГК об'єднуються, визначаючи модальність висловлювання. УГК входять до субкатегорії необхідності, можливості, оптативності, епістемічної необхідності та можливості, ймовірності й евіденційності. На периферії модальності знаходиться сфера емоційного оцінювання. Досліджено такі особливості УГК як здатність переходити з однієї модальної категорії в іншу, функціонування в різних сферах мовлення, обмеження щодо використання стосовно особи, засоби віднесення висловлювання в часові плани, утворення заперечення, засоби утворення протилежних модальних значень.