Індекс рубрикатора НБУВ: П032.27 + П032.50

Рубрики:

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Флора і фауна ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П015.5

Рубрики:

Сільськогосподарська радіоекологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що світові втрати від біопошкоджень є значними, більше половини яких становлять саме мікробіологічні пошкодження, що спричиняє порушення структурних і функціональних характеристик матеріалу. Зміна властивостей або характеристики матеріалу відбувається внаслідок хімічних реакцій, спровокованих самими мікроорганізми за взаємодії з матеріалом. Найбільш розповсюдженими та корозійно-активними мікроорганізмами є 3 групи бактерій: аеробні, анаеробні, силікатні. Оскільки основні біопошкодження будівельних промислових матеріалів залежать від кородованого матеріалу та умов його перебування, актуальною залишається розробка як загальних, так і специфічних адресних підходів захисту від мікробіологічної корозії.

Встановлено, що світові втрати від біопошкоджень є значними, більше половини яких становлять саме мікробіологічні пошкодження, що спричиняє порушення структурних і функціональних характеристик матеріалу. Зміна властивостей або характеристики матеріалу відбувається внаслідок хімічних реакцій, спровокованих самими мікроорганізми за взаємодії з матеріалом. Найбільш розповсюдженими та корозійно-активними мікроорганізмами є 3 групи бактерій: аеробні, анаеробні, силікатні. Оскільки основні біопошкодження будівельних промислових матеріалів залежать від кородованого матеріалу та умов його перебування, актуальною залишається розробка як загальних, так і специфічних адресних підходів захисту від мікробіологічної корозії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П328.1 + П327.125

Рубрики:

Радіоекологія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати дослідження ролі соціальної складової у реалізації збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій Українського Полісся з урахуванням як багаторічних комплексних еколого-економічних і соціальних викликів, так і потенційних наслідків російської воєнної агресії. В основу методології досліджень покладено системний підхід, у межах якого використовували сучасні та класичні наукові прийоми проведення досліджень: загальнонаукові методи (аналіз та синтез даних); ретроспективний і порівняльний аналіз (виявлення причинно-наслідкових зв'язків); аналітико-синтетичний (вивчення наукових і статистичних даних, фондових матеріалів, законодавчих та установчих документів тощо); математичний (математична обробка отриманих результатів). Інформаційну основу дослідження становлять офіційні статистичні дані головних управлінь статистики у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській, та Чернігівській обл. Проаналізовано існуючі тенденції та наявні результати досліджень взаємозв'язку радіоекологічної і соціальної складових. Розглянуто соціальні індикатори життя мешканців Українського Полісся (загальні доходи, рівень заробітної плати, структура витрат населення тощо), демографічні показники (чисельність населення, статево-вікова структура, приріст/скорочення населення), рівень зайнятості, захворюваність, споживчий кошик для сільських та міських населених пунктів досліджуваних областей. З'ясовано, що показники стану соціальної сфери регіону Українського Полісся можуть слугувати додатковими критеріями оцінки поточної соціально-економічної ситуації та її динаміки. Встановлено, що соціальний чинник є невід'ємною складовою і водночас критерієм збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій. Доведено необхідність реалізації цілої низки заходів, спрямованих на підвищення ефективності державної політики зайнятості населення і системи професійної освіти, беручи до уваги прогнози щодо потреби регіональних підприємств у кадрах певної кваліфікації у розрізі професій і спеціальностей за рівнями професійної освіти й переліку найбільш затребуваних і перспективних професій та спеціальностей. Для кожного регіону перелік таких професій індивідуальний.

Проаналізовано ізотопні ефекти, що відбуваються в живих організмах, обумовлених метаболізмом. Явище метаболізму розглядається в класичному розумінні як поєднання біохімічних реакцій (головним чином ферментативних), що проходять у клітинах живих істот та забезпечують розщеплення, синтез і взаємоперетворення складних сполук. Сфера використання природних ізотопів широка та різноманітна. Ізотопи є носіями інформації про народження і перетворення молекул, а фракціонування ізотопів - це хімічна характеристика речовини. Ізотопний метаболізм полягає в міжмолекулярному фракціонуванні ізотопів на окремих стадіях біохімічних реакцій, а саме - розщеплення, синтез і взаємоперетворення складних сполук, викликаному відмінностями будови та фундаментальних властивостей ядер ізотопів. Доведено, що фракціонування ізотопів у хімічних і біохімічних реакціях, обумовлене ізотопними ефектами, грунтується на двох фундаментальних властивостях атомних ядер - маси і магнітного моменту. Кінетичний (масозалежний) ізотопний ефект розподіляє ізотопні ядра за їх масами, а магнітний - фракціонує ядра за їх магнітними моментами. Кінетичний ізотопний ефект залежить від величини різниці мас ізотопних молекул, температури і різниці енергій активації ізотопних форм. Магнітний ізотопний ефект залежить від швидкості реакції в окремо взятій клітині, його проекції, магнітного моменту і енергії електрон-ядерної взаємодії. Визначено, що фракціонування ізотопів у живих організмах полягає в тому, що відносний вміст одного з ізотопів у цій сполуці збільшується за рахунок зменшення його вмісту в іншій. Як наслідок, відбувається фракціонування ізотопів у межах одного біологічного об'єкта.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.29

Рубрики:

Інші органічні добрива

Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ