Установлено, що у розвитку ішемії міокарда у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію (ГКМП) найбільш суттєве значення має неадекватність хвилинного об'єму серця за умови зменшення ударного викиду та обмеженості компенсаторного підвищення числа серцевих скорочень. Відзначено, що дані порушення є наслідком обмеженості діастолічного наповнення лівого шлуночка та зниження варіабельності ритму серця (ВРС). У зазначених хворих виявлено зниження значень симпатичного та парасимпатичного компонентів. Доведено, що хворим на ГКМП притаманні істотні порушення агрегаційних властивостей тромбоцитів, зростання аденозиндифосфат-індукованої та пригнічення адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів. Зауважено, що адреналін-індукована агрегація тромбоцитів може використовуватися для непрямої оцінки активності бета-рецепторів. Показано, що у разі застосування бета-блокаторів у лікуванні хворих на ГКМП необхідно дозу препарату підбирати індивідуально, уникаючи істотного зменшення числа серцевих скорочень та хвилинного об'єму серця. Обгрунтовано, що для підвищення ефекту терапії доцільно використовувати комбіновану терапію, яка передбачає використання антагоністів рецепторів ангіотензину II, бета-блокаторів та аспірину.