Висвітлено вплив мінерального азоту та Ризоторфіну на накопичення білку та ясиру в насінні сої. Інокуляція насіння Ризоторфіном та внесення мінеральних добрив, особливо сумісне їх застосування, сприяло значному підвищенню вмісту в насінні білка та зменшенню вмісту жиру. Бактеріальні добрива позитивно впливали на збільшення вмісту жиру у насінні сої - 18,1 %, але більш раціональною була комплексна дія мінеральних та бактеріальних добрив, які підвищували вміст жиру в сухій речовині насіння до 21,4 - 22,4 %.

Висвітлено вплив погодних умов, властивостей сортів, різних способів догляду за посівами та норм висіву насіння на тривалість вегетаційного періоду і проходження фаз росту та розвитку рослин сої. Найбільше на тривалість періоду вегетації та окремих фаз росту і розвитку рослин сої впливали погодні умови року. Спостерігалось значне скорочення вегетаційного періоду рослин сої в посушливі роки. Спосіб догляду за посівами несуттєво впливав на органогенез рослин сої. Загущеність агрофітоценозу позначилось на проходженні фаз росту і розвитку сортів Романтика та Устя. Підвищені норми висіву сприяли скороченню періодів формування бобів і наливання насіння.

За результатами вивчення сортів сої виділено найбільш продуктивні сорти, які за умов Лівобережного Лісостепу поєднують короткий період вегетації та основні компоненти продуктивності. Погодні умови вегетаційного періоду суттєво впливали на тривалість міжфазних періодів. Урожайність насіння з однієї рослини залежала від висоти головного стебла, кількості плодоносних вузлів, бобів та насінин на рослині. У пізньостиглих сортів проявлявся негативний вплив висоти прикріплення нижніх бобів на насіннєву продуктивність.

Подальше поширення сої стримується недостатньо обгрунтованою зональною технологією її вирощування. Норма висіву впливала на величину врожайності сої більше, ніж спосіб сівби. Сорт Романтика максимальну врожайність мав за норми висіву 700 тис./га - 2,41 т/га. Занижені норми висіву сприяли зниженню врожайності насіння до 2,07 т/га за норми висіву 600 тис./га та до 1,82 т/га - за норми 500 тис./га. Збільшення норми висіву до 800 тис./га було неефективним - 2,39 т/га. У скоростиглого сорту Устя найбільша врожайність була за норми висіву 700 тис./га - 2,48 т/га. Занижені норми висіву сприяли зниженню врожайності насіння до 2,11 т/га - за норми висіву 600 тис./га, до 1,99 т/га - за норми 500 тис./га. Збільшення норми висіву до 800 тис./га не сприяло підвищенню врожайності - 2,35 т/га. За зрідженого розміщення рослин характерне близьке до поверхні урунту закладання бобів, яке спричиняє значні втрати врожаю під час збирання.

Найважливішою проблемою сучасного сільськогосподарського виробництва є вивчення і впровадження ефективних заходів для регулювання чисельності бур'янів у посівах культурних рослин. Мета дослідження - встановити ефективність застосування урунтових гербіцидів у посівах кукурудзи, обгрунтування рекомендацій щодо вдосконалення елементів технології вирощування культури в умовах Лісостепу України. Для цього впродовж 2017 - 2019 рр. було закладено польовий дослід із п'яти варіантів: Контроль (без гербіцидів і ручних прополювань), тобто з природною забур'яненістю; Авангард, 2,0 л/га; Блокпост, 1,4 л/га; Кратос, 2,0 л/га та Кратос, 2,5 л/га. Обприскування грунту гербіцидами проведено відразу після сівби кукурудзи. Визначення видового складу та чисельності бур'янів виконували на ділянках з природною забур'яненістю, де не проводили заходів з боротьби з бур'янами. Застосування препарату Авангард у нормі 2 л/га впливало на зменшення злакових бур'янів на 96,3 %, а дводольних тільки на 28,6 %. Застосування препарату Блокпост у нормі 1,4 л/га сприяло зменшенню злакових бур'янів на 81,5 %, а дводольних на 60,7 %. Внесення Кратосу в нормі 2,0 л/га було ефективне у відношенні до злакових бур'янів на 85,2 %, а до дводольних на 78,6 %. Застосування Кратосу з підвищеною нормою використання до 2,5 л/га впливало на збільшення кількості загибелі злакових бур'янів на 92,6 %, а дводольних на 82,1 %. У результаті підрахунків рослин кукурудзи, встановлено, що у варіантах досліду, де застосовували обприскування гербіцидами, густота стеблостою не істотно варіювала. Умови природної конкуренції кукурудзи з бур'янами найгірше впливали на густоту посівів. Найкраще на формування врожайності зерна кукурудзи впливали погодні умови 2018 р., найбільш несприятливим був 2019 р. Максимальну врожайність 9,4 т/га отримали у варіанті досліду, де застосовували препарат Кратос у нормі 2,5 л/га. За результатами економічної оцінки ефективності розроблених елементів технології вирощування кукурудзи на зерно для виробництва рекомендуємо застосовувати внесення препарату Кратос, 2,5 л/га за умови змішаного типу забур'яненості поля.

Вирішено завдання з еколого-біологічного обгрунтування елементів технології вирощування сої в умовах лівобережного Лісостепу України шляхом оптимізації норми висіву та способів догляду за посівами ранньостиглих і скоростиглих сортів, що відрізняється від раніше відомих результатів - розробкою елементів технології вирощування згідно з біологічними вимогами сортів різних груп стиглості. Уперше обгрунтовано й експериментально доведено можливість вирощування сої без застосування післясходових гербіцидів у посівах звичайного рядкового способу сівби. Встановлено доцільність вирощування сортів ранньостиглої та скоростиглої груп в умовах лівобережного Лісостепу України. Визначено комплексний вплив погодних умов, особливостей сортів, норми висіву насіння та способів догляду за посівами на ефективність фотосинтезу та збереження рослин сої в посівах звичайного рядкового способу сівби, які забезпечують високу продуктивність рослин, урожайність та якість насіння сої. Доведено доцільність управління фотосинтетичною активністю посівів сої, під час вегетації, за допомогою агротехнічних заходів. Установлено залежність якісних показників насіння сої (вміст протеїну, олії) від агротехнічних факторів і погодних умов року. Набуло подальшого розвитку удосконалення елементів технології вирощування сої з метою повної відмови від застосування пестицидів та агрохімікатів для одержання органічної продукції.

Для забезпечення національних потреб та нарощування експорту зерна кукурудзи перед сучасним рослинництвом постає завдання суттєвого підвищення врожайності цієї культури. Не потребує доведення такий факт, що бур'яни - це той об'єкт, який негативно впливає на врожайність культурних рослин, якість отриманої продукції, сприяє поширенню шкідників та хвороб і врешті-решт підвищує собівартість продукції рослинництва. Тому актуальними є питання вивчення і впровадження ефективних заходів зменшення рівня забур'яненості посівів кукурудзи на зерно. Мета досліджень - встановити ефективність післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи на зерно. Для цього впродовж 2018 - 2020 рр. було закладено дослід у виробничих умовах із п'яти варіантів: Контроль (без гербіцидів і ручних прополювань); Пік, 20 г/га; Мілагро, 0,2 л/га; Елюміс, 2 л/га; Пріма Форте, 0,5 л/га. Обприскування посівів гербіцидами проводили у фазі 3-х листків у рослин кукурудзи. Програма досліджень передбачала розв'язати такі завдання: визначити видовий склад бур'янів, встановити вплив гербіцидів на чисельність бур'янів, провести підрахунок густоти рослин кукурудзи залежно від варіантів досліду, визначити вплив заходів боротьби з бур'янами на рівень урожайності зерна кукурудзи та встановити економічну ефективність застосування післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що лише деяка частина гербіцидів ефективно діє на однодольні та дводольні види бур'янів. Втрати врожаю кукурудзи від дії бур'янів можуть становити понад 50 %. Серед досліджуваних препаратів до злакових бур'янів були ефективні тільки Мілагро та Елюміс. До препаратів Пік та Пріма Форте бур'яни родини злакових виявилися стійкими. Загибель дводольних бур'янів була найвища після застосування препарату Пріма Форте. Найкращу біологічну та економічну ефективність у системі захисту посівів кукурудзи від бур'янів було отримано від застосування препарату Елюміс. Тому для виробничих умов рекомендовано в технології вирощування кукурудзи на зерно використовувати хімічний метод регулювання чисельності бур'янів із застосуванням препарату Елюміс у нормі 2 л/га, за умови змішаного типу забур'яненості поля.

Індекс рубрикатора НБУВ: П14 я431(4УКР)

Рубрики:

Землеробство. Агротехніка

Шифр НБУВ: ВА850228 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним із стратегічних питань розвитку аграрного сектору та економіки України загалом є розширення посівних площ, збільшення рівня урожайності, нарощування обсягів виробництва та підвищення його економічної ефективності для основної зернобобової культури світового землеробства - сої (Glycine max). Об'єми виробництва зерна цієї культури на світовому рівні стрімко зростають, від продуктів харчування, виготовлених із сої значно залежить продовольча безпека цивілізації. До того ж зі збільшенням площ посіву сої та розширенням асортименту сортів важливого значення набуває наукове обгрунтування і розробка елементів технології вирощування сортів цієї культури. Мета досліджень - вивчити особливості росту і розвитку та закономірності формування врожаю скоростиглих сортів сої за умови сівби з різними нормами висіву насіння. Наукові дослідження проводили упродовж 2019 - 2021 рр. Об'єктом досліджень були сорти скоростиглої групи: ЕС Командор, Самородок та Ранок. У польовому досліді сорти сої сіяли з такими нормами висіву насіння: 700 тис./га; 800 тис./га; 900 тис./га та 1 млн./га. Спосіб сівби звичайний рядковий. Встановлено, що на продуктивність рослин впливали властивості сорту та норма висіву насіння. Максимальна продуктивність рослин була на варіантах з нормою висіву насіння 700 тис./га. Найкращі погодні умови для розвитку скоростиглих сортів сої були 2019 р., а, відповідно, і рівень урожайності цього року був максимальним порівняно з 2020 та 2021 рр. У середньому за роками досліджень встановлено, що підвищення норми висіву насіння з 700 до 900 тис./га впливало на збільшення врожайності від 2,05 до 2,44 т/га. Однак подальше підвищення норми висіву насіння до 1 млн/га призводило до зменшення рівня врожайності. Серед досліджуваних сортів максимальну врожайність 2,59 т/га отримано у посівах сорту Самородок. За результатами розрахунків економічної ефективності вирощування скоростиглих сортів сої залежно від норми висіву насіння отримали найвищий рівень рентабельності виробництва 126,22 % у варіанті сорту Самородок, що сіяли з нормою висіву насіння 900 тис./га. Для виробничих умов зони Центрального Лісостепу рекомендовано вирощувати сою скоростиглого сорту Самородок з нормою висіву насіння 900 тис./га.

Представлено матеріали конференції, які присвячено фундатору сільськогосподарської дослідної справи в Україні професору А. Є. Зайкевичу. Висвітлено нариси з біографії, результати аналітичних і бібліографічних досліджень, польових експериментів в землеробстві, рослинництві проведених науковцями Полтавського державного аграрного університету й інших навчальних закладів Міністерства освіти і науки України, науково- дослідних установ НААН.