Розглянуто питання історіографії, археологічного, архітектурного та церковно-історичного дослідження, наукової фіксації православних культових споруд м. Переяслава-Хмельницького та сіл району. Наведено інформацію церковно-історичного змісту про православні громади та культові споруди сіл Лівобережної Переяславщини, які були затоплені водами Київського водосховища.

Рассмотрены вопросы историографии, археологического, архитектурного и церковно-исторического исследования, научной фиксации православных культовых сооружений г. Переяслав-Хмельницкого и сел района. Приведена информация церковно-исторического содержания о православных общинах и культовых сооружениях сел Левобережной Переяславщины, которые были затоплены водами Киевского водохранилища.

Висвітлено основні історичні етапи розвитку м. Переяслав з X по XXI ст., охоплено найважливіші віхи в житті міста. Розкрито роль Переяслава у розвитку та становленні української державності, духовності та культури. Розглянуто передісторію та походження давнього Переяслава, увагу приділено його історичній топографії та історії. Описано особливості становища міста в добу козацтва й у XVIII ст. Досліджено адміністративно-економічний розвиток Переяслава у XIX ст. Висвітлено життя міста у добу Другої Світової війни, а також у новітній час.

Вміщено статті, спогади, документи у п’яту із серії видань "Затоплені села Переяславщини", яку підготовлено в рамках науково-просвітницького проекту з оприлюднення матеріалів про затоплені Канівським водосховищем села Переяславщини. Представлено спогади жителів і документи про села В’юнище та Козинці, акцентовано увагу на документальному підтвердженні участі жителів цих сіл у Першій світовій війні. Також читачі зможуть ознайомитися із щоденниками, які вели впродовж свого життя в’юнищанин Федір Михайленко та козинчанин Микола Красовський. Віднайдено матеріали для увічнення пам’яті постраждалих під час Голодомору 1932-1933 років, розкуркулених та репресованих односельців часів колективізації. Оприлюднено живу історію Другої світової війни за унікальними щоденниками Федора Михайленка із В’юнищ та Миколи Красовського із Козинців та описано труднощі часів післявоєнної відбудови, переселення жителів і перенесення їх господарств із зони затоплення.