Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто гістоморфологію спинномозкових вузлів порівняльно-анатомічного ряду хребетних тварин (короп, ставкова жаба, прудка ящірка, домашня курка, кріль європейський, собака свійська, свиня домашня, бик свійський). Встановлено, що в процесі філогенезу здійснюється певна структурна та морфофункціональна перебудова спинномозкових вузлів. Зазначено, що адаптація до різноманітних умов існування сформувалася на підставі змін щільності та розмірів нейроцитів, їх поліморфізму за ступенем хроматофілії, цитохімічних особливостей за вмістом і концентрацією нуклеїнових кислот і загальних білків у ядрі та цитоплазмі нейронів.

Проведені дослідження дозволили визначити морфофункціональну характеристику спинного мозку та спинномозкових вузлів хребетних тварин. У макро- та мікроморфології спинного мозку і спинномозкових вузлів грудного відділу хребетних тварин встановлено характерні видові відмінності, які обумовлені особливостями екології та поведінки тварин у навколишньому середовищі. В процесі філогенезу відбувається структурна перебудова спинного мозку та спинномозкових вузлів, про що свідчить збільшення площі поперечного розрізу, кількості та розмірів нейроцитів, а також клітин глії. Нейроцитарна організація відповідних структур характеризується наявністю великих, середніх та малих нервових клітин з різним ядерно-цитоплазматичним відношенням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.921.1

Рубрики:

Стафілококи

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено морфологічне дослідження з вивчення місцевого впливу на тканини в зоні імплантації антисептичного текстилю, імпрегнованого композицією декаметоксину з модифікованими полісахаридами. За результатами дослідження встановлено відсутність токсичного впливу антисептичного медичного текстилю на тканини макроорганізму, перебіг регенераторних процесів, епітелізацію ран, протинабряковий, протизапальний ефект.

С использованием метода Штобера в этанол-аммиачном растворе синтезированы сферические частицы кремнезема с тиомочевинными комплексообразующими группами. Их присутствие подтверждено данными ИК- и ЯМР-спектроскопий и элементным анализом. Однако при данных условиях синтеза содержание функциональных групп (0,2 - 0,7 ммоль/г) оказалось меньше ожидаемого на основе соотношения реагирующих алкоксисиланов. Установлено, что увеличение времени перемешивания раствора (с 2 до 12 ч) практически не влияет на средний размер частиц, которые образуются при синтезе (270 нм). Однако на размер субмикронных частиц можно влиять, варьируя соотношение реагирующих компонентов, порядок их введения и изменяя температуру реакционного раствора.

Наведено результати дослідження протимікробних властивостей антимікробного засобу палісепт плюс. Доведено високу чутливість мікроорганізмів (S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. аureginosa, C. albicans) до даного антимікробного засобу. Встановлено, що палісепт плюс забезпечує ефективну протимікробну дію протягом тривалого часу.

Визначено властивості, в тому числі, чутливість до сучасних антибактеріальних засобів клінічних штамів S. aureus, E. coli, виділених від пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями. Виявлено високу протимікробну активність амоксициліну. Розглянуто застосування ампіциліну/сульбактаму, препаратів бета-лактамного походження з групи цефалоспоринів, карбапенемів, стрептоміцину, фторхінолонів, доксацикліну, декасану.

Определены свойства, в том числе, чувствительность к современным антибактериальным средствам клинических штаммов S. aureus, E. coli, выделенных от пациентов с гнойно-воспалительными заболеваниями. Выявлена высокая противомикробная активность амоксициллина. Рассмотрено применение ампициллина / сульбактама, препаратов бета-лактамного происхождения из группы цефалоспоринов, карбапенемов, стрептомицина, фторхинолонов, доксациклина, декасана.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.252.3

Рубрики:

Синтез адсорбентів

Шифр НБУВ: Ж68643 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ретроспективно проаналізовано структуру та чутливість до антибіотиків збудників гнійно-запальних захворювань органа зору та його допоміжного апарату. Наведено результати дослідження чутливості бактерій (S. aureus, S. epidermidis, E. coli, P. aeruginosa), грибів (C. albicans) до антимікробної композиції, декаметоксину, офтальмодеку, окомістину, хлоргексидину. Вивчено вплив несприятливих факторів середовища на протимікробні властивості антимікробної композиції, декаметоксину. Визначено протимікробні властивості синтетичних шовних матеріалів, імпрегнованих антимікробною композицією декаметоксину та модифікованих полісахаридів. Вивчено стабільність, тривалість антимікробних властивостей шовних матеріалів, імпрегнованих антимікробною композицією. Досліджено вплив шовних матеріалів з антимікробним покриттям на перебіг післяопераційного періоду чистих, інфікованих корнеосклеральних ран та інфікованих ран повік в експерименті in vivo, вивчено динаміку мікробного пейзажу ран і гістологічну структуру рогівки, склери, кон'юнктиви, повіки в ділянці накладання швів, імпрегнованих антимікробною композицією. Одержані дані доводять перспективність застосування нової антимікробної композиції для надання антимікробних властивостей шовним матеріалам для офтальмохірургії.

Грампозитивні мікроорганізми є провідними збудниками гнійно-запальних процесів переднього відрізку ока (89,7 %), варіабельно чутливі до антибіотиків. Грамнегативні збудники резистентні до більшості досліджуваних антибіотиків.

Грамположительные микроорганизмы являются ведущими возбудителями гнойно-воспалительных процессов переднего отрезка глаза (89,7 %), вариабельно чувствительны к антибиотикам. Грамотрицательные возбудители резистентны к большинству исследуемых антибиотиков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.4

Рубрики:

Хірургія ділянки живота (абдомінальна хірургія)

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - обгрунтувати доцільність використання декаметоксину (ДМ) при резистентності P. aeruginosa до цефалоспоринів. Вивчено ефективність використання ДМ в подоланні резистентності P. aeruginosa доцефалоспоринів, псевдомонадного бактеріофагу на 50 клінічних штамах, виділених у постраждалих з опіками. Встановлено, що штами P. aeruginosa, що спричиняли інфекційні ускладнення у постраждалих з опіками, мали виражену резистентність до цефтазидиму (у 80 % спостережень), цефепіму (у 80 %), цефоперазону/сульбактаму (у 68 %). Визначено ефективну бактерицидну дію ДМ на 66 % штамів P. aeruginosa , мінімальна бактерицидна концентрація (МБцК) становила у середньому (106,1 +- 5,6) мкг/мл. Чутливість P. aeruginosa до бактеріофагу та цефалоспоринів підвищувалася в присутності ДМ у суббактеріостатичній концентрації (СК). Висновки: резистентні до цефалоспоринів штами P. aeruginosa не мали перехресної стійкості до ДМ, бактеріофагу. Застосування антисептика ДМ у СК підвищувало чутливість P. aeruginosa до цефалоспоринів в 7 - 8,5 разу; покращувало чутливість помірно стійких фаголізабельних культур P. aeruginosa до бактеріофагу.

Запальні захворювання органа зору посідають провідне місце (34,5 - 40,2 %) серед захворювань очей. Мета роботи - дослідити сучасну структуру збудників гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока, їх чутливість до антибіотиків. Проведено ретроспективний аналіз результатів бактеріологічних досліджень 43 хворих із гнійно-запальними процесами переднього відрізка ока та його допоміжного апарату, яких обстежували і/або лікували у Вінницькій і Житомирській обласних клінічних лікарнях протягом 2013 р. Етіологічна структура гнійно-запальних процесів ока була представлена грампозитивними (89,7 %), а саме: S. epidermidis (55,2 %), S. aureus (20,8 %), S. viridans (5,2 %), E. faecalis (3,4 %), S. heamoliticus (1,7 %), S. pneumoniae (1,7 %), C. hofmannii (1,7 %), і грамнегативними бактеріями: Acinetobacter spp. (5,2 %), E. coli (3,4 %), E. gergoviae (1,7 %). Staphylococcus spp. були малочутливими до пеніцилінів (50,0 - 78,1 %), цефалоспоринів (50,0 - 71,9 %), макролідів (50,0 - 58,3 %), мали варіабельну чутливість до ципрофлоксацину (66,7 - 78,1%); офлоксацину (75,0 - 87,5 %), моксифлоксацину (75,0 - 84,4 %), гентаміцину (66,7 - 90,6 %), тобраміцину (66,7 - 93,8 %). Грамнегативним бактеріям була притаманна низька антибіотикочутливість. Висновки: грампозитивні мікроорганізми є провідними збудниками гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока (89,7 %), мають варіабельну чутливість до антибіотиків. Грамнегативні збудники стійкі до більшості досліджуваних антибіотиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р35,83

Рубрики:

Загальна терапія

Шифр НБУВ: ВА867160 Пошук видання у каталогах НБУВ