Досліджено феномен ірландського нейтралітету в політичній взаємодії з країнами-членами Європейського Співтовариства. Проаналізовано основні етапи реалізації принципу нейтралітету в зовнішній політиці ірландії та вплив його на діяльність інституцій ЄС. З'ясовано значення діяльності ірландських політиків у поглибленні інтеграційних процесів в ірландії та Європі. Досліджено процес набуття ірландією членства в Європейському Економічному Союзі, підписання Єдиного Європейського Акту (1986 р.), Маастрихтського договору (1992 р.), ратифікації Амстердамського (1999 р.), Ніццького (2002 р.) та Лісабонського (2009 р.) договорів. Об'єктом науково аналізу є теоретичні засади зовнішньої політики держави, які істотно модифікувалися в контексті змін на міжнародній арені. Проаналізовано зовнішньополітична концепція та практична реалізація політичного курсу ірландської Республіки.

Уперше в українській історіографії проведено комплексне дослідження процесу реалізації принципу нейтралітету в зовнішній політиці Ірландії 1937 - 2009 рр., визначити її роль у системі міжнародних відносин в умовах Другої світової війни, "холодної війни" й у процесах європейської інтеграції. На основі залучення до наукового обігу малодосліджених матеріалів (англо-ірландського договору про повернення портів 1938 р., закону про надзвичайний стан 1939 р., огляду політики нейтралітету 2000 р., Національної декларації Ірландії до Севільського саміту 2002 р., документів брюссельського засідання Європейської Ради 18 - 19 червня 2009 р.) визначено етапи й особливості становлення ірландського нейтралітету як базового принципу зовнішньої політики країни. Проведено аналіз військово-політичних і соціально-економічних аспектів зовнішньої політики Ірландії у період Другої світової війни. Проаналізовано міжнародні угоди, які відображають еволюцію політико-економічної взаємодії Ірландії з Європейським Економічним Співтовариством (ЄЕС) як із наднаціональним об'єднанням. Поглиблено концептуальні визначення понять "нейтралітет", "позаблоковість", "військове неприєднання" в контексті зовнішньої політики Ірландії. Вдосконалено розуміння основ, джерел і витоків принципу ірландського нейтралітету, продемонстровано його послідовний еволюційний розвиток від моменту проголошення до ратифікації Лісабонського договору (2009 р.). Поглиблено інтерпретацію концептуальних підходів щодо розробки та реалізації зовнішньополітичного курсу Ірландії на сучасному етапі. Уточнено змістовні та термінологічні відмінності між нейтралітетом і позаблоковим статусом, властивості та параметри військового неприєднання, вплив нейтральних і позаблокових держав на політику безпеки й оборони ЄС, наукову інтерпретацію основних аспектів зовнішньополітичного процесу в Ірландській Республіці, особливості формування зовнішньополітичних підходів ірландських урядів, специфіку участі Ірландії у спільній зовнішній політиці ЄС, а також уплив процесу політичного врегулювання у Північній Ірландії на політику Ірландії.