Порушено проблему розуміння терміну "християнська парадигма".

Рассмотрен вопрос понимания термина "христианская парадигма".

The article sets out the issue of the understanding of the term "christian paradigm".

Розглянуто нові можливості розуміння терміна "притча"; алегоричність та християнські мотиви як форму та зміст притчі. Алюзію трактовано як один із механізмів алегорії. Подано тлумачення драми-притчі як частину культурної спадщини "нової драми".

Рассмотрено новое толкование термина "притча"; аллегоричность и христианские мотивы как форма и содержание притчи. Аллюзия трактуется как один из механизмов аллегории. Дано толкование драми-притчи как части культурного наследия "новой драмы".

The article highlights a new interpretation of the term "parable", as well as allegorical nature and Christian motives as a form and content of parable. Allusion is viewed as a means of allegory. The author interprets drama-parable as a part of the "modern theatre" cultural heritage.

Розглянуто поняття християнської парадигми як витвору виключно "нової драми". Наведено її сутнісні ознаки. Природу суб'єктивного у поетиці "нової драми" охарактеризовано як суб'єктну. Визначено функціональні засади поетики "нової драми", проаналізовано основні з них: місце християнської парадигми в інтелектуалізації "нової драми" та її роль у створенні притчі.

Рассмотрено понятие христианской парадигмы как творение исключительно "новой драмы". Приведены сущностные характеристики. Природа субъективного в поетике "новой драмы" охарактеризована как субъектная. Освещены функциональные основы поетики "новой драмы". Сделан анализ главных из них: место христианской парадигмы в интелектуализации "новой драмы" и ее роль в создании притчевого начала.

The article deals with the concept of the christian paradigm as belonging exceptionally to "new drama". The essential features of "new drama" poetics are represented. Nature of the subjective in the "new drama" poetics is characterized as subjective. The functional bases of "new drama" poetics are given. The detailed analysis of two functional bases role of christian paradigm in the "new drama" intellectualization and its role in creation of the parable beginning is given.