Проаналізовано особливості процесу становлення та розвитку професійної підготовки вчителів сучасних іноземних мов в історії вищої педагогічної освіти України. Висвітлено основні історичні передумови виокремлення цієї підготовки як окремої галузі професійно-педагогічної освіти. Запропоновано періодизацію формування в Україні системи професійної підготовки вчителя іноземної мови. Визначено основні напрями, тенденції та суперечності розвитку підготовки на кожному з виділених етапів. Розкрито організаційні, змістові та прцесуальні особливості діяльності закладів професійної іншомовної лінгвістичної освіти.

Проаналізовано наукові праці, що є історіографічними фактами, з яких складається загальна картина історії наукового вивчення проблеми професійної підготовки вчителя іноземної мови. З’ясовано, що історіографічної традиції вивчення цієї проблеми ще не склалося, в результаті чого стан її науково-історичної розробки серйозно відстає від сучасної суспільної проблеми.

Проаналізовано зміст, цільове призначення та структурну побудову нещодавно запропонованого Європейського портфеля майбутнього вчителя мови. Розглянуто можливість його використання під час розробки вітчизняних стандартів професійно-педагогічної підготовки вчителів іноземних мов. Визначено головні завдання цього документа та інструменти їх реалізації. Охарактеризовано методичні основи навчання мови та мовленнєвої діяльності згідно з Європейським професійним портфелем майбутнього вчителя мов. Простежено методику організації роботи на уроці, розглянуто тести для оцінювання здатності майбутнього вчителя організовувати самостійну роботу учнів. Зазначено, що такий інструмент систематизації власного професійного зростання й педагогічного досвіду має вводитись у дію з першого року професійного навчання майбутнього фахівця і застосовуватись протягом усього періоду навчання та на післядипломному рівні.

Проанализировано содержание, целевое назначение и структурное построение недавно предложенного Европейского портфеля учителя языка. Рассмотрена возможность его использования при разработке отечественных стандартов профессионально-педагогической подготовки учителей иностранных языков. Определены главные задачи этого документа и инструменты их реализации. Охарактеризованы методические основы обучения языку и речевой деятельности согласно Европейскому профессиональному портфелю будущего учителя языка. Прослежена методика организации работы на уроке, рассмотрены тесты для оценки способности учителя организовать самостоятельную работу учащихся. Отмечено, что такой инструмент систематизации собственного профессионального роста и педагогического опыта должен вводиться в действие с первого года профессионального обучения будущего специалиста и применяться в течение всего периода обучения и на последипломном уровне.

Analyzed the content and purpose of the structural construction of the recently proposed European language teacher portfolio. The possibility of its use in the development of national standards of professional and pedagogical training for teachers of foreign languages. Identified the main tasks of this document and the tools to implement them. We characterize the methodological foundations of language learning and speech activities under the European portfolio of professional teachers of the language. Traced the organization of the methodology in the classroom, consider tests to evaluate the ability of teachers to organize students to work independently. It is noted that such an instrument ordering their own professional development and teaching experience should be introduced with effect from the first year of professional training of future specialists and applied over the entire period of training and at postgraduate level.

На основі розглянутих наукових праць з історії практики раннього навчання дітей іноземних мов виявлено наступні тенденції: початковий вік вивчення іноземних мов визначається соціальним замовленням, суспільно-економічними потребами, наявністю навчально-методологічного забезпечення. Важливим свідченням гарних манер і аристократичного виховання на початку ХVІІІ ст. в Російській імперії та найбільш природним способом навчання іноземної мови дітей з раннього віку було запрошення гувернерів-іноземцев. Відзначено також, що суспільний інтерес до раннього навчання дітей іноземних мов мав хвилеподібний характер. На початку розбудови Російської імперії у ХІХ ст. в ланці початкової освіти викладання іноземних мов не передбачалося. З'ясовано, що шкільна реформа 1864 р. узаконила три типи гімназій: класичної з двома стародавніми мовами; класичної з однією стародавньою мовою та реальною з викладанням лише нових мов (переважно німецької та французької). Початок ХХ ст. відзначався поступовим витісненням зі шкільної програми стародавніх мов. Після революції 1917 р. окремі діячі народної освіти були схильні розглядати навчання іноземних мов як буржуазний пережиток. Досвід 1960-х - 1970-х рр. викладання іноземних мов у дитячих садках і початкових класах шкіл дав позитивні результати. Встановлено, що навчання іноземних мов пов'язане з прагненням пов'язувати мету навчання з віковими особливостями дітей. Відзначено, що у сучасній Україні намагаються коригувати мету навчання іноземних мов і набуття вмінь з рідної мови.

На основе рассмотренных научных трудов по истории практики раннего обучения детей иностранным языкам выявлены следующие тенденции: начальный возраст изучения иностранных языков определяется социальным заказом, общественно-экономическими потребностями,наличием учебно-методологического обеспечения. Важным свидетельством хорошего и аристократического воспитания в начале XVIII века. в Российской империи и наиболее естественным способом обучения иностранному языку детей с раннего возраста было приглашение гувернеров-иностранцев. Отмечено также, что общественный интерес к раннему обучению детей иностранным языкам имел волнообразный характер. В начале развития Российской империи в XIX в. в звене начального образования преподавание иностранных языков не предполагалось. Выяснено, что школьная реформа 1864 г. узаконила три типа гимназий: классическая с двумя древними языками; классическая с одним древним языком и реальная с преподаванием только новых языков (преимущественно немецкого и французского). Начало ХХ в. отмечено постепенным вытеснением из школьной программы древних языков. После революции 1917 г. отдельные деятели народного образования были склонны рассматривать обучения иностранным языкам как буржуазный пережиток. Опыт 1960-х - 1970-х гг. преподавания иностранных языков в детских садах и начальных классах школ дал положительные результаты. Установлено, что цель обучения иностранным языкам связана с возрастными особенностями детей. Отмечено, что в современной Украине пытаются корректировать цель обучения иностранным языкам и приобретение умений по родному языку.

On the basis of these research papers on the history of the practice of early education for children of foreign language revealed the following trends: the starting age of foreign language determined by the social order, social and economic needs, theavailability of training and methodological support. An important manifestation of good and aristocratic upbringing in the early XVIII century. Russian Empire in the most natural way of learning a foreign language early childhood was an invitation-tutorsforeigners. It was also noted that the public interest in early learning children foreign languages had wavy character. In the early days of the Russian Empire in the XIX century. in a part of primary education the teaching of foreign languages is not expected. Found that school reform in 1864 legalized the three types of schools: the classic two ancient languages, classical one ancient language and the real only with teaching of modern languages (mostly German and French). The beginning of the twentieth century. noted a gradual displacement of the curriculum of the ancient languages. After the revolution of 1917 some leaders of education tended to consider foreign language teaching as a bourgeois relic. Experience the 60's - 70's. foreign language teaching in kindergartens and primary schools with positive results. It is established that the purpose of foreign language teaching is associated with age-children. It is noted that in modern Ukraine are trying to correct target language teaching andacquisition of skills in their native language.

Висвітлено роль інститутів народної освіти як перших в історії України закладів вищої професійної педагогічної підготовки вчительських кадрів початку 1920-х рр. Охарактеризовано зміст, процес та етапи підготовки працівників освітньої галузі в інститутах народної освіти. Зазначено, що напрями педагогізації професійної підготовки вчителя не втрачають своєї актуальності й на сучасному етапі формування концепції педагогічної освіти та потребують подальшого дослідження як в історико-педагогічному, так і в теоретико-методологічному ракурсі.

Освещена роль институтов народного образования как первых в истории Украины заведений высшей профессиональной педагогической подготовки учительских кадров в начале 1920-х гг. Охарактеризовано содержание, процесс и этапы подготовки работников образования в институтах народного образования. Отмечено, что направления педагогизации профессиональной подготовки учителя не теряют своей актуальности и на современном этапе формирования концепции педагогического образования и требуют дальнейшего исследования как в историко-педагогическом, так и в теоретико-методологическом ракурсе.

Lighted the role of institutions of public education as the first in the history of Ukrainian institutions of higher professional pedagogical teacher training early 1920s. Characterized by content, process and stages of preparation of educators in institutions of public education. Noted that the direction pedagogization training teachers do not lose their relevance and the present stage of the concept of teacher education and the need for further research in historical and pedagogical, and the theoretical and methodological perspective.

Визначено проблеми використання енергетичного потенціалу малих річок, розглянуто недоліки у функціонуванні об'єктів малої гідроенергетики та запропоновано план заходів по забезпеченню більш ефективного використання їх ресурсного потенціалу з урахуванням екологічних вимог. Найбільш прийнятним варіантом підвищення ефективності функціонування об/ієктів малої гідроенергетики є формування на їх базі багатоцільових виробничо господарських комплексів (ВГК), діяльність яких заснована на поєднанні виробництва електроенергії, підтриманні стійкості екосистеми водойми та організації рекреаційного використання прилеглих територій, що дозволить суттєво збільшити їх ринкову вартість за рахунок формування доданої вартості і утворення додаткових доходів. Запропонована в роботі багатоцільова програма підвищення ефективності функціонування об'єктів малої гідроенергетики дозволить зацікавити її впровадження як з боку об'єкту господарювання, так і з боку регіональних органів влади.

Висвітлено актуальні проблеми репрезентації національно-мовної картини світу; лінгвокультурологічного, лінгвокогнітивного, етнолінгвістичного, літературознавчого, соціокультурного та психологічного аспектів міжкультурного спілкування; теорії і практики перекладу у контексті міжкультурної комунікації; викладання мовних та інших гуманітарних дисциплін.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем історичної лінгвістики, перекладознавства, лінгвокультурології, лінгвометодики. Проаналізовано тенденції змін у мовній та національній свідомості українців на тлі повномасштабної російсько-української війни (за матеріалами соціологічних досліджень 2022 р.). Розглянуто українську діалектологію в контексті сучасних напрямів лінгвістики. Розкрито функційні особливості звертань в українських поезіях воєнного часу. Наведено комунікативно-прагматичні характеристики науково-популярного авіаційного дискурсу. Здійснено аналіз англомовних фразеологічних одиниць на позначення негативної емоційної дії. Висвітлено особливості перекладу ділових листів різних типів. Розкрито роль міжкультурної комунікації в підготовці фахівців морської галузі. Увагу приділено підготовці сучасного філолога в аспекті осмислення безпекового статусу української мови.