Викладено концепцію розвитку системи національних заощаджень України, їх фінансових джерел і механізмів конвертації в інвестиції, фонду нагромадження ВВП як головної передумови економічного зростання. Зроблено теоретичний аналіз заощаджень як економічної категорії. Висвітлено їх реальний стан, причому статистична база дослідження цілком грунтується на національних рахунках України. Розроблено концепцію доходу в національних рахунках. Наведено якісні та кількісні характеристики норми та структури національних заощаджень. Розкрито секторальну структуру формування та використання заощаджень в Україні. Визначено шляхи оптимізації нагромадження основного капіталу та реформування амортизаційної політики. Описано методи поліпшення методології обчислення заощаджень. Запропоновано багатоваріантні прогнози основних макроекономічних показників та пропорцій України на 1999 - 2019 рр. Відображено концептуальні засади моделювання економічного зростання та сценарні розрахунки переходу від депресії до економічного пожвавлення та підйому.

Розглянуто підсумки розвитку економіки 2000 р. Акцентовано увагу на зростанні внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, підвищенні реальних доходів населення на 6,3 % та інвестицій в основний капітал на 11,2 %. Висвітлено головні цілі урядової програми на 2001 р. Визначено заходи, спрямовані на збільшення реальних доходів населення та поліпшення його соціальної захищеності. З'ясовано основні параметри уточненого прогнозу на 2001 р., які будуть основними критеріями виконання завдань.

Комплексно охарактеризовано складний шлях трансформування економіки України за роки незалежності (1991-1998 рр.) від командно-планового устрою до ринкових відносин, наведено статистичний аналіз узагальнення, оцінки, порівняння. Розкрито шляхи формування в Україні інститутів ринкової інфраструктури, форм і методів роботи щодо подолання кризи, її головного чинника - інфляції, а також трансформації економіки, формування її основної засади - приватної власності, зупинення спаду виробництва та зниження рівня життя населення.

На основі статистичного матеріалу узагальнено основні напрями і шляхи трансформації економіки України за роки незалежності (1991-1997 роки) - від командно-планового устрою до ринкових відносин. Поряд із статистичним аналізом наведено узагальнення, оцінки, порівняння, розкрито шляхи формування в Україні інститутів ринкової інфраструктури, форм і методів роботи з подолання кризи, її головного чинника - інфляції, трансформації економіки, формування її основної засади - приватної власності, зупинення спаду виробництва, зниження рівня життя населення та соціального занепаду.

Висвітлено результати розвитку економіки України в 2001 р., розглянуто основні макроекономічні індикатори її зростання, їх зміну за період 1994 - 2001 рр. Відзначено, що розвиток України відбувається за системою третього та четвертого технологічних укладів, а це свідчить про процес старіння основних фондів. Визначено шляхи економічного зростання країни у 2002 р. через стимулювання інвестиційної активності, покращання фінансового стану держави, модернізацію виробництва.

Освещены результаты развития економики Украины в 2001 г., рассмотрены основные макроэкономические индикаторы ее роста, их изменение за период 1994 - 2001 гг. Отмечено, что развитие Украины происходит по системе третьего и четвертого технологических укладов, а это свидетельствует о процессе старения основных фондов. Определены пути економического развития страны в 2002 г. способом стимулирования инвестиционной активности, улучшения финансового состояния государства, модернизации производства.

Розглянуто системи соціальних гарантій та захисту у розвинених країнах. Проаналізовано організацію страхового забезпечення населення і управління соціальною політикою в Німеччині, Фінляндії, Голландії, функціонування (в межах соціальної держави) структур і органів соціального партнерства. Описано процес формування сучасної системи соціального забезпечення в Україні та висвітлено вітчизняну практику з європейськими аналогами. Визначено шляхи послідовної конвергенції принципів та методів соціальної політики до приєднання у Європейську соціальну хартію.

Рассмотрены системы социальных гарантий и защиты в развитых странах. Проанализированы организация страхового обеспечения населения и управление социальной политикой в Германии, Финляндии, Голландии, функционирование (в границах социального государства) структур и органов социального партнерства. Описан процесс формирования современной системы социального обеспечения в Украине и освещена отечественная практика с европейскими аналогами. Определены пути последовательной конвергенции принципов и методов социальной политики к присоединению в Европейскую социальную хартию.

Висвітлено питання структурно-інноваційного оновлення економіки України. Проаналізовано досвід економічного зростання на підставі розвитку таких країн, як Корея, Чилі, Китай та скандинавських країн. Розглянуто стан економіки України у 2002 р. та шляхи інноваційного оновлення.

Освещены вопросы структурно-инновационного обновления экономики Украины. Проанализирован опыт экономического роста на основании развития таких стран, как Корея, Чили, Китай та скандинавских стран. Рассмотрено состояние экономики Украины в 2002 г. и пути инновационного обновления.

Наведено результати аналізу діяльності систем державного управління науково-технологічною й інноваційною сферами, сформованими у різних країнах світу (США, країнах ЄС, Японії, Південній Кореї, Республіках Білорусь і Казахстан, Росії) та Україні. Узагальнено досвід стратегічного планування розвитку та механізмів її державного інвестування. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення підходів до політики державного управління науково-технологічною сферою в Україні, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки за рахунок посилення впливу чинників технологічного й інноваційного розвитку.

Изложены результаты анализа деятельности систем государственного управления научно-технологической и инновационной сферами, сформированными в разных странах мира (США, странах ЕС, Японии, Южной Корее, Республиках Беларусь и Казахстан, России) и Украине. Обобщен опыт стратегического планирования развития и механизмов ее государственного инвестирования. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию подходов к политике государственного управления научно-технологической сферой в Украине, направленные на повышение конкурентоспособности отечественной экономики за счет усиления влияния факторов технологического и инновационного развития.

Розглянуто особливості розвитку економіки Південної Кореї, починаючи з 1961 р. Охарактеризовано пріоритети та підйоми господарської політики урядів на кожному з п'яти етапів трансформації економіки від адміністративно-планової до ринково-орієнтованої. Виділено позитиви, корисні для України на її шляху до інтеграції в систему світового господарства.

Обгрунтовано необхідність впровадження в економіку інновацій - головної передумови відновлення позицій України у світі як конкурентоспроможної високотехнологічної держави. Уточнено основні поняття складових, критеріїв та індикаторів впровадження економіки на базі знань, головних рушійних сил розвитку, ролі держави у розгортанні цих процесів, а також стартових умов і напрямів дій для України з урахуванням особливостей трансформації в економіці, науці та освіті.

Проаналізовано економіку знань як систему взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих складових, що включають інституційну складову, механізми стимулювання, сприятливі для інновацій та підприємництва, динамічну інформаційну інфраструктуру й ефективну інноваційну систему. Розглянуто сучасний стан розвитку української економіки та питання підвищення її конкурентоспроможності на основі використання високих технологій, інновацій, тобто знань, перетворених у комерціалізований продукт, впроваджених у виробництво.

Охарактеризовано декілька непрямих методів для дослідження стану і тенденцій розвитку тіньового сектору економіки. Докладно висвітлено послідовність розрахунку показників тінізації.

Проаналізовано стан енергетичної безпеки України. Наведено значення енергетичної безпеки України, обчислені за 1996 - 2004 р. та за 2005 р. (прогноз) за допомогою математичної моделі розрахунку інтегрального індексу множини первинних показників. Визначено основні причини та проблеми невідповідності розвитку енергетичної сфери національної економіки сучасним потребам. Розглянуто стан вугільної промисловості як важливий фактор впливу на стан енергетичної безпеки України. Визначено основні загрози енергетичній безпеці України, які можуть негативно впливати на стан і розвиток паливно-енергетичного комплексу України.

На підставі дослідження ролі інновацій як головної складової моделей конкурентоспроможності країн з розвинутою і перехідною економікою та міжнародних порівнянь структурних індикаторів української інноваційної системи визначено основні напрями зміцнення інноваційної спроможності України для включення до проекту Державної програми підвищення конкурентоспроможності економіки України на 2007 - 2015 рр. Окреслено ключові заходи політики, що мають реалізовуватися в 2008 р.

Зазначено, що удосконалення структури управління і фінансування науково-технічної сфери, що надасть можливість сформувати вітчизняну систему інноваційного розвитку, є однією з найбільш важливих проблем для соціально-економічного та науково-технологічного розвитку кожної країни світу, в тому числі й України. Узагальнено особливості систем державного управління науково-технічною сферою розвинутих зарубіжних країн.

Проаналізовано сучасну систему державного замовлення в Росії. Існуюча система має певні проблеми, зокрема: відсутність повноцінної методичної бази проведення закупівель, а також комплексного підходу до реформи сфери державних і муніципальних закупівель. На сьогодні в Росії взято курс на формування конкурсної, ефективної й прозорої системи розміщення державних (муніципальних) замовлень, укладання державних (муніципальних) контрактів. Розпочато реформування інституціональної системи у сфері державних закупівель, метою якого є формування відповідної структури федеральних органів, яка має забезпечити регулювання діяльності щодо розміщення державних замовлень.

Наведено результати системного аналізу ринкових тенденцій розвитку нанотехнологій, проведеного на підставі економетричних показників. Розкрито основи класифікації наноматеріалів, їх властивості, напрями застосування і комерціалізації. Визначено науково-технологічні пріоритети наноіндустрії, обгрунтовано світові тенденції розвитку наносфери, зокрема, щодо впровадження національних нанотехнологічних стратегій і програм, фінансування нанодосліджень і нанорозробок, напрямів розвитку наноринку. Висвітлено загальні підходи до патентування в наносфері, досвід ЄС і Росії щодо проведення аналізу наукометричних індикаторів розвитку нанотехнологій: патентної активності, кількості наукових публікацій і посилань. Вивчено досвід США і Німеччини щодо розвитку наносфери. Особливу увагу приділено досвіду Росії у запровадженні Стратегії розвитку наноіндустрії. Описано методологію та інструментарій стратегічного планування розвитку нанотехнологій з урахуванням досвіду США та ЄС. Визначено тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Україні, охарактеризовано нормативно-правову базу з даної тематики та нанотехнологічні напрями. Надано рекомендації щодо посилення стратегічних підходів до планування нанодосліджень та розвитку наноіндустрії.

Розкрито методичні засади дослідження впливу науково-технологічного розвитку на економічний розвиток (ЕР). Проаналізовано досвід запровадження системи індикаторів продуктивності та конкурентоспроможності в окремих країнах. Розглянуто сучасні вимоги до системи критеріїв і індикаторів оцінки впливу науково-технологічної діяльності на ЕР. Наведено рекомендації щодо переліку індикаторів і методів здійснення даного оцінювання для України. Проведено порівняльний аналіз показників ЕР України та країн Європейського Союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку за окремими індикаторами продуктивності та конкурентоспроможності.

Раскрыты методические основы исследования влияния научно-технологического развития на экономическое развитие (ЭР). Проанализирован опыт внедрения системы индикаторов продуктивности и конкурентоспособности в отдельных странах. Рассмотрены современные требования к системе критериев и индикаторов оценки влияния научно-технологической деятельности на ЭР. Приведены рекомендации по составлению перечня индикаторов и методов осуществления данного оценивания для Украины. Проведен сравнительный анализ показателей ЭР Украины и стран Европейского Союза, Организации экономического сотрудничества и развития по отдельным индикаторам продуктивности и конкурентоспособности.

Здійснено аналіз методичних засад сучасної системи стратегічного планування розвитку високих технологій у США та ЄС на прикладі нанотехнологій. Обгрунтовано напрями перегляду чинної в Україні системи розроблення і реалізації науково-технічних та соціально-економічних програм на основі адаптації успішного зарубіжного досвіду державного стратегічного планування.

Надано рекомендації щодо зміни функцій, завдань і інструментарію стратегічного маркетингу новітніх технологій у системі планування і прогнозування науково-технологічного розвитку України з урахуванням світового досвіду планування розроблення і впровадження енергетичних технологій на всьому шляху просування їх від досліджень до ринку.