Обгрунтовано необхідність інноваційної політики на підприємстві. Проаналізовано поняття "інноваційна політика". Визначено основні передумови посилення ролі інноваційної діяльності на підприємстві. Зосереджено увагу на розробленні та впровадженні інноваційної стратегії. Наведено ознаки технологічно ефективного підприємства. Надано рекомендації щодо інноваційної політики на підприємстві.

Обгрунтовано необхідність інноваційної діяльності на підприємстві. Визначено основні фактори, що впливають на інноваційну активність організації. Зосереджено увагу на проблемах інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності. Приділено увагу венчурному бізнесу та питанням розроблення та впровадження інноваційної стратегії організації.

Проаналізовано поняття "інноваційний потенціал". Обгрунтовано потребу формування та використання інноваційного потенціалу підприємства. Визначено основні підходи до оцінки інноваційного потенціалу в організаціях. Розкрито участь держави у формуванні інноваційного потенціалу. Розглянуто венчурний бізнес. Надано рекомендації щодо раціональності й ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства.

Проаналізовано суть та поняття "інноваційний потенціал". Розглянуто класифікацію інтелектуального капіталу підприємства. Визначено роль нематеріальних активів у формуванні інноваційного потенціалу організації. Обгрунтовано необхідність формування бізнес-культури та брендингу в управлінні розвитком нематеріальних активів.

Визначено основні групи та підгрупи веб-ресурсів української історії. Простежено процес становлення інформаційної представленості України в глобальному інтернет-просторі. Охарактеризовано специфіку мережевих ресурсів української історії офіційного та неофіційного характеру, просторово обмежених доменом верхнього рівня "ua". Розглянуто інформаційне наповнення та проблематику історії України на світових спеціалізованих інтернет-сайтах, веб-сайтах електронних енциклопедій, традиційних та онлайн бібліотек. Висвітлено характерні риси та особливості російських мережевих ресурсів відповідно до специфіки подачі української історичної проблематики в Інтернеті. Вивчено головні підгрупи веб-сайтів української діаспори у контексті українознавчої проблематики.

Розроблено теоретико-методичні основи та практичні рекомендації щодо оцінювання та розвитку нематеріальних активів як складової інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства. Запропоновано трактування категорії "нематеріальний актив", за яким, на відміну від інших тлумачень, до цього поняття входять як балансові, так і позабалансові нематеріальні активи у вигляді бренда, торгової марки тощо. Досліджено взаємозв'язок і субординацію між категоріями "ресурс", "актив", "потенціал", "капітал", що дозволяє розмежувати їх, а також виявлено активи, що використовуванні в інноваційній діяльності. Досліджено тенденції розвитку інноваційної діяльності на підприємствах машинобудування Львівщини, теоретичні та практичні аспекти оцінювання нематеріальних активів підприємства, а також охарактеризовано інноваційний потенціал за станом використання нематеріальних активів на вітчизняних підприємствах. Доопрацьовано методичні підходи щодо процесу управління нематеріальними активами підприємства та напрямів його забезпечення. Запропоновано комплекс заходів розвитку нематеріальних активів промислового підприємства. Розроблено матрицю "нематеріальні активи - інноваційна активність", що допоможе підприємству вибрати стратегію розвитку нематеріальних активів. Запропоновано семантичну модель взаємовідносин підприємства з контрагентами ринку, що дозволяє визначити вигоди від співпраці з партнерами та посилити конкурентні переваги на внутрішньому та зовнішньому ринках збуту.

Проаналізовано поняття "відносини з партнерами". Обгрунтовано потребу формування міцних і надійних стосунків між підприємствами. Розроблено класифікацію усіх контрагентів машинобудівного підприємства. Досліджено аутсорсинг як форму спільної співпраці.

Для прийняття стратегічних рішень щодо напрямів інноваційного розвитку машинобудівних підприємств розроблено матрицю "нематеріальні активи - інноваційна активність" та методику позиціювання підприємств у цій матриці на основі теорії нечітких множин. Запропоновано два параметри для побудови матриці: рівень нематеріальних активів та рівень інноваційної активності. Охарактеризовано зони матриці "нематеріальні активи - інноваційна активність". Розроблено рекомендації щодо прийняття управлінських заходів для кожної із зон матриці.

Розглянуто методичні підходи щодо управління розвитком нематеріальних активів. Також розглянуто етапи управління розвитком нематеріальних активів: формування цілей розвитку; оцінювання вартості та структури нематеріальних активів, розроблення стратегії розвитку, розроблення та реалізація комплексу заходів щодо розвитку нематеріальних активів, контроль і коригування стратегії. Розроблено напрями забезпечення розвитку за видами нематеріальних активів підприємства.

Проаналізовано проблеми та наведено особливості розвитку туристичної галузі Україні. Проаналізовано туристичну галузь у світі, зокрема, міжнародні туристичні прибутки та надходження. Досліджено ситуацію, що склалась на ринку туристичних послуг, а саме: в'їзд іноземних громадян в Україну за країнами та виїзд громадян України в інші країни. Розглянуто інноваційну діяльність у туристичній галузі. На базі проаналізованих джерел, розглянуто основні елементи туризму та запропоновано напрями їх розвитку в інноваційній діяльності. Елементи туризму розділено на такі складові: туристичний продукт, сфери діяльності, пов'язані з туризмом, організатор (юридична особа чи приватний підприємець), учасник. Запропоновано заходи щодо розвитку туризму, які передбачають стимулювання малого та середнього бізнесу, тобто приватного сектора, розвиток інфраструктури, залучення іноземних інвестицій, проведення активної рекламної діяльності; вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів; проведення необхідних наукових досліджень у сфері туризму. Запропоновано розробити організаційно-економічний механізм розвитку туристичної галузі, який уможливив би ефективно керувати туристичною галуззю, тим самим забезпечив би рентабельність і конкурентоспроможність вітчизняної економіки загалом.

Проаналізовано проблеми інноваційної діяльності в Україні. Обгрунтовано вагомість сучасної інноваційної діяльності для економічного розвитку. Визначено особливості інноваційного розвитку України на сучасному етапі. Зазначено щодо необхідності інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності економіки. Запропоновано заходи щодо створення реальних програм і забезпечення успіху їх реалізації в промисловості. Запропоновано створити ефективну централізовану державну систему координації інноваційного розвитку економіки, яка передбачатиме створення Міністерства з питань науки та інновацій; встановлення тісніших і відповідальніших партнерських відносин між владою, усіма учасниками національної інноваційної системи та суспільством; створення системи постійного моніторингу динаміки інноваційного розвитку України; розгортання урядової програми реалізації Стратегії інноваційного розвитку України на 2010 - 2020 рр. за умов глобалізаційних викликів.

Розглянуто варіанти стратегій іноземного інвестора з приходом на вітчизняне промислове підприємство. Проаналізовано функціональні стратегії промислового підприємства з іноземним капіталом. Визначено особливості функціональних стратегій залежно від вибраної іноземним інвестором корпоративної стратегії підприємства у таких сферах: виробництво, фінанси, управління персоналом, маркетинг, логістика, інновації. Наведено порівняльну характеристику стратегічних рішень у функціональних стратегіях з урахуванням вибору варіанта корпоративної стратегії іноземним інвестором.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти управління фінансовою сферою в процесі впровадження інноваційного проекту (ІП). Розглянуто стадії ІП. Охарактеризовано джерела фінансування ІП. Проаналізовано стан фінансування інноваційної діяльності (ІД) вітчизняними підприємствами. Охарактеризовано ризики, що виникають під час здійснення ІД. Наведено показники, що характеризують ефективність ІД.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти організації та проектування операційних систем. Розглянуто методологічні основи організації таких систем. Описано організацію виробничих процесів в операційних системах. Приділено увагу типам і методам організації виробництва. Акцентовано увагу на сервісній діяльності та на природі послуг. Розглянуто типи споживачів у сервісній операційній системі, способи управління попитом і пропозицією у сфері послуг. Розглянуто питання, пов'язані з розробкою і створенням нових послуг, визначенням їх якості. Приділено увагу проектуванню операційних систем.

Висвітлено проблематику розвитку малого і середнього бізнесу (МСБ) в Україні. Окреслено соціальні та економічні функції МСБ. Проаналізовано статичні показники діяльності МСБ, а також фізичних осіб-підприємців. На підставі проаналізованих праць і досліджень виділено та сформовано 5 груп проблем, з якими зіштовхується МСБ. До цих проблем належать: започаткування діяльності суб'єктів господарювання; фінансування та пошук кредитних коштів; реалізація товарів, послуг та робіт; економічна, політична та суспільна ситуації в Україні; настання форс-мажорних обставин. Розглянуто стан підтримки МСБ з боку вітчизняного уряду. Запропонован шляхи подолання негативних факторів та чинників для МСБ на перспективу.

Висвітлено особливості соціально-гуманітарного розвитку суспільства у сфері педагогіки, соціології, філософії, психології, соціальних комунікацій, мистецтвознавства, культурології, філології, історії, економіки, управління, права. Розкрито питання розвитку технічного мислення учнів засобами предметів природничого циклу. Проаналізовано режисерську діяльність Я. Федоришина в контексті сучасного театрального процесу. Розглянуто інноваційний турпродукт як тренд ринку внутрішнього туризму України в умовах посткризового відновлення.

Мета роботи - дослідження й аналізування використання маркетингових інструментів українськими та польськими закладами вищої освіти (ЗВО) в online-сфері та порівняння активності ЗВО України та Польщі в соціальних мережах Facebook та Instagram за кількістю вподобань користувачів активних акаунтів. Це служитиме основою для розроблення маркетингової стратегії ЗВО для підвищення рівня їх конкурентоспроможності та популяризації на ринку освітніх послуг. Здійснено огляд фахової літератури за досліджуваною проблематикою, що дало змогу виокремити трактування терміна "маркетинг освітніх послуг". Обгрунтовано актуальність переорієнтації закладів вищої освіти з використання маркетингових інструментів з offline на online-сферу. Проаналізовано активність ЗВО України та Польщі в соціальних мережах. Досліджено рейтинг топ-10 сторінок ЗВО України та Польщі у Facebook та Instagram за кількістю вподобань користувачів активних акаунтів. Виявлено, що ЗВО активно поширюють інформацію на своїх Facebook- та Instagram-сторінках, де розміщують інформацію стосовно навчання, освітнього процесу, різноманітних заходів у закладах вищої освіти. Зроблено висновок, що на сучасному етапі функціонування маркетингові інструменти в online-сфері є ключовим комунікатором між ЗВО та споживачами освітніх послуг. З огляду на це, ЗВО потрібно зосередити основний вектор уваги на максимальне використання Інтернет-маркетингу. Для закладів вищої освіти запропоновано розробляти стратегії просування в соціальних мережах, що охоплюватиме як план контенту, так і цільову аудиторію.