Наведено результати досліджень процесів утворення водневих зв'язків у трикомпонентній системі полівініловий спирт - диметилсульфоксид (ДМСО) - вода за допомогою методу ІЧ-спектроскопії залежно від складу змішаного розчинника ДМСО - вода, а також результати оцінки міцності цих зв'язків із часом.

Досліджено вплив змішаного розчинника (диметилсульфоксид - вода) на адгезійні властивості концентрованих розчинів полівінілового спирту. Встановлено, що використання змішаного розчинника в певному співвідношенні викликає просторове блокування гідроксильних функціональних груп полівінілового спирту і, як наслідок, унеможливлення процесів міжмолекулярної взаємодії у часі між макромолекулами полімеру, що сприяє подовженню терміна придатності клею. Показано, що, впливаючи на кристалічну фазу полімеру за рахунок її аморфізації, змішаний розчинник збільшує рухливість і гнучкість макромолекул полімеру, що призводить до підвищення адгезійної здатності полівінілового спирту.

Вперше досліджено фізико-хімічні процеси міжмолекулярної взаємодії в потрійній системі полівініловий спирт - змішаний розчинник ДМСО-вода. Встановлено, що розчинник ДМСО-вода в процесі молярного співвідношення компонентів 1:2 утворює донорно-акцепторний комплекс (ЕДА), який запобігає процесам структуроутворення полівінілового спирту (ПВС) за рахунок просторового блокування водневих зв'язків між молекулами полімеру, стабілізуючи їх фізико-хімічні і реологічні властивості. Вперше встановлено, що вплив ЕДА комплексу призводить до амортизації кристалічної фази полівінілового спирту за рахунок перерозподілу та зменшення кількості міжмолекулярних зв'язків і підвищення обертальної свободи ланцюга полімеру, що призводить до утворення меншої кількості впорядкованих областей, які відіграють роль центрів кристалізації.

Досліджено вплив товщини шару на кінетику та ступінь фотоструктурування олігамеру на основі дигліцидилового етеру бісфенолу А. За допомогою методів золь-гель аналізу та ІЧ-спектроскопії встановлено, що зі збільшенням товщини шару швидкість фотоструктурування олігомеру спадає, однак процес утворення сітчастого полімеру перебігає до більш глибоких ступенів перетворення.

Наведено результати дослідження властивостей і розробки рецептур біодеструктуючих плівок на основі розчинів полівінілового спирту під впливом пліснявих грибів. Застосовано стандартні методи визначення руйнівної напруги за розтягування, відносного подовження у разі розриву, зменшення маси плівок і ступінь розвитку пліснявих грибів-біодеструкторів на зразках плівок.

Розглянуто досягнення в області створення полімер-силікатних нанокомпозитів. Узагальнено основні методи одержання, детально описано їх фізико-хімічні властивості та морфологію шаруватих силікатів, а також методи їх хімічної модифікації як умови для одержання нанокомпозитів із заданими властивостями.

Вивчено вплив процесів утворення водневих зв'язків у концентрованих розчинах полівінілового спирту в змішаному розчиннику диметилсульфоксид (ДМСО) - вода на їх надмолекулярну структуру. За допомогою методів ЯМР та ІЧ спектроскопії встановлено, що водневі зв'язки, які утворюються, носять переважно міжмолекулярний характер. За допомогою РСА і ДСК установлено, що склад змішаного розчинника впливає на структуру полівінілового спирту, а також на процеси структуроутворення, які проходять у концентрованих розчинах полімеру. Зроблено висновок, що змішаний розчинник ДМСО - вода є ефективним регулятором фізико-хімічних і реологічних процесів, що відбуваються в концентрованих розчинах полівінілового спирту.

Полімери з нелінійно-оптичними властивостями - один з нових класів матеріалів для фотоніки та оптоелектроніки. Ці матеріали цікаві під час застосування їх як подвійників частоти, оптичних запам'ятовуючих пристроїв, електрооптичних перемикачів і модуляторів. Проведено критичний аналіз експериментальних і теоретичних методів визначення нелінійних оптичних характеристик хромофорів і хромофорвмісних полімерів на молекулярному та макроскопічному рівні. Існують різні методи, що використовуються для прогнозування нелінійно-оптичних властивостей полімерних матеріалів, і всі вони мають свої переваги та недоліки. Тому є всі підстави вважати, що поєднання експериментальних методів і квантово-хімічних розрахунків може бути потужним інструментом для правильної інтерпретації та оптимізації нелінійно-оптичних властивостей полімерних матеріалів.

Наведено результати дослідження біодеградації полімерних матеріалів на основі термопластичного крохмалю з різним вмістом монтморилоніту (ММТ) під впливом цвілевих грибів. При виконанні роботи використані стандартні методи визначення фізико-механічних властивостей композитів, інтенсивності розвитку грибів-біодеструкторів на поверхні досліджуваного матеріалу та втрати маси зразків наприкінці експерименту. Виявлено, що найбільшу активність щодо досліджуваних зразків проявляє гриб Aspergillus niger van Tieghem. Показано, що наповнення термопластичного крохмалю ММТ має сенс тільки за ступеня наповнення 1 %. Подальше наповнення ММТ призводить до зниження фізико-механічних властивостей композитів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.4

Рубрики:

Плівки

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ