Мета роботи - дослідити ефективність використання аутологічних стовбурових клітин у лікуванні хворих з критичною хронічною ішемією нижніх кінцівок (ХІНК). З 2012 по 2015 рр. проведено лікування 41 хворого з ХІНК. Чоловіків було 22 (53,7 %), жінок - 19 (46,3 %). У 1-й групі (основній) 21 (51,2 %) пацієнт одержував стандартний курс лікування з використанням аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин. У 2-й групі (контрольній) 20 (49,8 %) пацієнтів отримували стандартний курс консервативного лікування простагландинами групи Е1 (ПГЕ1). Результати досліджено, вимірюючи кісточково-плечовий індекс, показники лазерної дуплексної флоуметрії та дистації ходьби. Впродовж однорічного спостереження зафіксували достовірне збільшення показника мікроциркуляції у хворих, яких лікували, використовуючи аутологічні мезенхімальні стовбурові клітини, в порівнянні з хворими, які отримали курс терапії ПГЕ1 (p = 0,037). Позитивну динаміку показника мікроциркуляції у разі використання ПГЕ1 спостерігали протягом (1,8 +- 0,3) міс, а у разі використання аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин показник мікроциркуляції достовірно збільшувався через (2,7 +- 0,4) міс та залишався таким упродовж однорічного спостереження. Висновки: розвиток терапевтичного ефекту у групах пацієнтів, яких лікували аутологічними мезенхімальними стовбуровими клітинами та ПГЕ1, не збігався за часом, отже, раціональним можна вважати комплексне лікування з одночасним використанням обох методів та проведенням дозованого фізичного тренування.