Досліджено поняття механізмів державного регулювання та парламентського контролю у фінансовій сфері в Україні. Подано визначення понять "державне регулювання", "парламентський контроль", "парламентський контроль у сфері фінансів". Зазначено, що ключова роль у системі державного контролю у фінансовій сфері в Україні належать Верховній Раді України. Вона здійснює державне регулювання та контроль за фінансовою та економічною сферами на всіх стадіях бюджетного процесу. Зазначену функцію контролю здійснює через Рахункову палату. Сучасна система державного та парламентського контролю недостатньо ефективна. Вона розгалуджена, багаточисельна, здебільшого спрямована на фіскальні заходи, а не на сприяння розвитку вітчизняної економіки, пошук резервів удосконалення виробничої інфраструктури, промислового потенціалу та поповнення державного і місцевих бюджетів. Звернуто увагу на те, що одними з основних умов повноцінної організації державного парламентського контролю фінансової сфери є наявність його повноважних суб'єктів, чітка регламентація та координація їх діяльності. Таким чином, ефективна організація належного парламентського контролю залежить від правильної організації роботи всіх суб'єктів контролю. Саме держава має бути зацікавлена у розв'язанні цього питання. На основі проведеного аналізу вітчизняного досвіду функціонування механізму державного регулювання та парламентського контролю у фінансовій сфері в роботі зроблено висновок про те, що ефективний контроль має вирішальне та ключове значення. Виходячи з проведеного аналізу системи діяльності інституту парламентського контролю державних фінансів в України автор дійшов висновку, що парламентський контроль бюджетних фінансів функціонує за відсутності базового закону, який би визначав головні поняття у цій сфері, чітко розподіляв завдання, функції і повноваження між відповідними органами, регламентував відносини між суб'єктами й об'єктами контролю, визначав відповідальність і незалежність відповідних уповноважених осіб. Норми чинних законів і нормативно-правових актів у сфері державного фінансового контролю не завжди узгоджуються між собою.

Досліджено природу корупції, а також основні механізми запобігання та протидії корупції на державному рівні. Підкреслено, що наразі у світі немає жодної держави, де повною мірою вдалось подолати таке явище як корупція. Що стосується України, то корупція залишається великою перешкодою на шляху проведення ефективних реформ у державному управлінні. Установлено, що всі дії з боротьби із корупцією ускладнюються тим фактом, що корупція в нашій країні поширилась майже на всі рівні публічного управління. Досліджуючи явище корупції та чинники, які сприяють його поширенню в державі, а саме в органах публічної влади, доведено, що корупція загрожує національній і політичній безпеці країни і нею вражені майже всі гілки державної влади та владний публічний інститут, зокрема й місцеве самоврядування. Це перешкоджає цивілізованому розвитку держави й негативно впливає на всі галузі суспільного життя. Тіньова сторона економіки нашої держави завдає величезної шкоди її розвитку та суспільству, підриває основи існування держави. Це також доводить необхідність посилення парламентського контролю за ефективним та правомірним використанням бюджетних коштів. Звернуто увагу на важливість парламентського контролю за обігом фінансів як важливого механізму запобігання та протидії корупції в державі. Однак є значні проблеми в його ефективній реалізації. Досліджено питання недотримання парламентських процедур у законодавчому процесі, що супроводжують складні політичні процеси у країні і впливають на неправомірні рішення, зокрема, й у фінансовій сфері. Здійснено характеристику проблеми відсутності належного контролю парламенту за виконанням законів, а також розкрито проблему відсутності належно виписаної законом процедури несення відповідальності за порушення у фінансовій сфері. Досліджено проблему відсутності контрольних функцій уряду за виконанням законів, відсутності санкцій за їх порушення, необхідності створення або вдосконалення ефективних контролюючих органів та посилення відповідальності за правопорушення в обігу з державними коштами.