Наведено детальну характеристику баденського комплексу Закарпатського неогенового прогину (підсольовий і надсольовий підповерхи). На основі аналізу основних характеристик порід-колекторів та ємнісно-фільтраційних властивостей порід зроблено висновки щодо перспектив газоносності баденського комплексу Закарпатського неогенового прогину й окреслено першочергові об'єкти для подальших геологорозвідувальних робіт.

Приведена характеристика баденского комплекса Закарпатского неогенового прогиба, детально описаны свиты, которые входят в его состав. Проанализировано строение баденского комплекса (подсолевой и надсолевой подэтажи). Рассмотрены емкостно-фильтрационные свойства пород и охарактеризованы породы-коллекторы, в результате чего сделан вывод относительно перспектив газоносности баденского комплекса и очерчены первоочередные объекты для геологоразведочных работ.

The characteristic of Baden complex of Transcarpathian Neogene Foredeep has been given in the article. The suites of Foredeep have been described by detail. The structure of Baden complex has been analyzed (undersalt and above salt floor); Capacity filtration characteristics of rocks have been examined. Reservoir rocks have been characterized. The conclusion has been done concerning gas-bearing perspective of Baden complex and the first geological prospecting objects have been marked.

Розглянуто питання структурно-дугової будови Центральних (Внутрішніх) і шар'яжної - Зовнішніх Карпат, їх зчленування з різними тектонічними елементами Східноєвропейської платформи. Важливим моментом під час деталізації геологічної будови Карпатського орогену було виділення за результатами гравіметричних і сейсмічних досліджень Підкарпатського рифтогену та встановлення під Сколівським покривом параавтохтонного Ясинського елемента. З останнім пов'язують чималі перспективи нафтогазоносності за рахунок виявлення та простеження нової південної смуги глибинних складок. Цей рифтоген увібрав у себе основні насувні маси флішових і моласових утворень і визначив сучасну дугоподібну форму орогену. Перспективи пошуку покладів вуглеводнів в алохтонному комплексі пов'язуються з антиклінальними складками, тектонічно та літологічно екранованими блоками окремих складок-лусок, а також (як новий напрямок) - з розкриттям приповерхневих піднасувних структур.

Складено схематичну структурну карту донеогенової основи Закарпатського прогину, на якій відтворено північний та південний борти, його центральну опущену ділянку, а також цілу низку поздовжніх (більш древніх) і поперечних (молодших) порушень. Донеогенова основа має блоково-насувну будову і складається з покривів Татро-Вепорид, Гемерид і П'єнінського та накладеної на них мульди підгальського палеогенового флішу.

Наведено дані літолого-стратиграфічного вивчення відкладів грушівської світи нижнього міоцену - верхнього олігоцену (егер), що базуються на аналізі фактичного матеріалу. За розбивками свердловин побудовано карту товщин відкладів світи, зроблено висновки щодо початкового етапу розвитку Закарпатського прогину, а також наведено локалізацію найперспективніших ділянок для пошуків вуглеводнів.

У відкладах неогену Закарпатського прогину виділено газоперспективні рупель-егерський (грушівська світа) та карпатський (терешульська світа) комплекси. Вперше побудовано карти товщин і піскуватості відкладів грушівської та терешульської світи. Уточнено межі поширення баденських, сарматських і панон-понтських утворень неогену Закарпатського прогину. Охарактеризовано основні критерії газоносності відкладів неогену Закарпатського прогину. Обгрунтовано нові напрямки робіт, які пов'язані з пошуками газових родовищ у межах прогину. Розроблено карту прогнозу газоносності міоценових відкладів Закарпатського прогину та визначено найперспективніші (з точки зору пошуків газових покладів) ділянки.

Наведено літолого-стратиграфічну та тектонічну характеристики Олеськівської ділянки. Зроблено огляд методів видобування сланцевого газу та описано виявлені в розрізі Олеськівської площі водоносні горизонти та комплекси, яким загрожує хімічне забруднення в разі реалізації планів щодо видобування сланцевого газу.