Розглянуто внутрішньополітичну обстановку в Німеччині 1880-х рр., коли з метою зниження рівня соціальної напруги політичний клас був змушений піти на запровадження соціального страхування. Соціальне законодавство, народжене шляхом пошуку компромісів і згоди між депутатами рейхстагу і О. фон Бісмарком згодом стало взірцем відповідного законодавства чи не для всієї Європи. Показано, в яких формах уроки історичного минулого актуалізуються у соціально-політичних реаліях сучасної Німеччини.

Уточнено сучасні уявлення про інститут місцевого самоврядування як сучасну суспільно-політичну систему, характер зв'язків між елементами якої зазнає змін під впливом глобалізаційних процесів і свідчить про тенденцію до становлення її мережевої структури. Розглянуто принципи функціонування основних інститутів прямої та представницької демократії на місцевому рівні, виявлено резерви її розвитку. Виділено сучасне місто як особливий рівень місцевого самоврядування в Україні, що потребує відмінної від інших територіальних громад моделі управління, відповідної демократичним принципам побудови влади. Доведено доцільність визнання органів самоорганізації населення як інституту публічної влади найнижчого рівня та первинного осередку, школи демократії в Україні. Проаналізовано недоліки та перспективи їх подальшого розвитку та обгрунтовано необхідність введення даних структур у міську систему влади. Досліджено вплив історичних традицій політичного управління на функціонування сучасного інституту місцевого самоврядування на міському рівні. На прикладі Одеси вивчено позитивний досвід реформування різних форм участі громадян у місцевому політичному процесі (реформа 1863 р.) як напряму підвищення ефективності місцевого самоврядування та способу консолідації міської громади. Розроблено оптимальну модель місцевого самоврядування для сучасного міста з районним поділом, яка грунтується на засадах виваженого дозування демократії у міській системі влади.

Розроблено методологічні та науково-практичні підходи щодо визначення напрямків формування та розвитку світового фондового ринку під впливом процесів економічної глобалізації. Розкрито теоретичні засади світової економічної глобалізації. Показано роль і місце світового ринку цінних паперів у системі світового фінансового ринку. Охарактеризовано інституційну структуру та інструменти ринку цінних паперів. Проаналізовано основні етапи розвитку світових глобалізаційних та інтеграційних процесів. З'ясовано особливості формування структури світового ринку цінних паперів, досліджено динаміку розвитку фондового ринку України на сучасному етапі. Визначено провідні тенденції формування та розвитку світового ринку цінних паперів за умов глобалізації. Розроблено пропозиції щодо обгрунтування шляхів забезпечення прозорості фондового ринку України.

Розглянуто територіальну общину як джерело місцевої демократії і основні способи прямого і опосередкованого здійснення місцевої демократії в сучасній Україні (вибори, діяльність місцевих органів влади).

Проведено аналіз процесу глобалізації та її впливу на державну політику. Досліджено сучасний стан формування та виконання державної політики країн пострадянського простору. Розглянуто реформи як форму здійснення державної політики сталого розвитку країн пострадянського простору (реформи та їх місце в процесі здійснення державної політики та державно-управлінські реформи як спосіб формування ефективного суб'єкта). Особливу увагу приділено розгляду просторового виміру державної політики, де акцент робиться на регіональній політиці та необхідності розвитку інституту місцевого самоврядування. Досліджено теоретико-методологічні засади державної політики в сучасній суспільно-політичній думці. Розглянуто ідейно-політичний вимір сучасної державної політики (ідеологічний чинник формування державної політики, сучасні ідеології та їх уособлення в концепції державної політики сучасних країн, особливості її формування у країнах пострадянського простору за умов ідеологічної кризи).

Досліджено основні засади формування та здійснення державної політики країн пострадянського простору. Визнано відсутність чіткої, науково обгрунтованої концепції її побудови, що в свою чергу викликано незрілістю національних політичних еліт, невеликим досвідом державотворення, захопленістю світовим демократичним рухом та необхідністю здійснювати національну державну політику за умов глобалізаційної, ідеологічної, економічної криз. Запропоновано концептуальні засади формування та здійснення державної політики країн пострадянського простору, зокрема в такій якості визнано світову парадигму сталого розвитку, досягти якої можливо лише шляхом чітких та своєчасних дій з боку національних урядів, що враховуються на суспільну довіру та необхідність захищати національну самоідентичність в процесах зростаючої глобалізації та інтеграції. Констатовано, що перетворення пострадянського простору в центр політичної сили новітньої архітектури світоустрою можливо за умови спільного прагнення до того всіх держав та активізації державної політики країн шляхом формування дієвого суб'єкта перетворень та ефективної просторової політики.

Розглянуто гендерні аспекти гармонізації політичного процесу на прикладі країн пострадянського простору та країн ЄС-28. Проаналізовано ступінь представництва жінок в парламентах кожної з груп країн, встановлено ступінь впливу політичних чинників (тип виборчої системи та структура парламенту) на ступінь представництва жінок в депутатському корпусі вищих виборних органів влади. Встановлено, що в країнах ЄС-28 зазначені політичні чинники несуттєво впливають на частку представництва жінок в парламентах, хоча за пропорційної системи виборів такий показний є найвищим по групі. В країнах пострадянського простору загальний показник представництва жінок в парламентах є значно нижчим, ніж в ЄС, а найбільше представництво забезпечує мажоритарна система виборів. Спільним для обох груп визнано негативний вплив змішаної системи виборів на загальне представництво жінок у вищих виборних органах влади.

Проаналізовано еволюцію культурно-релігійних детермінант політичного процесу в Україні, встановлено їх формування в часи дохристиянства як домінуючих над етнічними під час визначення самоідентифікації українського народу та доведено їх зміцнення та оформлення у вигляді міфологем політичного розвитку протягом всієї історії України. Серед них основними є "Київ - другий Єрусалим" як ідея Священства та "Москва - третій Рим" як ідеї Царства. Ментальна незгода беззастережно визнати загальну етнічність, але різну конфесійність одного народу, сформувала докорінно відмінну від західної модель політики, де становлення політичної нації формувалося за умови визнання всіх рівноправними членами нації. Позбутися такої ментальної та культурно-релігійної складової політичної культури не вдалося й до сьогодні, що й позначається на сучасному політичному процесі.

Досліджено політико-філософські аспекти глобалізаційних змін місця та ролі держави за умов зростаючого глобалізаційного тиску на націю-державу, що простежується у трансформації основних функцій держави та зміни її ролі та значення у світовій архітектурі міжнародного співробітництва. Це простежується у зміні економічної та соціальної функцій держави та становленні мережевих організаційних форм та взаємин всередині політичних систем, а також трансформації ідейно-політичного поля, де панують неоліберальні цінності. Доведено тезу про трансформацію та появу нової держави, а не її занепад.

Проаналізовано структури й характерні риси взаємодії фінансових центрів, що формують глобальну фінансову систему. Розглянуто теоретичні аспекти функціонування й основні особливості світових фінансових центрів, увагу приділено вивченню впливу глобалізації на їх інфраструктуру, а також наслідкам світової фінансової кризи. Зроблено висновок, що для конкуренції на міжнародному ринку фінансових послуг необхідна ретельно розроблена політика держави й бізнесу, спрямована на пом'якшення бар'єрів для залучення іноземного капіталу. Увагу приділено сучасним лідерам серед міжнародних фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо), аналізу стратегії розвитку, механізмам їх перетворення на реальні фінансові центри, проблемам і перспективам цього процесу на сучасному посткризовому етапі розвитку. Відзначено, що серед країн СНД лише Москва намагається створити регіональний фінансовий центр. Зроблено висновок, що враховуючи незаперечні позитивні наслідки створення МФЦ існують і негативні: ризик швидкого відтоку капіталу, ймовірність збільшення масштабів фінансового шахрайства тощо.

Наведено матеріали про сучасні управлінські технології, що спрямовані на керування такими унікальними ресурсами менеджера, як час і комунікація. Зауважено, що володіння такими технологіями формує у менеджера таку важливу для сучасного конкурентного середовища компетентність, як трансверсальність, тобто здатність бути ефективним і унікальним у будь-якій ситуації та сфері діяльності.

Наведено сучасне визначення стартапу та визначено його роль у розвитку економіки. Розглянуто бізнес-планування як передумову успішної підприємницької діяльності. Увагу приділено українським поезіям як психологічному ресурсу особистості. Подано інформацію щодо визначення превентивних дій у стресових ситуаціях. Висвітлено питання використання інформаційних систем і технологій у комерційній діяльності.