Встановлено часовий і дозозалежний характер ефектів, спричинених опроміненням на різних етапах розвитку реакції надчутливості (РНЧ) рослин. Найбільшою радіочутливістю характеризувався перший етап взаємодії бактерій з рослиною, коли відбувається індукція реакції рослини-господаря. На подальших етапах розвитку реакції тривало певне підвищення радіостійкості механізму РНЧ. Це зумовлюється насамперед тим, що на різних етапах розвитку РНЧ змінюються відповідні структури, які є критичними для кожного окремого етапу і відрізняються ступенем чутливості до дії опромінення.

Наведено результати дослідження радіобіологічних ефектів у рослин, які зазнавали хронічного опромінення внаслідок зростання на територіях, забруднених радіонуклідами, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Визначено реакцію рослин на опромінення; проаналізовано біологічну ефективність хронічного і гострого, зовнішнього та внутрішнього опромінення рослин. Значну увагу приділено радіаційній індукції геномної нестабільності. Розглянуто два типи адаптаційних стратегій рослин - онтогенетичну і генетичну (філогенетичну) адаптацію.

Приведены результаты исследования радиобиологических эффектов у растений, подвергшихся хроническому облучению вследствии роста на территориях, загрязненных радионуклидами, в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Определена реакция растений на облучение; проанализирована биологическая эффективность хронического и острого, внешнего и внутреннего облучения растений. Значительное внимание уделено радиационной индукции геномной нестабильности. Рассмотрены два типа адаптационных стратегий растений - онтогенетическую и генетическую (филогенетическую) адаптацию.

Ключ. слова: Pisum sativum L., гамма-випромінювання, радіоадаптація
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-264.22-271.25

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-271.2

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто різні гіпотези старіння монокарпічних рослин, класифіковано типи старіння. Синдром старіння у рослин має складний, інтегративний характер і зумовлюється багатьма механізмами на різних структурно-функціональних рівнях організації рослин. Процеси старіння регулюються зовнішніми та внутрішніми факторами, особливості взаємодії яких визначають існування у монокарпічних рослин кількох морфофізіологічних типів старіння. Старіння індукується через різні шляхи трансдукції сигналів, що можуть взаємодіяти між собою. Сигнальну функцію можуть виконувати специфічні регуляторні білки, нуклеїнові кислоти, фітогормони, вуглеводи й органічні кислоти. Старіння рослинного організму та його окремих частин є генозалежним процесом, який може контролюватися кількома генними локусами.

Наведено результати досліджень надклітинних механізмів радіоадаптивних реакцій рослинних об'єктів, встановлено їх зв'язок з радіогормезисною дією стресорів. Радіогормезисну дію вивчено для об'єктів різного рівня інтеграції за умов гострого та хронічного опромінення. Показано транзитивність даного явища. На підставі результатів вивчення гормезисної дії різних факторів запропоновано принципово нову технологію дезактивації середовищ, забруднених радіонуклідами. Експериментально виявлено існування багаторівневої індуцибельної системи, яка забезпечує формування багаторівневих механізмів адаптивних реакцій. На підставі вивчення різних схем впливу на вихідну радіорезистентність рослинних об'єктів показано часову симетричність радіоадаптуючої дії. Здійснено опромінення проростків дозами, відповідними за величиною адаптуючим після застосування тестуючих доз, показано їх значний радіозахисний ефект, який перевищує прямий ефект дії адаптуючих доз.

Екологічні взаємозв'язки ссавців з лісовими біогеоценозами південного сходу України вперше вивчено у межах процесів інформаційного характеру, за яких оцінка інформації про стан середовища існування зумовлює адекватні поведінкові реакції тварин, що охоплюють найважливіші аспекти життєдіяльності. Одним з результатів їх здійснення є формування інформаційного поля (ІП) як сукупності сигнальних елементів, представлених різноманітними слідами життєдіяльності. Визначено параметри просторової, часової і біогеоценотичної організації ІП різних видів. Виявлено й охарактеризовано значення елементів ІП у забезпеченні опосередкованих взаємодій ссавців, що відіграють важливу роль у структурно-функціональній організації їх популяцій та угрупувань. Сформульовано загальне визначення "зоогенного інформаційного поля". Вперше наведено схему опосередкованих інформаційних процесів в угрупованнях ссавців, що включає блок "ІП".

Досліджено поглинальну здатність проростків гороху сорту Ароніс щодо радіонуклідів під дією стрес-фактора - УФ-опромінення. Оцінено в динаміці інтегральний стан опромінених проростків гороху. Проаналізовано ефективність застосування методу залишкової радіоактивності для дослідження поглинальної здатності рослин під дією стрес-фактора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.112.2-5

Рубрики:

Оперізуючий лишай

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано наслідки життєдіяльності борсука (розглянуті як інформаційне поле (ІП) видового рівня) у різних типах лісових біогеоценозів степової зони України. З'ясовано, що даний вид здатний заселяти практично весь спектр природних і штучних лісових насаджень. За сукупністю статистичних показників (сигнальне навантаження ІП, відносна приуроченість слідів життєдіяльності, аналіз відповідності градацій фактора і явища) у структурі ІП домінують байрачні та заплавні діброви, а також деякі типи аренних лісів. З ними пов'язане здійснення різних форм життєдіяльності борсука (у тому числі створення складних норних поселень), що сприяє формуванню характерної біогеоценотичної структури ІП.

Вивчено матеріали порівняльних особливостей живлення ласки і горностая за умов їх спільного мешкання в екстразональних лісових екосистемах південного сходу України. Раціон двох видів охоплює широкий спектр рослинних кормів, безхребетних і хребетних тварин (загалом 94 об'єкти у ласки і 109 - у горностая). Основна частка споживаної обома видами біомаси становлять хребетні тварини (87,5 і 85,4 % відповідно), перш за все - ссавці та птахи. За значного ступеня перекривання трофічних ніш двох видів (ICS = 0,92) достовірних відмінностей раціонів з розподілу біомаси основних категорій кормів не виявлено. Роз'єднання трофічних ніш цих екологічно близьких видів, що забезпечує можливість їх симпатрії, досягається на рівні окремих об'єктів живлення й пов'язано як з вибором різних кормів, так і з інтенсивністю споживання тих самих кормів.

За дозовою залежністю ростових параметрів головного кореня проростків гороху встановлено діапазон гормезисних доз гамма-опромінення. Оцінено мітотичний індекс (МІ) клітин апікальної меристеми кореня, рівень цитокінінів та alpha-амілазної активності в сім'ядолях контрольних і дослідних проростків. В опромінених коренях виявлено стимуляцію МІ та підвищений рівень синтезу цитокінінів, який передує стимуляції МІ, що підтверджує гіпотезу про можливу роль продуктів пострадіаційної деградації ДНК в стимуляції синтезу цитокінінів. На підставі результатів вивчення динаміки alpha-амілазної активності в сім'ядолях проростків гороху зроблено висновок про відносну незалежність ростової активності коренів від трофічного фактору на ранніх етапах розвитку проростків.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-271.25

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виходячи з уявлень про екологічну стабільність і механізми природної саморегуляції розглянуто процеси дестабілізації екологічних систем під впливом антропогенних чинників, обговорено причини їх виникнення та тенденції розвитку. Схарактеризовано ознаки, які відображують наявність процесу дестабілізації екологічної компоненти складних техноекосистем. Обговорено необхідність збереження і підтримки еволюційно вироблених процесів природної саморегуляції як основи для здійснення заходів з відновлення та оптимізації дестабілізованих екосистем. Вирішення цих проблем має стати пріоритетним завданням у розробленні та реалізації стратегій сталого розвитку з метою гармонізації взаємодій техно- і біосфери в межах раціонального (екологічно спрямованого) природокористування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.1-652.15 + Е0*827.512.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано можливість використання наземних рослин у фіторемедіації водних об'єктів. Досліджено вплив різних концентрацій іонів Cd(II) на ріст рослин ячменю звичайного (Hordeum vulgare L.) і вівса посівного (Avena sativa L.), на біомасу та ступінь транспірації рослин жита посівного (Secale cereale L). Для дослідження впливу іонів кадмію(II) на ростові характеристики рослин конструювали біоплато. Довжини коренів, стебел і біомасу вимірювали на 7-му, 15-ту і 21-шу доби інкубації біоплато на розчині, який містив іони кадмію 1, 20 і 100 мг/л. Виявлено сильніший інгібувальний вплив кадмію на ріст коренів рослин. Встановлено обернену залежність між ступенем транспірації рослин і концентрацією кадмію. В результаті проведених досліджень підтверджено залежність концентрація - ефект: вищі концентрації кадмію чинили сильніший токсичний вплив на рослини. Запропонована технологія фіторемедіації придатна для використання в діапазоні концентрацій іонів кадмію, які щонайменше у 100 разів перевищують ГДК.

Розроблено мобільну конструкцію біоплато для очищення водних об'єктів від важких металів, де як біотичний компонент використовуються вищі наземні рослини. Показано ефективність запропонованої гідрофітної споруди з рослинами тимофіївки лучної щодо хрому(VI), іонів кадмію(II) і цинку(II). Досліджено вплив хрому (VI) на ростові параметри рослин тимофіївки лучної.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.1-652.15

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-2

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-271.25

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ