Досліджено вміст амінокислот у крові та сечі у 20-ти пацієнтів з хворобою Пейроні (1-ша клінічна група, яку розділено на підгрупи за принципом збереженості чи порушення ерекції), у 32-х пацієнтів з розладами ерекції без хвороби Пейроні (2-а клінічна група); для контролю вміст амінокислот визначено у 22-х здорових волонтерів. Концентрації амінокислот визначено методом іонообмінної хроматографії. Вивчення стану кавернозної гемодинаміки проведено методом реофалографії. Еректильну дисфункцію кваліфіковано як змішану. За результатами дослідження зроблено висновок, що оксипролін є можливим маркером суборганічних форм еректильної дисфункції та субклінічних - хвороби Пейроні, а сполучена тканина є "місцем перетину" гістопатогенезу деяких форм еректильної дисфункції та хвороби Пейроні, в розвитку яких "зацікавлені" колагенові структури. Серед можливих механізмів розвитку еректильної дисфункції та хвороби Пейроні розглянуто порушення метаболізму колагену III типу, маркером якого є цистеїн, достовірні розбіжності у вмісті якого зафіксовано у відповідних групах.

Ключ. слова: інтракавернозна озонотерапія, клінічний аспект, біохімічний аспект, ерекція
Індекс рубрикатора НБУВ: Р698-58

Рубрики:

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: співвідношення, окисний та неокисний шляхи, метаболізм аргіну, еректильна дисфункція
Індекс рубрикатора НБУВ: Р698-5

Рубрики:

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено еректильну дисфункцію (ЕД) судинного (зокрема, венозного) генезу. Під спостереженнями протягом 4-х років знаходились 445 пацієнтів з еректильною дисфункцією судинного генезу. З метою вивчення специфічних патогенетичних факторів і клінічних аспектів, притаманних різним типам розладів кавернозної гемодинаміки, пацієнтів було поділено на 2 клінічні групи: з артеріогенною ЕД (180 чоловік) та ЕД з венозним компонентом. Створено робочу класифікацію корпоральної венооклюзивної дисфункції (КВОД). Описано новий клінічний синдром - синдром венозної дефіцитарності (СВД). Сформовано новий погляд на КВОД як окремий прояв СВД. Розроблено дві патогенетичні методики корекції ЕД (Патент України та Заявка на винахід). Ефективність розробленої трикомпонентної суміші становить 77 %, системної корекції метаболізму NO - 85 %. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних методів лікування ЕД судинного генезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.610.52-5

Рубрики:

Варикоцеле

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено та проліковано 12 пацієнтів із чоловічим фактором безплідності, після відповідної підготовки (протизапальної терапії, корекції варикоцеле, дезінтоксикації), на регенераційному етапі поновлення сперматогенезу, пацієнтам проводилася трансплантація прогеніторних гемопоетичних клітин шляхом внутрішньовенної інфузії. Запліднення досягнуто у трьох подружніх пар, раніше чоловіки безуспішно проходили курс традиційної терапії. Аналіз динаміки спермограм показав підвищення концентрації та загальної кількості сперматозоїдів в 2,2 - 2,4 разу, рухливості - в 1,7 разу, зниження терато- та некроспермії - в 1,2 разу.

Досліджено концентрації амінокислот у кавернозній крові в стані спокою та після еротичної відеостимуляції, використовуючи метод іонообмінної хроматографії. Досліджувані чоловіки були розділені на дві групи: до 1-ї увійшли 12 хворих зі змішаною еректильною дисфункцією, до 2-ї (контрольної) - 11 волонтерів із нормальною ерекцією. Стан кавернозної гемодинаміки досліджено за допомогою методу реофалографії. Одержано наступні результати: у процесі сексуального збудження у здорових чоловіків відбувається зниження вмісту проліну, оксипроліну, валіну, орнітину та фенілаланіну. Порівняння концентрацій амінокислот роздільно за групами показало вірогідне підвищення зазначених амінокислот, а також лізину в осіб з еректильною дисфункцією. Зазначено, що ці амінокислоти відіграють певну роль у розвитку еректильної дисфункції.