Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень планетарних відцентрових муфт, висвітлено методи розширення їх експлуатаційних можливостей як пускових і автоматичних запобіжних муфт. Проаналізовано відомі конструкції запобіжних і пускових муфт механічного типу. Розроблено узагальнену модель структурного синтезу планетарних відцентрових муфт з монолітними дисбалансами, на базі якої обгрунтовано їх багатоваріантну структуру з періодичним силовим зв'язком між сателітом і дисбалансом через повідцеву муфту. Розроблено математичну модель формування обертового моменту на центральному веденому колесі планетарної відцентрової муфти та встановлено характер зміни обертового моменту залежно від кута повороту сателітів у разі перевантаження. Наведено рекомендації щодо вибору конструктивно-силових параметрів планетарних відцентрових муфт у комбінації з повідцевими муфтами. Досліджено динаміку приводу, оснащеного планетарною відцентровою муфтою з дисбалансами у такій комбінації. Здійснено експериментальні дослідження три- та чотирисателітної планетарних відцентрових муфт відповідно з одно- та дворядним розміщенням дисбалансів.

Розроблено техніко-економічне обгрунтування вибору методу виготовлення вигнутого профілю на гвинтових спіралях. Запропоновано таблиці технологічних характеристик конструктивних параметрів навивних гвинтових робочих органів виготовлених різними способами. Наведено результати розрахунку виробничої собівартості виготовлення 1 м/п гвинтової спіралі з вигнутим профілем.

Розглянуто можливості впливу інтелектуального капіталу на соціально-економічний розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств у контексті його створення та використання. Виявлено важливість впливу нематеріальних складових на діяльність підприємства, а також розглянуто становлення та розвиток поняття "інтелектуальний капітал". Проаналізовано зв'язок поняття "інтелектуальний капітал" з традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальних чинників: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу підприємства повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі створення та використання, а також розкриватись не лише через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність соціально-економічних відносин.З урахуванням проведеного дослідження вітчизняних і закордонних наукових джерел, запропоновано власне, уточнене визначення поняття "інтелектуальний капітал", під яким слід розуміти сукупність знань, інформаційних ресурсів, інтелектуальних активів, інформаційно-комунікаційних технологій, професійних й універсальних компетенцій, організаційної культури та мотивації персоналу, застосовуваних у процесі комплексного управління для генерації доданої вартості та забезпечення конкурентних переваг підприємства в умовах інноваційного розвитку соціально-економічної системи й ефективної адаптації до вимог цифрової економіки на основі принципів системного підходу. Поділ інтелектуального капіталу на структурні компоненти, щомістять усю сукупність елементів даної категорії, має принципове значення з погляду пошуку джерел його збільшення й оцінювання ефективності його використання. Виділення структурних елементів інтелектуального капіталу має вагоме значення не лише з теоретико-аналітичної, але й з практичної точок зору, дозволяючи вірогідно виявити об'єкт і суб'єкт управління, побудувати оптимальні організаційно-управлінські зв'язки між ними. У цілому можна стверджувати про те, що комплексна структура інтелектуального капіталупоєднує у своєму складі наступні основні елементи: людський, структурний (організаційний), соціальний, споживчий (клієнтський), управлінський та інноваційний капітал.