Зазначено, що під час використання незнімних ортодонтичних апаратів, особливо замкових кріплень, оцінити гігієнічний стан ротової порожнини за допомогою стандартних індексів неможливо. Для цього випадку запропоновано модифіковані індекси Федорова - Володкіної та Гріна - Вермільйона. Суть модифікації полягає в поділі зубів, на яких зафіксовані брекети, на горизонтальні секстанти, для кожного з яких запропоновано систему балів оцінки гігієнічного стану по їх фарбуванню. Якість гігієни визначається як середній по всім секстантам та зубам бал. Запропонована модифікація дозволяє більш об'єктивно оцінити стан гігієни порожнини рота, а також диференціювати погане проведення гігієнічних заходів пацієнтом і недотримання певних вимог лікарем під час фіксації брекетів.

3 метою дослідження тенденцій розвитку основних стоматологічних захворювань для оптимізації профілактичних заходів обстежено дітей 6, 12 та 15 років м. Дніпропетровська. Встановлено, що поширеність зубощелепних аномалій складає від 41,4 % у 6-річних дітей до 93 % - у 15-річних. Найвищі показники поширеності карієсу зубів були у 6 - 7-річних дітей (93,3 %) і супроводжувались "незадовільним" (65 %) і низьким (18,4 %) рівнем гігієни порожнини рота, симптомами запалення (16,6 %) і кровоточивості (65 %). Підтверджено думку про необхідність своєчасного лікування зубощелепних аномалій та впровадження цілеспрямованої профілактики.

Під час ортодонтичного лікування досліджено швидкість поширення УЗ-хвилі в альвеолярному відростку щелеп в різні строки лікування.

З метою профілактики ускладнень під час ортодонтичного лікування запропоновано лікувально-профілактичний комплекс, який включає гігієну порожнини рота з використанням зубної пасти "Восход" N 11, зубний еліксир "Апельсиновий"; за схемою призначали харчову домішку з розторопші плямистої. Комплекс разом з ортодонтичним лікуванням застосовано у 30-ти дітей віком від 8-ми до 15-ти років зі скупченим положенням зубів. Ще 30-м дітям проведено тільки ортодонтичне лікування. Результати обстежень показали, що у групі дітей, де використовували комплекс з ортодонтичним лікуванням, стан тканин пародонта був значно кращим, ніж у дітей контрольної групи.

Обстежено 150 дітей середньої школи смт. Іваничі на Волинщині віком 6, 9, 12, 13, 15 років. У обстежених дітей найчастіше виявлено аномалії положення окремих зубів у період раннього змінного (ЗП) і під час формування постійного прикусу (ПП) - 56,6 - 70,0 %. У пізньому ЗП (9 років) і в ПП (13 і 15 років) зростає кількість дітей зі скупченням зубів. Серед аномалій прикусу найчастіше (20,0 %) діагностовано косий прикус у 9- і 12-річних дітей. Дистальний прикус збільшувався з 3,3 % у 6-річних до 20,0 % у 13-річних школярів. Кількість дітей з симптомом запалення з 60 % у 6 річному віці зменшується до 3,33 % у 15 річному віці, проте зростає кількість дітей з зубним каменем з 23,33 до 96,67 %. Середнє значення індексу РМА по групах значно не відрізняється (від 32,1 до 38,4 %) за винятком у дітей 9 річного віку (52,8 %), у яких визначається і найвищий показник кровоточивості (26,66 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.5

Рубрики:

Ортодонтія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.668.5 + Р733.665.621

Рубрики:

Дитяча ортодонтія

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено динаміку розвитку кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії у дітей віком 6 - 17-ти років, що проживали за різних соціально-економічних умов. Дослідження проведено за допомогою ультразвукового денситометра "Sonost 2000". Відзначено, що найбільш інформативними є, насамперед, показники SOS, BUA і T-score, у той час як індекс BQI мав меншу цінність як критерій моніторингу. Одержані діапазони значень цих показників можуть використовуватися як тимчасові регіональні стандарти для дитячого віку, і у разі невідповідності індивідуальних параметрів цим діапазонам лікар-стоматолог має більш серйозно ставитися до ризику виникнення ускладнень після проведення кваліфікованого ортодонтичного лікування. Результати досліджень показали, що інтенсивність формування кісткової маси у дітей пубертатного віку залежить не тільки від статі, але і від соціально-економічних умов проживання і, можливо, наявності аліментарно або ендокринно обумовленої недостатності остеогенетичних процесів. Запропоновано вікові межі коливань МЩКТ у дітей і підлітків, які допоможуть визначити інтенсивність формування кісткової тканини і обрати правильну тактику ортодонтичного лікування.

Проведенное исследование биофизических параметров ротовой жидкости и клеток буккального эпителия у детей в процессе ортодонтического лечения свидетельствует о необходимости применения при сниженной неспецифической резистентности профилактических мероприятий с использованием адаптогенных и остеотропных препаратов для нормализации функциональных реакций в организме и в полости рта в частности.

Представлено результати вивчення адаптогенної ефективності препаратів імуно-тон, кверцетин, корвитин, кальціум D, цинктерал, глюкозамін (Дона), лецитин у динаміці ортодонтичного лікування дітей. Проведення біохімічного аналізу ротової рідини дітей, які були під спостереженням, дозволяє судити про рівень антимікробного захисту (вміст лізоциму) і обсіменіння умовно патогенною мікрофлорою (активність уреази), наявність запальних реакцій у порожнині рота (активність кислої фосфатази і еластази). Проведені біохімічні дослідження показують, що для попередження порушень функціонування адаптаційно-трофічних систем у порожнині рота дітей з нормальним рівнем реакцій при ортодонтичному лікуванні, а також для активації цих систем у дітей з низьким рівнем реакцій у загальну схему ортодонтичного лікування необхідно включати адаптогени.

Проведено вивчення стану гігієни порожнини рота і тканин пародонта у 95 дітей віком 12 - 14 років у динаміці ортодонтичного лікування. До початку ортодонтичного лікування у дітей визначено стан функціональних реакцій у порожнині рота і назначено комплекс лікувально-профілактичних заходів, які включали поетапне застосування адаптогенів і остеотропних препаратів до фіксації апаратів і у динаміці ортодонтичного лікування. Фіксація брекетів і подальше лікування негативно впливає на гігієнічний стан ротової порожнини, особливо протягом першого місяця, та може викликати або посилити запальні процеси у тканинах пародонта. Призначення адаптогенів до початку і у динаміці ортодонтичного лікування має антистресовий ефект, який підтверджується проведеними дослідженнями, особливо у дітей із зниженими функціональними реакціями.

Наведено клініко-експериментальне обгрунтування концепції підвищення ефективності комплексного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей з незмінними апаратами шляхом корекції рівня функціональних реакцій організму та спрямованого моделювання кісткової тканини щелеп, що передбачає поетапне та послідовне застосування адаптогенів і остеотропних препаратів до початку та протягом періоду лікування. В експериментах на моделі ортодонтичного переміщення зубів у щурів досліжено механізми моделювання кісткової тканини альвеолярних відростків і вплив на них препаратів адаптогенної та остеотропної дії. Запропоновано алгоритм обстеження дітей до початку ортодонтичного лікування, який передбачає застосування стандартного обстеження ортодонтичного хворого, денситометричне обстеження мінеральної щільності кісткової тканини, визначення стабільності pH ротової рідини та загального зарядового стану клітин букального епітелію, спектроколориметричне дослідження мікрокапілярного русла слизової ясни й оцінювання ступеня запалення тканин пародонта та мінералізації твердих тканин зубів, біомеханічне дослідження у ротовій рідині системи перекисне окиснення ліпідів - антиоксидантна система, протеазної системи, стану клітинних мембран і стану мікробіоценозу. Сформульовано основні напрямки та принципи комплексного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей з нормальними та зниженими функціональними реакціями. Дітям з низьким рівнем функціональних реакцій рекомендовано до фіксації апарату призначати адаптогени та мембранотропні препарати, після фіксації брекетів - адаптоген, повторні курси кожні 3 міс, через один місяць

Запропоновано метод діагностики симетричності зубних рядів і зміщення бокових зубів у змінному періоді прикусу шляхом визначення розмірів опорних зон, переднього і бокового відрізку зубного ряду, одержаних під час вимірювання діагностичних моделей щелеп. Зіставлення одержаних результатів лівої і правої половини щелепи дає можливість зробити висновок про симетричність передніх і бокових відрізків зубних рядів верхньої і нижньої щелепи, а також наявність місця для прорізування постійного ікла і премолярів у змінному періоді прикусу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.5

Рубрики:

Ортодонтія

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз використання міофукціональних і функціональних апаратів для профілактики і лікування зубощелепних аномалій у дітей в період молочного і змінного прикусу. Розроблено і запропоновано апарат, міофункціональний моноблок з П-подібними додатковими дротяними елементами з вестибулярного і язикового боків та транспалатинальними дугами для подразнювальної дії на м'язи язика, щік і губ для профілактики і лікування зубощелепних аномалій і деформацій у дітей з ДЦП. Використання запропонованого міофункціонального апарату надає можливість встановити щелепи дитини з ДЦП у нормогнатичному співвідношенні і стимулювати порушені функції м'язів язика, щік і губ.

Проведено оцінку стану неспецифічної резистентності у ротовій порожнині 36 пацієнтів до початку ортодонтичного лікування. Біохімічний аналіз ротової рідини показав, що у пацієнтів з низьким рівнем неспецифічної резистентності встановлено порушення у системі ПОЛ - АОС, зниження активності антибактеріального захисту порожнини рота, кількісне збільшення умовно-патогенної мікрофлори та інтенсифікацію запальних процесів у ротовій порожнині.

Проведено стоматологічне обстеження 102 дітей з ДЦП віком 3 - 10 років. У дітей з ДЦП найчастіше діагностували аномалії прикусу (52,9 %). У період молочного прикусу (3 - 5 років) у 45,4 % дітей виявлено аномалії прикусу, а в період раннього змінного прикусу - 61,7 %.

Проведено епідеміологічне обстеження 375 дітей у віці 6 - 11 років. У 26,9 % дітей у період змінного прикусу виявлено передчасну втрату молочних зубів. Розповсюдженість зубощелепних аномалій у дітей в період змінного прикусу склала 77,9 %. З віком (до 9 річного віку) зростає кількість дітей з передчасною втратою молочних зубів і кількість звужень зубних рядів і скупчення зубів. У пізньому періоді прикусу (діти 10 і 11 років) рання втрата зубів у всіх випадках супроводжується аномаліями зубних рядів і прикусу.

За допомогою оптичних та спектроколориметричних методів показано високу ефективність використання адаптогенних і остеотропних препаратів в процесі ортодонтичного лікування дітей, особливо зі зниженою неспецифічною резистентністю, для нормалізації функціонального стану мікрокапілярного русла слизової ясен, зменшення її бар'єрної проникності та ступеня запалення.

Експериментальне моделювання ортодонтичного переміщення зубів проведено на верхній щелепі 26 щурів лінії Вістар методом дії фіксації закриваючої ортодонтичної пружини до різців і перших молярів. Виявлено, що ортодонтичне переміщення зубів викликає зниження неспецифічної резистентності організму тварин, про що свідчить зниженням індексу ІТ/ЗПА у сироватці крові. Визначення активності основних кісткових ферментів білкового обміну ЗПА і еластази, а також мінерального обміну ЛФ і КФ, у динаміці засвідчили, що дія ортодонтичної сили викликає активацію як процесів резорбції, так і процесів остеогенезу у кістковій тканині (КТ). Морфологічно з'ясовано, що у результаті тиску кореня зуба на кістку відбувається її перебудова, ймовірно, внаслідок механізмів лізису КТ (порушення кісткових пластинок); у ділянках тиску на альвеолярну кістку не виявлено остеокластів, а лише поодинокі гігантські клітини, що підтверджує механізм перебудови КТ, а не її регенерації; кальцифікація пучків волокнистої тканини з протилежного боку від напрямку дії сили - замісна регенерація, а не формування повноцінної КТ.