Розглянуто вплив занять спортивним туризмом на фізичний розвиток юних туристів на етапі початкової підготовки. Заняття спортивним туризмом - це ефективний засіб фізичного оздоровлення, виховання і розвитку дітей. Виховання, навчання і розвиток відбувається в процесі туристської діяльності на спортивному маршруті і активної діяльності учнів за природних умов, що особливо важливо за умов зростаючої гіподинамії школярів.

Визначено вплив занять різними видами туризму на розвиток головних фізичних якостей хлопців віком 11 - 12 років. Встановлено зміни у показниках рухових якостей впродовж двох років занять і визначено, які з них є головними і розвиваються найбільше у кожному з видів туризму. Визначено, що у пішохідному туризмі провідною фізичною якістю є гнучкість, у велосипедному - швидкість, спритність та швидкісно-силові якості, у водному - сила.

Розглянуто різні підходи до питання визначення сутності поняття експресивних здібностей. Визначено структуру експресивних здібностей. Проаналізовано їх роль у професійній діяльності вчителя гуманітарних дисциплін. Зазначено, що одним з найважливіших елементів професійної майстерності сучасного педагога гуманітарних дисциплін є усне мовлення, виразність якого є невід'ємною складовою експресивних здібностей. Обгрунтовано перспективу подальших досліджень, яка полягає у визначенні педагогічних умов, що сприяють розвитку експресивних здібностей майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін.

Рассмотрены различные подходы к вопросу определения сущности понятия экспрессивных способностей. Определена структура экспрессивных способностей. Проанализирована их роль в профессиональной деятельности учителя гуманитарных дисциплин. Указано, что одним из важнейших элементов профессионального мастерства современного педагога гуманитарных дисциплин является устная речь, выразительность которого является неотъемлемой составляющей экспрессивных способностей. Обоснована перспектива дальнейших исследований, которая заключается в определении педагогических условий, способствующих развитию экспрессивных способностей будущих учителей гуманитарных дисциплин.

Different approaches to defining the essence of the concept of expressive abilities. Determined the structure of expressive abilities. Analyze their role in professional teacher of Humanities. Indicated that one of the most important elements of professional skill of the modern teacher of Humanities is the spoken word, expression of which is an integral component of expressive abilities. Reasonable prospects of further research, which is to determine the educational environment conducive to the development of expressive abilities of future teachers of the humanities.

Досліджено проблему розвитку експресивних здібностей майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки. З'ясовано сутність феномену "експресивні здібності майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін" та його структурні компоненти. Виокремлено й обгрунтовано критерії, показники та рівні розвитку експресивних здібностей майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін і методики їх діагностики. Окреслено та науково обгрунтовано сукупність педагогічних умов, що сприяють розвиткові експресивних здібностей майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін. Розроблено й апробовано експериментальну модель реалізації педагогічних умов розвитку експресивних здібностей майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін та методичні рекомендації щодо її впровадження.

Мета дослідження - визначити рівень фізичного здоров'я дітей віком 10 - 13 років, що займаються спортивним туризмом за програмою "Туристське багатоборство". У дослідженні взяли участь 18 хлопців та 15 дівчат - вихованців гуртка Чугуївського районного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. За весь період експерименту показники індексу Робінсона підвищились з середнього до вище середнього рівня (у дівчат), індексу Скібінського - з нижче середнього до високого (у хлопців і дівчат), індексу Шаповалової - з низького до середнього (у хлопців) та вище середнього (у дівчат), індексу Руф'є та загального рівня фізичного здоров'я - з нижче середнього до середнього рівня (у хлопців і дівчат). Висновки: визначено, що в дітей уже після першого року занять спостерігається суттєве підвищення як окремих показників, так і загального рівня фізичного здоров'я.

Розкрито зміст розробленої програми занять різновидами спортивно-оздоровчого туризму, які впроваджено як додаткові заняття до уроків фізичної культури. Виявлено, що в учнів початкових класів доцільно використовувати різні елементи міні-туризму як у позаурочних заходах (походи вихідного дня, оздоровчі табори), так і під час занять фізичною культурою, оскільки більшість занять, що проводяться на відкритому повітрі, покращують оздоровчу функцію дітей. Установлено вплив засобів міні-туризму на розвиток фізичних якостей школярів початкових класів.

Визначено ефективність використання методики побудови занять із лижної підготовки юних туристів-лижників. У дослідженні брали участь молодші школярі 3 - 4-х класів, які були розподілені на контрольну та експериментальну групи по 16 учнів у кожній. У контрольній групі застосовано цілісний метод засвоєння техніки лижного спорту (розповідь, показ і виконання), в експериментальній - методику з випереджальним ефектом, яка передбачала визначення рухових якостей, необхідних для виконання окремих елементів техніки, підведення їх рівня до необхідного та в подальшому - застосування комплексного засвоєння елементів техніки та розвитку рухових якостей, що забезпечують їх виконання. Одержані результати свідчать про те, що методика, яку застосовано в експериментальній групі навчання, у цілому надала змогу більшою мірою сформувати навички застосування лижної техніки.

Приведено дослідження щодо використання спортивно-оздоровчого туризму в оздоровчій та рекреаційній діяльності школярів і студентської молоді. Подано зміст спортивно-оздоровчого туризму для різних вікових груп школярів і студентів. Систематизовано заняття різними видами спортивно-оздоровчого туризму в учнів середніх і старших школярів. Надано зміст передпохідної підготовки та проведення пішохідного, лижного, водного та велосипедного походів і проведення їх по розробленим маршрутам в Харківській та Полтавській областях. Визначено шляхи вдосконалення складових використання спортивно-оздоровчого туризму в оздоровчій та рекреаційній діяльності дітей, підлітків та студентської молоді.

За результатами дослідження розроблено концептуальні основи та визначено зміст складових спортивно-оздоровчого туризму (пішохідний, лижний, водний, велосипедний) для різних вікових груп учнів (початкової, основної, старшої шкіл) та студентської молоді протягом навчання у загальноосвітніх і ВНЗ. Розроблено маршрути пішохідного, водного, велосипедного та лижного походів Харківською, Сумською, Полтавською областями та визначено зміст передпохідної підготовки, за якими проведено успішні туристські походи зі студентами. За результатами досліджень визначено подальше удосконалення застосування видів туризму школярів і студентів за рахунок позитивної зміни підготовки фахівців, збільшення кількості видів походів, удосконалення педагогічного процесу підготовки до них та туристського інвентарю й обладнання.

Мета роботи - визначити основні елементи техніки їзди на велосипеді та встановити їх взаємозв'язок із руховими якостями дітей молодшого шкільного віку. У дослідженні брали участь 60 дітей молодшого шкільного віку (6 - 7 років), які навчаються в загальноосвітніх школах м. Харків. У дослідженні використано: педагогічні спостереження, експертну оцінку, тестування. Протягом навчального року визначалася динаміка рівня розвитку рухових якостей дітей 6 - 7 років, а наприкінці навчального року встановлювалась кореляційна залежність між використанням основних елементів техніки їзди на велосипеді та рівнем розвитку рухових якостей дітей 6 - 7 років. Проаналізовано основні елементи техніки їзди на велосипеді та встановлено перелік помилок, з якими стикаються під час навчання. Проведено кореляційний аналіз щодо впливу окремих рухових якостей на виконання різних елементів техніки їзди на велосипеді. Так, техніка посадки на велосипеді є основним елементом першочергового засвоювання та потребує, перш за все, прояву статичної рівноваги. Виконання техніки педалювання та прискорення пов'язано з проявом спритності та швидкісно-силових якостей. Техніка гальмування пов'язана, перш за все, із проявом сили рук та визначалась кистьовою динамометрією. Більш складні елементи техніки, пов'язані з проходженням поворотів і розворотів та подолання перешкод, потребують перш за все швидкісно-силових якостей та динамічної рівноваги. Проведені дослідження надали можливість визначити рухові якості, які необхідні для виконання елементів техніки посадки, педалювання, гальмування, прискорення, проходження поворотів і розворотів та подолання перешкод і встановлено їх кореляційний зв'язок із контрольними руховими вправами.

Мета роботи - визначити вплив занять скелелазінням на рівень розвитку сили студентів, які займаються у спортивних секціях зі скелелазіння за різними програмами. У дослідженні брали участь 45 студентів (чоловіки) віком 18 - 23, які займалися в секціях скелелазіння. Випробовувані були розділені на 3 групи по 15 чоловік у кожній: у першу - контрольну групу (КГ), були включені спортсмени, які тренувалися за стандартною методикою; у другу - експериментальну групу N 1 (ЕГ1), увійшли спортсмени, які тренувалися за стандартною програмою з включенням спеціально-розроблених вправ на розвиток сили на кампусборді; у третю - експериментальну групу N 2 (ЕГ2), увійшли спортсмени, які займалися за стандартною програмою з включенням спеціально підібраних вправ на гімнастичних кільцях. Для оцінки рівня розвитку сили та її динаміки використано тести, які максимально близько висвітлюють прояви сили у скелелазінні, а саме: вис у блоці, підтягування на перекладині, підтягування до грудей, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, кистьова динамометрія, згинання кисті з обтяженням. Для визначення впливу занять скелелазінням за різними програмами на рівень розвитку сили студентів, які займаються у спортивних секціях зі скелелазіння, проведено аналіз спеціальних показників. Виявлено, що показники, які досліджувались в усіх групах упродовж експерименту мали тенденцію до покращання. Встановлено, що вправи на кампусборді та гімнастичних кільцях мають неоднаковий вплив на розвиток окремих груп м'язів, що надає можливість зробити висновок про необхідність поєднання цих програм для забезпечення різнобічного розвитку сили студентів, які займаються у спортивних секціях зі скелелазіння.