Визначено роль організаційно-економічного механізму (ОЕМ) розвитку підприємництва як чинника забезпечення сталого економічного розвитку. Деталізовано й уточнено визначення ОЕМ як системи організаційно-управлінських і економічних елементів, що становлять методи, важелі й інструменти узгодження економічних інтересів для активізації виконання його місії - регулювання всебічного розвитку економіки. На підставі аналізу досвіду розвинених країн обгрунтовано доцільність активізації розвитку підприємства у країні та підвищення рівня участі державного сектору у ньому, а також необхідність впровадження інноваційно-інвестиційного механізму цього розвитку. Запропоновано структурно-логічну схему управління розвитком підприємництва та шляхи раціоналізації інфраструктурного забезпечення ОЕМ. З метою виявлення потенціалу розвитку вітчизняного підприємництва здійснено математичний прогноз розвитку промислового підприємництва на 2007 - 2010 рр. Сформульовано пріоритети зовнішньоекономічного механізму інтеграції України в світові структури. Обгрунтовано переваги членства у ЄС і СОТ.

Уперше простежено маркетингові стратегії сучасних громадсько-політичних газет України. Типологізовано інструменти маркетингу, які використовують сучасні редакції газет у маркетингових стратегіях. Визначено маркетингові стратегії й інструменти маркетингу сучасних всеукраїнських, міжобласних, обласних, міських і районних газет. Здійснено соціологічне дослідження пріоритетів аудиторії громадсько-політичних газет України. Проведено опитування редакторів громадсько-політичних газет щодо інструментів маркетингу, які редакції використовують у своїх стратегіях. Класифіковано види самореклами, які публікують редакції сучасних громадсько-політичних газет на своїх сторінках. Проаналізовано контент у колонці редактора, який публікують з маркетинговою метою. Удосконалено структуру вимог до оформлення сайту газети. Доповнено класифікацію листів, які публікують на сторінках сучасних газет з маркетинговою метою. Покращено стратегії збуту газетних видань. Набуло падальшого розвитку дослідження маркетингової діяльності редакцій газет. Охарактеризовано принципи рекламної діяльності як комунікативної категорії.

Розглянуто маркетинг у друкованих мас-медіа як комунікативну категорію. Вивчено методологію журналістикознавчих досліджень маркетингу в таких мас-медіа. Визначено інструменти маркетингу та збуту в стратегіях сучасних громадсько-політичних газет. Досліджено Інтернет як інструмент маркетингу в стратегіях цих газет. Проаналізовано диференційовані маркетингові стратегії сучасних громадсько-політичних газет України. Приділено увагу інструментам удосконалення маркетингових стратегій зазначених газет України.

Проаналізовано маркетингову стратегію, використання маркетингових інструментів регіональними газетами "Високий Замок" і "Експрес".

Проблема методологічних підходів до вивчення стану здоров'я та показників фізичного розвитку дитячих контингентів є важливим напрямком світової та європейської профілактичної медицини. Якість здоров'я дітей має стійку тенденцію до погіршення, що потребує систематичного дослідження та оновлення стандартів та критеріїв відповідно до сучасних тенденцій в певних країнах. Статистичні дослідження в системі охорони здоров'я дітей передусім потрібні для оптимізації індивідуального медичного забезпечення дитини на підставі інформативного порівняння її показників зі стандартами відповідної диспансерної групи. Проведено аналіз літературних джерел, присвячених методологічним аспектам вивчення фізичного розвитку та стану здоров'я дітей європейських країн та світу за останні 10 років. Oгляд та аналіз літератури засвідчує переваги системного підходу до вивчення й оцінки цих показників з аналізом стандартизованих підходів до виявлення масових тенденцій в динаміці антропометричних параметрів популяції дітей в Україні.

Розглянуто роль ігор, які проводять редакції на сторінках газет як засіб покращання комунікації з аудиторією, збільшення тиражів видань. Наведено і проаналізовано ігри, які проводили газети "Високий Замок" та "Експрес".

Розглянуто види, завдання та інструменти інформаційної війни, а також описано Інтернет-ЗМІ, що вдаються до поширення так званої спеціальної інформації, яка покликана впливати на поведінку та психіку населення. Проаналізовано наслідки інформаційної війни, яка дезінформує суспільство та вороже налаштовують проти тих, на кого спрямована спеціальна інформація.

Проведено порівняльний аналіз антропометричних параметрів учнів молодших класів навчальних закладів різного типу з подальшим зіставленням одержаних показників з нормативними значеннями відповідно до Критеріїв оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку України. Встановлено, що морфологічний статус дітей з інтернатного закладу корекційної освіти характеризується нижчими рівнями значень, ніж критеріальні показники та результати замірів їх однолітків у загальноосвітній школі. Оцінка фізичного розвитку з визначенням розрахункових індексних показників вказує на домінування гармонійної статури серед дітей в обох обстежених колективах.

Для того, аби підвищити ефективність сайту ЗМІ, не достатньо зробити оригінальний дизайн і якісний контент. Необхідно постійно проводити аналіз і дослідження його роботи. У цьому допоможе веб-аналітика, основне завдання якої - отримати дані, які можуть покращити функціонування інтернет-ЗМІ. У цьому дослідженні наведено інструменти, які допоможуть редакціям інтернет-ЗМІ отримати дані для аналізу і моніторингу дій читачів. Тоді редакція мас-медіа буде впевнена, що вона не лише продукує контент, але і його зміст доходить до читачів. Висвітлено також результати дослідження щодо використання веб-аналітики редакціями інтернет-ЗМІ.

Розглянуто поняття "нейромаркетинг", його історію розвитку. Наведено і обгрунтовано методи використання нейромаркетингу у друкованій пресі для залучення аудиторії.

Розглянуто роль додатків до газет як засобу залучення нової аудиторії і спосіб збільшити доходи від продажу примірників ЗМІ. Наведено види додатків, які випускають редакції газет.

Проаналізовано вплив ЗМІ на формування громадської думки та висвітлення подій у зоні бойових дій на Сході України. Здійснено контент-аналіз випусків новин найрейтинговіших українських телеканалів, виявлено спільні та відмінні риси, на основі чого зроблено відповідні висновки. Виокремлено конкретний інструментарій інформаційної війни в матеріалах новинних телепрограм.

Блоги - поширене явище на терені інтернету, вони є не лише на спеціальних платформах, на сторінках інтернет-ЗМІ, але й у соціальних мережах. Спочатку блоги з'явилися в інтернеті на спеціальних блогових платформах, згодом інтернет-ЗМІ започаткували блоги на своїх сторінках. Блоги популярні серед читачів, вони розширюють аудиторію мас-медіа в інтернеті, а також збільшують трафік. Коли з'явилися та стали популярними соціальні мережі, багато блогерів перейшли до нових видів медіа. Значний сегмент української блогосфери становлять журналістські блоги. Багато журналістів є блогерами, адже це надає їм можливість висловити свою суб'єктивну думку. Ці блоги вирізняються серед інших не лише тим, що їх автори є журналістами, а й тим, що опублікований текст блогера відповідає основним принципам журналістики: оперативність, професійність, об'єктивність, баланс думок, професійний підхід до написання матеріалу тощо. Але, незважаючи на професійний підхід до висвітлення теми, вони все одно суб'єктивні та чітко висвітлюють позицію автора. Тому варто відразу наголосити, що блоги, навіть журналістські, - це не журналістика. Журналістські блоги є не лише у соціальних мережах, а й на сторінках інтернет-ЗМІ та блогових платформах. Популярні блоги журналістів мають велику аудиторію та є доволі популярними, їх популярність зумовлена, насамперед, свободою слова, інтерактивністю та конвергентністю медіа в інтернеті, оскільки часто автор блогу є збирачем інформації, дописувачем і редактором - матеріал публікується в оригінальному вигляді, без правок редакторів і з можливістю справді висловити те, що на думці, а також надає можливість автору відстежити реакцію читачів, відповідати на їхні коментарі та бути відкритим для нової інформації. Наведено класифікацію журналістських блогів, яку сформульовано на підставі дослідження блогів, автори яких журналісти; з'ясовано перспективи їх розвитку та специфіку.

У час гострої конкуренції на медіа-ринку інтернет-ЗМІ кожна редакція онлайнового медіа постійно шукає найкращий метод збуту свого інформаційного товару. Перед кожним редактором інтернет-ЗМІ постає питання: як найшвидше та найкраще доставити публікацію до аудиторії та спонукати прочитати, пристосовуючись до потреб кожного читача. Інструментів для просування медіа-продукту в інтернеті багато і щороку вони вдосконалюються та змінюються, а також з'являються нові. Адже інтернет та мережеві ЗМІ постійно розвиваються, тому загальнотеоретичні аспекти функціонування медіа-сектору журналістики залишаються на стадії формування і вивчення. Але наукових праць, які б їх описували та розповідали, як використовувати, доволі мало, незважаючи на потребу в такій інформації. Наведено інноваційні методи збуту сучасних українських інтернет-ЗМІ, виокремлені у результаті аналізу розповсюдження українських мас-медіа в інтернеті. ЗМІ у Всесвітній мережі поширюються та рекламуються кількома способами, а саме: через соціальні мережі, рекламою на стартовій домашній сторінці, розповсюдженням за ключовими словами через пошукові служби, підпискою на push-повідомлення, банерною рекламою, через традиційні ЗМІ, e-mail та sms-розсилкою, через додатки для різноманітних пристроїв. За допомогою такого інструментарію контент в інтернет-ЗМІ набуває нових властивостей і може видозмінитись залежно від потреб користувача. Головною функцією такого просування є популяризація ЗМІ, приваблення до нього більшої аудиторії користувачів і збільшення відвідуваності публікацій ЗМІ в інтернеті. Також кожен із методів допомагає налагоджувати двосторонню комунікацію з читачами, покращувати контент і вдосконалювати методи просування публікацій ЗМІ в інтернеті.

Ставлення до осіб з обмеженими можливостями здоров'я та інвалідністю змінювалося протягом історії розвитку суспільства й зумовлено його культурноісторичними традиціями, соціально-економічним становищем, переважною релігією і менталітетом. Залежно від цього формується суспільне сприйняття інвалідів та осіб із обмеженнями в життєдіяльності, складаються уявлення про цю соціальну групу та формуються упередження щодо них. Велику роль у формуванні образу та стереотипів щодо людей з особливими потребами у суспільстві відіграють ЗМІ. Саме ЗМІ нав'язують суспільству, як потрібно ставитися до людей з інвалідністю, як їх називати, формують міфи та стереотипи про них. Досліджено, як пишуть провідні інтернет-ЗМІ України про людей з обмеженими можливостями. В Україні проживає понад 2 млн людей з обмеженими можливостями. Особи з особливими потребами в усьому світі приділяють велику увагу тому, що і як пишуть про них у засобах масової інформації. Боротьба осіб з інвалідністю за використання коректної мови щодо людей з інвалідністю - це частина руху проти дискримінації інвалідів у всіх сферах життя суспільства. Масова преса звертається до проблем інвалідності не так часто. У центральних друкованих ЗМІ за місяць можна знайти близько десятка статей і публікацій на цю тему, і більшість з них є суто інформаційними. Моніторинг українських ЗМІ показав, що ця тема далеко не найпопулярніша в ЗМІ, хоча помітна тенденція до поступового збільшення кількості публікацій. З'являється і все більше аналітичних і проблемних статей, історій, нарисів, тобто саме таких публікацій, які цікаві широкій аудиторії і можуть вплинути на формування громадської думки щодо людей з інвалідністю, ознайомлюючи читачів з проблемами, способами їх вирішення та людьми, які ці проблеми вирішують для себе чи для інших.

У соціальних мережах інформаційна війна у розпалі. Нині у багатьох країнах є інформаційні війська, які мають за мету знищити та ліквідувати ворога, змінити думку опонентів і суспільства в інформаційному просторі. Важливим полем їх битви є соціальні мережі, адже саме у соціальних мережах щодня перебувають мільйони людей у всьому світі, де вони спілкуються, обмінюються досвідом, діляться новинами, обговорюють важливі теми, дискутують і черпають важливу для себе інформацію. Тому саме на них спрямована діяльність інформаційних воїнів. Інформаційні воїни створюють та поширюють маніпулятивну, часто неправдиву інформацію для того, аби налякати, дезінформувати, переконати людей у потрібних для них думках. Також тролі вступають у дискусії з реальними користувачами, а тим, хто їх розкриває або ставить під сумнів поширену ними інформацію, погрожують і залякують їх. За інформаційними воїнами завжди стоять їхні замовники, які оплачують їхні послуги та формують і коригують їхні завдання. Діяльність тролів і ломів є загрозливою, адже може призводити до непередбачуваних наслідків у суспільстві, починаючи від звичайних дискусій у соціальних мережах до революції. Часто звичайні користувачі соціальних мереж не вміють розрізнити, де реальний користувач соціальної мережі, а де інформаційний воїн, який має на меті ввести в оману. На підставі дослідження наведено методи розпізнавання ботів, тролів і ломів (експертів). Розглянуто поняття "тролінг", описано історію виникнення цього терміна. Класифіковано інформаційних воїнів, які працюють у соціальних мережах. З'ясовано їхні відмінності та описано специфіку роботи. Названо методи і завдання цих інформаційних воїнів і наведено методи боротьби з інформаційними воїнами у всесвітній мережі інтернет.

Розглянуто сучасний стан тревел-журналістики на українських телеканалах. Простежено хронологію становлення та розвитку тревел-журналістики на українському телебаченні як нового тематичного напряму. Завдяки дослідженню еволюції тревел-програм можна побачити риси нових тревел-програм і стверджувати, що сучасні тревел-програми на українському телебаченні є кращими та цікавішими від своїх попередників у 1990-х рр. та на початку 2000-х рр. Кожна з проаналізованих програм має свою особливість, яка може полягати в географічному охопленні, тематичній специфіці, майстерності ведучих тощо. Але об'єднує всі ці програми елемент подорожі та пізнавальний характер. Найбільше тревел-передач на українському телебаченні створено у 2011 р. Деякі з них виходили лише впродовж одного сезону, інші ж транслюють і досі. Це програми "Світ навиворіт" Дмитра Комарова та "Орел і Решка". Секретом успіху цих передач є автентичний контент, цікавий задум програми і, звісно ж, майстерність ведучих. Якщо в програмі "Орел і решка" пари ведучих постійно змінюються, то у "Світі навиворіт" автор і ведучий програми є незмінним. Більше того, впізнаваність та рейтинг Дмитра Комарова постійно зростає, що надає підстави говорити про його неабиякий авторитет і майстерність, а також вдало підібрані країни для подорожей і формат програми. Оригінальними є також програми "Єврочекін" та "Заробітчани", де, крім подорожей, ведучі розкривають особливості життя та роботи за кордоном. Ці передачі мають прикладне значення, адже в "Єврочекіні" ведучі висвітлюють особливості подорожей за кордон на власному авто, а в "Заробтічанах" - специфіку роботи та заробітку коштів у різних державах. Загалом результати дослідження вказують на те, що сучасні тревел-програми перебувають на порозі нового етапу розвитку.

Мета дослідження - визначити, чи українські соціальні мережі є перспективним ринком для українських ЗМІ. Під час дослідження використано загальнонаукові методи: узагальнення, синтез, аналіз, абстрагування, типологізацію, і які надали можливість проаналізувати українські соціальні мережі, а також з'ясувати їх перспективи для популяризації контенту ЗМІ. Для пошуку українських соціальних мереж стали у пригоді пошуковик Google, Вікіпедія та згадки в публікаціях масмедіа. Знайдено та проаналізовано 14 українських соціальних мереж. Соціальні мережі є перспективним та популярним ринком для популяризації та просування журналістського контенту. Адже на одній платформі можна зібрати мільярдну аудиторію, яка прийшла у пошуку контенту, і масмедіа є тим, хто може задовольнити їх потребу в інформації. Українські соціальні мережі не можуть конкурувати зі світовими платформами для спілкування, але, незважаючи на це, вони є перспективними для популяризації контенту ЗМІ. Соціальні мережі зараз перебувають на піку своєї популярності, вони мають мільярдну аудиторію, тому є перспективним напрямом для бізнесу. Усі провідні компанії та масмедіа просувають там свою продукцію. Не є винятком і Україна та вітчизняні масмедіа. Соціальні мережі є невід'ємною частиною для розповсюдження контенту українських ЗМІ. Масмедіа давно побачили перспективи в соціальних мережах для популяризації контенту і збільшення трафіку на сайт. Тому провідні українські масмедіа використовують найпопулярніші соціальні платформи для залучення аудиторії: Facebook, Youtube, FB Messenger, Instagram, TikTok, Telegram, Twitter та Pinterest. Але разом з провідними соціальними мережами в Україні створюють і працюють наші українські соціальні платформи для спілкування, які розраховані на локальну аудиторію та виключно на українців. Вони не мають такої великої аудиторії, і їм конкурувати з соціальними гігантами складно. Менш популярні соціальні мережі є перспективною платформою для розкручування свого бізнесу, адже алгоритми українських соціальних мереж не є настільки комерціалізованими, як у популярних гігантів, тому можуть бути перспективним майданчиком для розвитку.

В Інтернеті масмедіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати та зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах із кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним із таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читач дробровільно надає згоду на отримання такої інформації. Месенджери за своєю суттю нагадують підписку на конкретний засіб масмедіа, але аудиторія інформацію отримує безкоштовно і тоді, коли має час її прочитати. Найпопулярнішими у світі є такі месенджери: Telegram, Facebook Messenger, Wechat та WhatsApp. А в Україні найпопулярнішою соціальною платформою для спілкування є Viber (97 % українців мають його завантаженим на своїх мобільних пристроях), а також Telegram, Facebook Messenger та WhatsApp. Але українські ЗМІ найчастіше використовують для поширення свого контенту Viber і Telegram. Цікаво те, що у різних дослідженнях можна знайти різні терміни, які описують ці соціальні платформи, а саме: додатки, соціальні мережі, майданчики для спілкування, соціальні платформи та месенджери. Перші месенджери з'явилися у 90-х роках минулого століття, але пік їхнього розвитку припадає на наш час. Вони швидко завойовують популярність серед аудиторії, але не всі ЗМІ їх правильно використовують для поширення свого контенту.

Розвиток соціальних мереж, персоналізованих помічників, чат-ботів (ЧБ) та обчислювальних алгоритмів примушує ЗМІ замислитись над новими перспективами роботи. Користувачі давно відійшли від формату отримання інформації через один канал. Сьогодні аудиторія споживає контент через різні канали, від паперових носів до отримання даних через окуляри віртуальної реальності. За цих умов, журналістика повинна експериментувати, адже ніхто не може передбачити траєкторію подальших трансформацій медіасистеми. Бот-програми (БП) стали незамінними помічниками для редакцій ЗМІ. ЧБ - це спеціально запрограмовані комп'ютерні програми, котрі працюють за певним алгоритмом дій. Нині є основні види БП - прості та розумні. За допомогою них можна швидко публікувати пости у соціальних мережах і месенджерах, шукати найпопулярніші теми, оперативно відповідати на запитання аудиторії, відслідковувати реакцію на дописи тощо. А також розумні програми можуть написати журналітський матеріал. І працюють вони 24/7 та опрацьовують велику кількістю інформації протягом декількох секунд. Такі БП дають додаткові інструменти для мас-медіа, котрі полегшують та оптимізовують роботу журналістів. Перші БП були створені ще у 60 - 70 рр. XX ст. А в месенжерах ЧБ були наприкінці 90 рр. XX ст. - ICQ. Проте значний поштовх для використання та розвитку ЧБ став месенджер Telegram, який має цілу ботоферму. Такі програми мають перспективи, тому редакції провідних ЗМІ вкладають кошти у створення та навчання таких ботів, адже вони оптимізують редакційні процеси. Проаналізовано перспективи використання ЗМІ ЧБ для поширення та популяризації своїх матеріалів та оптимізації редакційних процесів.