На підставі багатофакторних ретроспективних аналізів установлено чинники ризику виникнення генітального пролапсу, що є пріоритетними у різні фізіологічні періоди життя жінки, та чинники ризику розвитку рецидивів захворювання. Запропоновано їх бальну оцінку та розроблено критерії формування груп ризику розвитку післяпологової недостатності тазового дна як однієї з провідних причин виникнення генітального пролапсу у репродуктивному віці та рецидивів після хірургічного лікування з застосуванням методів корекції, які передбачають використання запропонованих сполучнотканинних структур. Запропоновано та впроваджено програму комплексної хірургічної реабілітації, спрямовану на ліквідацію дефектів піхвової анатомії, усунення функціональних порушень суміжних тазових органів і запобігання порушенням, зумовленим хірургічним лікуванням, а також профілактику післяопераційних ускладнень і ранніх рецидивів. Розроблено заходи профілактики післяпологової недостатності тазового дна у породіль групи ризику її підвищеної травматизації. Оцінено ефективність їх використання. У жінок, які складають групу ризику розвитку рецидивів генітального пролапсу, запропоновано та впроваджено застосування методів жорсткої фіксації органів, що випадають, до стінок таза та фасціальної реконструкції з використанням синтетичних матеріалів.