Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.14

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144.1

Рубрики:

Абсцеси м'яких тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати застосування ультразвукового дослідження для діагностики та лікування гострого деструктивного панкреатиту. Одержані дані свідчать про доцільність та ефективність їх використання.

Вивчено ультразвукові ознаки полікістозу печінки (ПКП); сформульовано стадії перебігу захворювання. Як метод паліативного лікування захворювання у 53 пацієнтів використано черезшкірну пункцію під контролем ультразвукового дослідження (УЗД) із подальшою склеротерапією залишкової порожнини. Розроблено показання до застосування цього методу, техніку втручання, тактику ведення пацієнтів. Опрацьовано метод етапного лікування з застосуванням періодичних черезшкірних втручань (ЧШВ) під контролем УЗД. Доведено його ефективність як самостійного методу паліативного лікування захворювання у різних стадіях. За вираженого ПКП у стадії компенсації кращі результати одержано у разі використання оперативного лікування (перший етап - відкрита чи лапароскопічна фенестрація) з подальшими періодичними ЧШВ (другий етап - підтримувальне лікування). Зроблено висновок, що комбінована тактика є найбільш ефективним методом паліативного лікування ПКП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463-3 + Р457.443-99

Рубрики:

Хірургічна патологія черевної стінки

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше запропоновано та досліджено експериментальну модель кісти печінки, яка за своїми параметрами максимально відповідає справжній кісті печінки у людини. За умов експерименту доведено ефективність впливу 96 % етилового спирту на епітеліальний шар справжньої кісти. Запропоновано й уніфіковано основні терміни, що використовують в даному розділі мініінвазивної хірургії. Розроблено нові та модифіковано існуючі варіанти черезшкірних доступів залежно від локалізації патологічних утворень, їх розмірів та особливостей нозологічних форм. Встановлено сезонну залежність частоти виявлення первинних піогенних абсцесів печінки. Визначено диференційно-діагностичні ознаки ехінококових моноцист і справжніх кіст печінки. Вперше відзначено етапність змін порожнин справжніх кіст печінки після їх склеротерапії за результатами динамічного ультразвукового дослідження.

Наведено результати черезшкірних втручань під контролем ультразвукового дослідження з приводу позаорганних скупчень рідини (ПОСР) - білом, гематом, сером у 106 пацієнтів. Розроблено показання до застосування пункцій і дренування, запропоновано лікувальний алгоритм з огляду на особливості кожної патології. Доведено ефективність малотравматичних методів у радикальному лікуванні ПОСР, які можуть бути альтернативою повторному хірургічному втручанню і мають деякі переваги у порівнянні з ним.

Вивчено ультразвукові ознаки та розроблено критерії диференційної діагностики паразитарних однокамерних кіст (I - II типу за класифікацією Gharbi) та справжніх кіст у 35 пацієнтів з гідатидною хворобою печінки. Як метод радикального лікування використано черезшкірні втручання під контролем ультразвукового дослідження з попереднім проведенням курсової терапії з використанням вормілу. Вивчено патоморфоз залишкових порожнин в строки спостереження від 1 до 10 років. Доведено ефективність поєднаного застосування малотравматичного методу для радикального лікування хворих, що може бути альтернативою хірургічному втручанню і має деякі переваги у порівнянні з ним.

Вивчено ультразвукову семіотику позаорганних обмежених післяопераційних скупчень рідини після виконання втручань на печінці. Встановлено залежність їх локалізації від виду операції. Розроблено диференційно-діагностичний алгоритм окремих видів патології (гематома, білома, серома).

Черезшкірні втручання (ЧШВ) під контролем ультразвукового дослідження (УЗД) застосовано у 163 хворих (основна група) з приводу первинного піогенного абсцесу печінки (ПАП). До групи порівняння включений 31 пацієнт, у якого виконане оперативне втручання (розкриття, санація та зовнішнє дренування вогнищевих утворень). Під час лікування ПАП у 91 хворого здійснені пункційні ЧШВ під контролем УЗД, у 72 - застосоване черезшкірне дренування. Пункційне лікування виявилося ефективним у 88 (96,7 %) пацієнтів, дренування - у 70 (97,2 %), сумарна результативність ЧШВ становила 96,9 %. Частота ускладнень після мініінвазивного лікування ПАП була менша, ніж за умови загальноприйнятого оперативного лікування. Застосування ЧШВ з приводу ПАП є ефективним методом лікування хворих, не обмеженим розмірами вогнищ та станом пацієнта, дозволяє значно зменшити частоту ускладнень, летальність, тривалість госпіталізації, суттєво покращити результати. ЧШВ під контролем УЗД є методом вибору у лікуванні ПАП за винятком гнійників посттравматичного походження, хронічних абсцесів печінки та наявності в порожнинах секвестрів.

Визначено основні термінологічні поняття, що характеризують черезшкірні ехоконтрольовані втручання. Викладено основи техніки виконання черезшкірної пункції та дренування під контролем ультразвукового дослідження, варіанти доступів, показання та протипоказання до їх застосування.

У порівняльному аспекті вивчено результати лікування піогенних абсцесів печінки та позаорганних скупчень рідини післяопераційного походження у 328 хворих з застосуванням черезшкірних ехоконтрольованих та відкритих втручань. Доведено ефективність та конкурентоспроможність мініінвазивних технологій у таких хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.43 + Р569.435.1

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчнокам'яної хвороби (холелітіазу)

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід лікування хворих з приводу паразитарних і непаразитарних кіст печінки у відділі лапароскопічної хірургії та холелітіазу в період 2004 - 2014 рр. Запропоновано вдосконалену класифікацію кістозних утворень печінки. Висвітлено особливості виконання відкритих операцій, пункційних мініінвазивних операцій і втручань з використанням лапароскопічного доступу з приводу кіст печінки. Наведено основні показання до хірургічного лікування кіст печінки залежно від виду, розмірів, локалізації, клінічних проявів.

Проведено аналіз результатів лікування 168 хворих з ускладненими псевдокістами підшлункової залози (ППЗ), що знаходились на лікуванні в НІХТ ім. О. О. Шалімова з 2006 по травень 2014 рр. Ускладнення виникли у 45 % хворих з ППЗ. Компресія суміжних органів виявлена у 59 (35,1 %) хворих, нагноєння псевдокісти - у 50 (29,8 %), кровотеча в порожнину псевдокісти - у 41 (24,4 %), перфорація - у 14 (8,3 %), цистоплевральна нориця - у 4 (2,4 %) хворих. Ендоскопічні оперативні втручання виконані у 43 (25,6 %) пацієнтів. Пункції псевдокісти під контролем ендосонографії виконані - у 20 хворих, внутрішнє дренування псевдокісти під контролем ендосонографії - у 8, зовнішньо-внутрішнє дренування - у 2, лапароскопічне зовнішнє дренування псевдокісти - у 4, лапароскопічне формування цистогастро-/єюностомії - у 9 хворих. У 71,3 % спостережень мінімально інвазивні втручання дозволили не тільки ліквідувати ускладнення, але й вилікувати саму псевдокісту. У 28,7 % випадків зазначені втручання мали етапний характер, що дозволяли вилікувати ускладнення псевдокісти з наступним лікуванням псевдокісти в майбутньому, після стабілізації загального стану хворого.

Мета дослідження - описати ультразвукову семіотику абсцесів печінки. Обстежено 227 пацієнтів віком від 14 до 83 років. Використано ультразвукові апарати AU-530, AU-4 Idea, Technos; ALOKA ECHO CAMERA SSD-630. Зроблено висновки, що ультразвукове дослідження є високоінформативним, скринінговим та експертним методом диференційної діагностики вогнищевої патології печінки, а також методом забезпечення післяопераційного моніторингу, який надає можливість вивчити динаміку перебігу патологічних процесів, диференціювати нозологічні форми. Чутливість, точність і специфічність методу в діагностиці вогнищевих утворень печінки є незаперечно високими, зокрема, у разі виявлення абсцесів - відповідно, 97,0, 96,3 і 97,6 %.