На підставі узагальнення архівних документів і матеріалів про сучасну історію Волині досліджено процеси національного відродження, становлення громадянського суспільства в даному регіоні (1989 - 2000 рр.). Проаналізовано проблеми державотворення та демократизації у політичній, економічній, соціальній, духовній, культурній сферах суспільного життя волинян. Показано особливості розвитку етнонаціональних процесів у краї, розглянуто вплив зовнішньої міграції 1991 - 1996 рр. на зміни етнічного складу населення України та її регіонів.

Викладено головні поняття і терміни етнологічної науки, які розкривають її ключові проблеми, зокрема, місце етнології в системі гуманітарних наук, типологізацію та властивості етнічних спільнот й етнічних процесів, характеризують школи та напрямки в етнології, джерела та методи етнологічних досліджень, соціальні та сімейно-шлюбні відносини народів світу, явища їх матеріальної і духовної культури.

Изложены главные понятия и термины этнологической науки, раскрывающие её ключевые проблемы, в частности, место этнологии в системе гуманитарных наук, типологизацию и свойства этнических сообществ и этнических процессов, характеристику школ и направлений в этнологии, источников и методов этнологических исследований, социальных и семейно-брачных отношений народов мира, явлений их материальной и духовной культуры.

На основі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів охарактеризовано поліетнічну структуру населення Волинської губернії та її динаміка упродовж кінця ХVIII - початку ХХ ст. При цьому Волинь розглянуто як порубіжжя - ареал основних масивів української культури й одночасно територія природної і примусової взаємодії різних культур. Звернуто увагу на: поширення у регіоні політики русифікації, яка одночасно носила яскраво виражений антипольський характер; іноземну колонізацію, що зумовила формування у губернії чисельних чеських та німецьких поселень; культурну відособленість єврейських громад волинських міст і містечок. Прослідковуються процеси міжетнічної взаємодії найбільш чисельних етнічних груп краю - українців, поляків, євреїв, чехів, німців; вплив на етнічні процеси національної політики російського самодержавства. Доведено, що у результаті міграційних процесів і ряду факторів політичного, культурного і релігійного характеру на цій території склалася особлива соціальна, етнічна та конфесійна структура населення, а також його мовна диференціація. Вплив між етнічними групами був взаємним, а не одностороннім. Національна політики російського самодержавства упродовж досліджуваного періоду зумовила зміни політичної і соціальнокультурної орієнтації місцевої української еліти та частини її пересічних представників. Корінне населення не залишалося пасивним об'єктом асиміляції польської та великоросійської культур, місцеве живе середовище не меншою мірою впливало на політично домінуючі етнічні групи. Складні взаємодії, що відбувалися в контактній зоні між сусідніми народами і окремими етнічними групами, справляли значний вплив на головні визначники етнічності - самосвідомість, мову, традиційно-побутову культуру. Поліетнічність стала важливим чинником, що сприяв формуванню серед українців, котрі характеризувалися в основній своїй масі переважанням релігійної самоідентефікаціі, національної самосвідомості. Проаналізований у статті матеріал сприятиме більш цілісному вивченню історії Великої Волині - регіону тривалого проживання компактних етнічних груп, котрі привнесли в іноетнічне середовище свої традиції, що привели до змін в життєдіяльності місцевого населення.

Досліджено ентодемографічні процеси на Волині в історичній перспективі. Висвітлено вплив Першої світової війни на становище німецького та єврейського населення волинських міст (1914-1917 рр.). Увагу приділено геноцидові ромів на Волині в роки Другої світової війни. Увагу приділено дохристиянським віруванням слов'ян на Волині. Охарктеризовано етноконфесійну строкатість Луцька в другій половині ХVІ - першій половині ХVІІ ст. Досліджено діяльність шкіл при римо-католицьких монастирях Луцько-Житомирської дієцезії (перша третина ХІХ ст.). Висвітлено виданничу діяльність церковних православних братств Волинської губернії в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Репрезентовано релігійні практики в пенітенціарних установах волинського воєводства (1921-1939 рр.).

Друга книга "Садиби Франка: наукового збірника заповідника "Нагуєвичі" присвячена вшануванню 165-го ювілею від Дня народження українського національного генія Івана Франка. Репрезентовано абсолютно нові документальні матеріали, статті та повідомлення, огляди та рецензії з актуальних проблем франкознавства, музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, мистецтвознавства, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археологи, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов'язаних із розвитком туризму та музейної педагогіки.