Розкрито місце недержавного пенсійного забезпечення в системі соціального захисту населення, узагальнено теоретичні підходи до трактування економічної сутності поняття "недержавне пенсійне забезпечення" (НПЗ). Здійснено критичний огляд світового досвіду розвитку систем НПЗ та можливості його застосування в Україні. Розглянуто особливості участі недержавних пенсійних фондів, банків і страхових компаній у накопиченні пенсійних внесків, досліджено механізм взаємодії суб'єктів системи НПЗ. Вивчено сутність, види фінансових потоків, особливості їх руху в системі НПЗ. Проаналізовано сучасний стан і динаміку розвитку системи НПЗ в Україні. Систематизовано перелік економічних чинників, охарактеризовано їх вплив на розвиток системи НПЗ. Запропоновано механізм управління фінансовими потоками в системі НПЗ. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності діяльності недержавного пенсійного фонду. Проведено аналіз структури інвестиційного портфеля НПФ і запропоновано науково-методичний підхід до формування портфеля інвестицій недержавних пенсійних фондів за умов економічної нестабільності.

Наведено результати дослідження сучасного стану формування інвестиційно-фінансової стратегії розвитку (ІФСР) суб'єктів національної економіки. Розглянуто інструменти боргового фінансування суб'єктів підприємництва в Україні. Розкрито особливості функціонування фінансово-кредитної системи України. Розглянуто теоретичні та методологічні засади формування ІФСР учасників фінансового ринку. Подано інформацію про вдосконалення механізму формування інвестиційної стратегії страхових компаній. Висвітлено результати досліджень щодо формування теоретично-методологічних основ формування ІФСР представників виробничої сфери. Описано фактори впливу на основний капітал підприємства. Увагу приділено питанням розвитку перспективних напрямів формування ІФСР агропромислової та транспортної інфраструктури. Проаналізовано сучасний стан та окреслено тенденції інвестування розвитку транспортно-логістичної системи України в умовах перманентної кризи.

Узагальнено підходи щодо встановлення закономірностей формування ресурсного забезпечення діяльності підприємства (виробничий, логістично-потоковий, потоково-процесний). При стратегічному плануванні розвитку підприємства запропоновано використовувати положення потоково-проектного підходу, в межах якого формування ресурсного забезпечення стратегії розвитку розглядається через виокремлення, динамічне структурування, розподіл і перерозподіл сукупності стратегічних ресурсних потоків (СРП). Розкрито сутність явища СРП як цілісної сукупності економічно умовно-однорідних об'єктів (ресурсів), що визначається системно-динамічним характером упорядкування кількісних та якісних параметрів розподілу у просторі та часі відповідно до вимог забезпечення реалізації комплексу проектів розвитку підприємства.

Досліджено аналіз українсько-турецьких торговельно-економічних відносин на сучасному етапі їх розвитку та майбутніх перспектив економічної співпраці двох країн, зокрема у секторі виробництва м'ясної продукції. У результаті дослідження виявлено, що Турецька Республіка є одним із провідних торговельних партнерів України та входить до переліку країн, що мають найбільші перспективи для розвитку українського експорту. Визначено проблеми в агросекторі Туреччини, головними з яких є недостатня кількість залучених інвестицій у сільське господарство та дефіцит сільських територій, що призводить до необхідності імпортувати продукцію агросектору, в результаті чого спостерігається надмірне зростання цін на м'ясну продукцію та відповідно зменшення її споживання населенням Туреччини. Встановлено головні країни-експортери м'ясної продукції до Турецької Республіки та перешкоди при здійсненні експорту м'ясних продуктів Україною. Виявлено, які дії уряду та виробників можуть покращити сучасні українсько-турецькі торговельно-економічні відносини у агросекторі.

Проведено узагальнення та порівняльну оцінку положень теоретичних підходів щодо встановлення причин і передумов виникнення, визначення механізмів поширення кризових явищ у розвитку економічних систем. Розглянуто закономірності прояву кризових тенденцій у контексті здійснення процесів функціонування та розвитку економічних систем. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення механізму збереження стійкості та протидії руйнівним проявам кризових явищ у розвитку економічних систем.

Гіпотезою дослідження постало використання як методологічної бази формування механізму міжнародної виробничої кооперації промислових підприємств методів і принципів системної інженерії, які надають змогу визначити ієрархічну підпорядкованість розширеного кола суб'єктів інтеграції та забезпечити прояв емерджентних ефектів під час реалізації проєктів кооперації суб'єктів різних національних юрисдикцій. Міжнародну виробничу кооперацію розглянуто в розрізі одночасного застосування спеціалізовано-виробничого, ланцюгового та стратегічного підходів до визначення її суті. Представлено систематизацію підходів до визначення змісту категорії механізму та наведено трансляцію такої систематизації для визначення змісту поняття "механізм міжнародної виробничої кооперації". Схему процесу формування механізму подано як сполучення функціонального аналізу та синтезу організаційної структури, розподіленої за країнами розміщення учасників виробничої кооперації. Визначено ключові зони уваги та узгодження проєктів утворення міжнародних виробничих мереж.

Актуальність дослідження пояснюється тим, що забезпечення розвитку підприємства є можливим лише у разі адаптації його поведінки до кризових умов невизначеності та ризику. Саме тому доречно зосередити увагу на перенесенні концепції безперервності бізнесу в основу розробки програми антикризового відновлення діяльності підприємства. Мета роботи - розвиток теоретико-методичних засад формування та структуризації механізму антикризового управління стратегічною безперервністю та стійкістю діяльності підприємства розглянуто проблематику питань виділення контурів досягнення та підтримки безперервності діяльності підприємства в межах механізму антикризового менеджменту. Безперервність надано через спроможність підприємства виконувати бізнес-процеси з заданою ефективністю та в межах визначеного рівня зрілості. Здійснено диференціацію змісту поняття стратегічної стійкості за різними підходами до усвідомлення змісту стратегії. Проведено узагальнення наукових робіт щодо виділення елементів механізму антикризового управління підприємством. Запропоновано включення до складових елементів механізму антикризового управління таких складових як інтереси стейкхолдерів підприємства, адаптери та інституціональний базис. Наведено структуризацію елементів механізму антикризового управління стратегічною безперервністю та стійкістю діяльності підприємства. Відображено логіку диференціації елементів механізму управління між контурами управління підприємством та стратегічною стійкістю підприємства. Запропоновано матрицю змістовної ідентифікації елементів механізму антикризового управління стратегічною безперервністю та стійкістю, інтегроване з визначення їх місця в механізмі управління підприємством. Наведено авторський варіант відображення контурів управління підприємством і його стратегічною стійкістю.

Визначено складові розробки стратегії розвитку міжнародних виробничо-коопераційних відносин підприємств. Вивчено особливості стратегії розвитку міжнародних виробничо-коопераційних відносин підприємств. Сформовано підходи до планування та реалізації стратегії міжнародного виробничо-коопераційного співробітництва (МВКС). Наведено модельний базис планування та реалізації стратегії МВКС. Побудовано системно-динамічну модель планування та реалізації стратегії МВКС підприємств. Співвіднесено функціональні стратегії учасників МВКС із плануванням розвитку глобальних ланцюгів вартості. Здійснено моделювання просторово-географічного розміщення учасників кластерно-мережної взаємодії.

Узагальнено теоретичні положення та доповнено методичні підходи щодо формування маркетингової стратегії розвитку міжнародних виробничо-коопераційних відносин (МВКВ) промислових підприємств в умовах глобалізації світового ринку. Надано оцінку маркетингового потенціалу посилення стратегічних конкурентних позицій підприємств, які виступають учасниками МВКВ у промисловості. Визначено можливості та резерви розширення конкурентних переваг промислових підприємств при поглибленні процесів економічної інтеграції України. Визначено склад базових стратегічних альтернатив можливого впливу факторів міжнародної конкуренції на формування маркетингової стратегії розвитку міжнародних ВКВ промислових підприємств в умовах глобалізації світового ринку. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення послідовності формування маркетингової стратегії розвитку МВКВ промислових підприємств.

Вивчено поточний стан розвитку міжнародного економічного співробітництва у сфері виробничо-коопераційних відносин в умовах глобалізації. Виокремлено фактори та передумови розвитку виробничо-коопераційних зв'язків підприємств. Встановлено наявність у підприємницькій сфері європейського економічного простору вагомого потенціалу розвитку ділового співробітництва та партнерських відносин із суб'єктами господарювання ряду країн, до складу яких належить Україна. Коло сфер міжнародної виробничої кооперації, до яких залучені національні підприємства, залишається вкрай обмеженим. До складу найбільш вагомих перешкод для розвитку різних форм міжнародної виробничої кооперації в Україні слід віднести насамперед стан національного інституціонального середовища господарської активності.

Представлено результати досліджень з теорії, методології та практики сучасних процесів трансформації у фінансовій системі, аграрній галузі та сфері послуг. Досліджено новітні напрями перетворень в економічній сфері. Проаналізовано процес цифрової трансформація економіки та адаптацію її світового досвіду. Охарактеризовано бізнес-процеси підприємств торгівлі та їх вплив на економічну безпеку підприємств. Здійснено прогнозування показників функціонування підприємств машинобудівної галузі. Досліджено інформаційно-технологічні проблеми та перспективи розвитку у банківській сфері. Висвітлено теоретико-методичні засади взаємодії банків та суб'єктів реального сектору економіки в сучасних реаліях розвитку бізнесових процесів в Україні. Оцінено ефективність послуг в умовах міжнародної економічної діяльності. Увагу приділено розвитку спеціалізованого туризму в Україні як одному з практичних питань організації туризму (на прикладі кінного туризму). Побудовано моделі прогнозу рівня доходів від сільського зеленого туризму у Дніпропетровській області на основі аналізу стану та перспектив його розвитку.