Розглянуто вплив світової фінансової кризи на інвестиційні процеси в країні, проаналізовано заходи держави, спрямовані на стабілізацію ситуації, та надано рекомендації щодо застосування бюджетно-податкових важелів регулювання інвестиційного середовища.

Обгрунтовано вирішення важливої науково-прикладної проблеми розвитку національного господарства щодо вдосконалення державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу (ІП) України. Визначено теоретико-методичні основи системного дослідження сутності державного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку ІП України, зважаючи на її провідну роль у національній економічній системі. Розроблено механізм реалізації ІП з урахуванням особливостей його дії в період фінансової кризи, який включає мету, завдання, принципи, функції, методи, важелі та систему забезпечення, вплив яких спрямований на покращення інвестиційного клімату в країні, зміцнення її фінансової спроможності, подолання диспропорцій регіонального розвитку, що дозволяє вирішити завдання знаходження додаткових джерел нарощення та вироблення ефективних інструментів реалізації сукупного ІП національної економіки. Вивчено сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні. Доведено, що інвестиційне середовище в Україні залишається непривабливим для іноземних інвесторів внаслідок загострення політичних проблем, постійних змін податкового, бюджетного законодавства. З'ясовано наукові засади напрямів державної інвестиційної політики в України. На основі концептуальної схеми механізму реалізації ІП розроблено інтегральний показник сукупного ІП.

Одним із головних чинників формування середнього класу є розвиток малого підприємництва, що гарантує стабільність економіки та підвищення рівня життя громадян. У результаті відкриття власної справи та самозайнятості знижується рівень безробіття та водночас підвищується рівень доходів населення, що сприяє зростанню сукупного попиту та збільшенню обсягу виробництва. За умов ринкової економіки підприємці не можуть добитися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положення на них конкурентів, так і про власні перспективи та можливості. Незважаючи на суттєві переваги, існує низка проблем, пов'язаних з організацією фінансового планування на малих підприємствах. В Україні для усунення недоліків й удосконалення діяльності малого бізнесу варто вдосконалити і деталізувати нормативно-правову базу у сфері внутрішньофірмового фінансового планування та забезпечити стимули до активного інноваційного розвитку малих підприємств як рушійного чинника інтенсивного розвитку бізнесу.

Досліджено політику держави щодо безпеки національного інформаційного простору. Розглянуто зарубіжні моделі цивілізованої лобістської діяльності та перспективи їх адаптації в Україні. Висвітлено інноваційні підходи до кадрової роботи в органах публічної влади. Увагу приділено особливостям франчайзингової діяльності в Україні, управлінню операційним прибутком підприємства, проблемам розвитку вітчизняних страхових компаній, механізмам державного забезпечення енергоефективності. Розглянуто шерінгову економіку як феномен неоіндустріального розвитку. Проаналізовано особливості управління ліквідністю та платоспроможністю сільськогосподарських підприємств. Висвітлено концептуальні підходи до використання фінансових інструментів управлінні дебіторською заборгованістю. Охарактеризовано сучасний стан та напрями розвитку електронної комерції в Україні.

Безпека у закладі харчування - це базова цінність. Це призвело компанії з переробки харчових продуктів до розроблення систем управління безпечністю харчових продуктів, які базуються на HACCP. У 2001 р. ISO розпочала розроблення аудиторського стандарту, який ще більше визначає роль HACCP у системі управління безпекою харчових продуктів. Система HACCP стала синонімом безпеки харчових продуктів. Це всесвітньо визнана систематизація та превентивний підхід, який стосується біологічних, хімічних і фізичних небезпек через передбачення та запобігання, а не через перевірку та тестування кінцевих продуктів. Система аналізу небезпек і контролю (регулювання) в критичних точках (HACCP) - це систематичний метод, який є основою для забезпечення безпечності харчових продуктів у секторі громадського харчування. Система HACCP призначена для використання щодо запобігання виникненню небезпек, пов'язаних із їжею, від виробництва до подачі готового продукту, та інших різних операцій із харчування. Метод HACCP робить це шляхом виявлення ризиків, встановлення критичних контрольних точок, встановлення критичних меж та забезпечення перевірки заходів контролю, перевірки та моніторингу перед упровадженням. Ефективне впровадження HACCP сприятиме підвищенню можливостей закладів харчування: він захищає та допомагає вдосконалювати великі бренди та приватні заклади, сприяє довірі споживачів та дотриманню нормативних і ринкових вимог.

Визначено переваги технології Eye Tracking у дослідженні ринку, просуванні товарів та стратегії ціноутворення. Розглянуто важливі потенційні можливості використання технології Eye Tracking в практичних маркетингових заходах, таких як брендинг, сегментація, розробка нових продуктів, цінові рішення, стратегії розміщення, рекламні рішення та соціальний маркетинг. Термін "Eye Tracking" у тому вигляді, як він використовується в нейромаркетингу, означає оцінювання напрямку погляду користувача. Основною сферою його комерційного застосування стало вивчення сприйняття композиції газетних шпальт і журналів, дизайну й упаковки продуктів. З поширенням Інтернету і виходом компаній у мережевий простір Еye Tracking отримав новий виток розвитку, повіязаний з вивченням сприйняття вебсайтів. Відстеження погляду в дослідженні ринку може дати уявлення про звички учасників, навіть якщо ці учасники не знають, що за ними спостерігають. Дослідження за допомогою Eye Tracking може сприяти розвитку нових продуктів, удосконаленню сегментації споживачів та вибору вдалої цінової політики. Продемонстровано, що існує широкий спектр можливостей використання методів Eye Tracking в нейромаркетингу та ринкових дослідженнях. Зроблено висновок, що нейромаркетінг і його технологія Eye Tracking стають все більш популярними в наукових колах і у світі бізнесу.

Доведено, що впровадження принципів і використання інструментів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) надають можливість підвищити репутацію корпорацій та її активність на фінансовому світовому ринку (ФСР). Мета роботи - обгрунтування та визначення ролі КСВ компаній у забезпеченні та покращанні їх репутації на ФСР. Обгрунтовано, що низький рівень практики корпоративного управління та недостатня частина соціальних відрахувань у компаніях негативно впливає на формування корпоративної соціальної відповідальної поведінки корпорацій. Виявлено міжнародний та європейський досвід впровадження інструментів КСВ у діяльності корпорацій на світовому ринку та визначено фактори покращання репутації, пов'язані з цим. Проаналізовано показові індикатори для соціально відповідальних корпорацій за 2018 - 2019 рр. за рейтингами Fortunе Global 500, Net Promoter Score, Newsweek Green Ranking, які мають найвищу репутацію за даними Інституту репутації: Rolex, Lego, Disney, Adidas Group, Microsoft, Sony, Canon, Michelin, Netflix, Bosch. Аналіз показників надав змогу виявити пропорційну залежність репутації корпорації від заходів КСВ, яку вона впроваджує. На основі проведеного дослідження визначено, що КСВ є ефективним інструментом забезпечення підвищення показника конкурентоспроможності як для корпорацій, так і держави на фінансовому ринку.

Моделювання інвестиційного середовища приймаючою країною є важливим елементом розробки державної політики заохочення та регулювання прямого іноземного капіталу та є одним зі складників процесу моделювання інвестиційного середовища країни. Сформовано механізм регулювання залучення іноземних інвестицій. Проаналізовано основні принципи організації державного управління інвестиційними процесами (ІП) на рівні регіонів. Визначено механізми державного та регіонального управління ІП в Україні. Досліджено ІП в Україні та узагальнити фактори їх активізації та впливу на розвиток виробничого потенціалу країни. Запропоновано вдосконалений механізм залучення іноземних інвестицій, що спрямований на створення сприятливого інвестиційного клімату й підвищення інвестиційної активності.