Досліджено структуру зоопланктону оз. Пісочне Шацького національного природного парку, яка адекватно відображає процеси поступової евтрофікації водойми під впливом антропогенних факторів. У цьому разі відбувається зміна співвідношення основних систематичних груп, флуктуаційні коливання значень кількісних показників зоопланктону, зникнення індикаторних видів оліготрофних водойм і посилення розвитку видів-індикаторів евтрофікації.

Досліджено видовий склад зоопланктону озер Пісочного, Перемут і Чорного Великого Шацького національного природного парку. З'ясовано якісний склад і кількісний розвиток зоопланктонтів у 2007 - 2008 pp.

Проаналізовано структуру, динаміку та реакцію зоопланктонних угруповань літоралі озер Пісочне, Перемут і Чорне Велике Шацького національного природного парку на антропічний вплив. Досліджено видовий склад, представленість таксономічних і трофічних груп зоопланктону, їх сезонну та міжрічну динаміку. Встановлено, що переважаючою групою зоопланктерів у видовому відношенні є гіллястовусі рачки.

Досліджено структуру зоопланктону озера Чорне Велике Шацького національного природного парку. Встановлено, що у водоймі існує стан нестійкої рівноваги, який може бути порушений навіть незначним алохтонним навантаженням. Угруповання зоопланктону є специфічними, оскільки перебувають під впливом речовин токсичної дії та за умови підвищеного вмісту біогенних і органічних речовин. Структурна організація Cladocera, Copepoda i Rotatoria адекватно відображає сучасний еколого-токсикологічний стан озера. Зоопланктон поєднує в собі риси, характерні для водойм із різним ступенем антропогенного навантаження.

Охарактеризовано склад зоопланктонних угруповань водних об'єктів різного типу Рівненського природного заповідника. Зареєстровано 67 видів зоопланктерів із різних систематичних груп. Панівною групою були представники гіллястовусих ракоподібних. Зоопланктери належали до літорально-заростевих і пелагічних форм, які трапляються у північних та помірних широтах. Видовий список у різних водоймах відрізнявся. Своєрідною була фауна вторинних водойм (24 види, які не траплялися в інших водоймах). На основі аналізу біології зоопланктерів, можна стверджувати, що водойми, які вони населяють, мають кислу реакцію середовища та підвищену солоність, дно у переважній більшості мулисте.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.264.231 Sph

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Починаючи з другої половини XIX ст., фауну безхребетних Карпат детально вивчали багато науковців. Західні відроги Чорногірського масиву Українських Карпат привертали увагу дослідників різноманітних груп безхребетних, проте за відсутності узагальнених багаторічних порівняльних даних немає можливості оцінити динаміку їх різноманіття на цій території. Зважаючи на це, а також на вигідне розташування тут високогірного біологічного стаціонару Львівського національного університету ім. Івана Франка як зручної бази для таких досліджень, поставлено мету описати видове різноманіття безхребетних Західної Чорногори для започаткування тут стаціонарних досліджень його динаміки. Матеріал було зібрано студентами під час навчальних екскурсій у липні 2015 - 2019 рр. згідно з загальноприйнятими в зоології методиками на семи радіальних маршрутах у різних ценотичних умовах і на різних ділянках Західної Чорногори. Загалом було зареєстровано 149 видів безхребетних тварин, які належать до 9 класів. Серед них за видовим складом значно переважають комахи (приблизно 80 %). Із 14 зареєстрованих рядів комах найбільшу видову представленість мають твердокрилі (приблизно 40 %), перетинчастокрилі та лускокрилі (по 15 %). Деякі з зареєстрованих видів безхребетних трапляються на кількох різних маршрутах. Наприклад, Gastrophysa viridula, Carabus auronitens, C. glabratus, Geotrupes stercorarius, Silpha carinata, Gordius aquaticus було виявлено на трьох із них. Найбагатшим за видовим представленням безхребетних є маршрут "Кевелів" (45 видів), де кількість зафіксованих видів майже удвічі перевищує середній показник по всіх маршрутах (26 видів), а найбіднішим - маршрут "Шешул" (17 видів). Серед зареєстрованих нами видів виявлено 7 представників Червоної книги України (Apatura iris, Aromia moschata, Chrysolina carpatica, Cordulegaster bidentata, Emus hirtus, Papilio machaon, Parnassius mnemosyne) та додатково 3 види з Червоної книги Українських Карпат (Bombus wurflenii, Carabus transsylvanicus, Pieris bryoniae). Вважаємо, що одержані дані можна використати як вихідні для подальшого аналізу зміни видового різноманіття безхребетних залежно від трансформації оселищ із подальшим розробленням ефективних способів збереження біорізноманіття Західної Чорногори.

На базі кафедри зоології Львівського національного університету ім. Івана Франка 9 - 12 вересня 2021 р. відбулася Всеукраїнська конференція "Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій", присвячена 100-й річниці від дня народження К. А. Татаринова. У роботі конференції взяли участь 65 учасників зі 40 провідних наукових і навчальних установ Києва, Львова, Харкова, Шацька, Івано-Франкового, Одеси, Сум, Ужгорода, Житомира, Брно (Чехія), Нью-Делі (Індія), Копенгагена (Данія) й інших міст. Більшість цих установ підпорядкована Міністерству освіти і науки України, Національній академії наук України. Були представлені також інституції природозаповідного фонду України, реабілітаційні центри для тварин і громадські організації.