Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено клініко-патогенетичні особливості перебігу даного захворювання. Встановлено зростання цитокінового дисбалансу, хронічного субклінічного запалення в міру прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки. Показано наявність вторинного імунодефіциту, який наростав у пацієнтів від стеатозу печінки до неалкогольного стеатогепатиту. Обгрунтовано доцільність застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Показано позитивний вплив запропонованої схеми лікування на показник хронічного субклінічного запалення, цитокіновий баланс і зрушення клітинного імунітету.

Досліджено вплив тіотриазоліну на біохімічні та імунологічні прояви неалкогольної жирової хвороби печінки. Не виявлено достовірної різниці функціонального стану печінки та стану ліпідного профілю у групах із стандартним лікуванням та з додаванням тіотриазоліну. Додаткове застосування тіотриазоліну призводило до зниження С-реактивного білка та прозапальних цитокінів на відміну від стандартного лікування.

Досліджено вплив тіотриазоліну на клінічні та імунологічні прояви неалкогольної жирової хвороби печінки. Не виявлено достовірної різниці в клінічних проявах у групах із стандартним лікуванням і з додаванням тіотриазоліну. Додаткове застосування тіотриазоліну призводило до зниження прозапальних цитокінів і ліквідації вторинного імунодефіцитного стану на відміну від стандартного лікування.

Здійснено аналіз соціального (правового та матеріального) становища священнослужителів УАПЦ 1920-х рр. Будуючи свої міркування на підставі архівних матеріалів та з урахуванням думки ліпших фахівців з цієї тематики, з'ясовано, що високий авторитет кліру значною мірою визначався бажанням українських людей мати саме "народну" церкву.

Обследовано 60 больных неалкогольной жировой болезнью печени. Разница в клинических проявлениях у пациентов с неалкогольным стеатозом печени и неалкогольным стеатогепатитом не выявлена. Установлено значительное повышение С-реактивного белка у больных неалкогольным стеатогепатитом, по сравнению с больными стеатозом печени и здоровыми лицами. Это может свидетельствовать о наличии системного воспаления у больных неалкогольным стеатогепатитом. С-реактивный белок можно использовать как один из маркеров прогрессирования неалкогольной жировой болезни печени.

Проведено порівняння вираженості клініко-функціональних проявів остеоартрозу та рівня прозапальних цитокінів і С-реактивного білка у хворих із нормальною масою тіла, ожирінням і метаболічним синдромом. Установлено, що наявність підвищеної маси тіла і метаболічного синдрому супроводжується більш вираженим суглобовим синдромом, сприяє підвищенню рівня прозапальних цитокінів і С-реактивного білка, що підкреслює роль не лише ожиріння, а й метаболічних порушень у формуванні запальної реакції при поєднанні цих патологій.

Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) является одной из основных причин развития хронических заболеваний гепатобилиарной зоны. С целью изучения новых патогенетических факторов развития НАЖБП у 110 пациентов исследовали уровень гомоцистеина плазмы крови. Больные были разделены на две группы: с изолированной НАЖБП и в сочетании с сахарным диабетом 2 типа. Обнаружили достоверное повышение гомоцистеина у всех пациентов с НАЖБП. По сравнению с контрольной группой высокие показатели были у больных с сочетанной патологией. У всех пациентов прослеживались положительные корреляционные связи уровней гомоцистеина с компонентами липидного профиля и цитолитического синдрома. Полученные данные позволяют рассматривать гомоцистеин как один из факторов развития патологических изменений в печени при жировом гепатозе как на фоне сахарного диабета 2 типа, так и без него.