Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*736 + П278.0-45

Рубрики:

Загальна ботаніка

Дерева і чагарники

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - з'ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який грунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев$янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02", одержані з Дослідного господарства "Новокаховське" Інституту рису НААН України. Наведено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02" in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджено залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" і P. laurocerasus "03.02" найоптимальнішим було середовище Mypacize - Скуга (MС), деякого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів - 2,3 см, коефіцієнт розмноження - 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus "Serbica" ефективним було використання середовища MС-7 з додаванням 1,0мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище MС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %. Висновки: для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" та P. laurocerasus "03.02", найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus "Serbica" - поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК.

Мета роботи - з'ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який грунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев$янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02", одержані з Дослідного господарства "Новокаховське" Інституту рису НААН України. Наведено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02" in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджено залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" і P. laurocerasus "03.02" найоптимальнішим було середовище Mypacize - Скуга (MС), деякого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів - 2,3 см, коефіцієнт розмноження - 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus "Serbica" ефективним було використання середовища MС-7 з додаванням 1,0мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище MС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %. Висновки: для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" та P. laurocerasus "03.02", найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus "Serbica" - поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК.