У випадку згодовування коровам раціонів з екструдованою ячмінно-пшеничною дертю кількість білкового азоту у вмісті рубця збільшувалася за рахунок посилення синтезу мікробного білка, а у разі згодовування раціонів з обробленою формальдегідом соняшниковою макухою - внаслідок захисту наявного у макусі протеїну. Екструзія ячмінно-пшеничної дерті не впливала на ліпідний склад вмісту рубця, а обробка формальдегідом захищала наявні у складі соняшникової макухи ліпіди від гідролізу у рубці. Середньодобові надої корів у випадку згодовування обох досліджуваних раціонів зростали на 11 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-272.51 + П60-273.97

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження впливу екструдованих ріпакового шроту, соняшникової макухи та соєвого шроту на ферментацію у рубці корів. Встановлено, що підвищення споживання важкорозщеплюваного в рубці протеїну з 28,5 - 29,7 % до 39,6 - 43,6 % знижувало у вмісті рубця рівень вільних амінокислот, небілкового, амінного і амонійного азоту. Згодовування коровам екструдованої соняшникової макухи зменшувало утворення у рубці пропіонової кислоти, а згодовування соєвого шроту - масляної кислоти. Усі досліджувані раціони знижували рівень розгалужених жирних кислот. Екструдовані корми знижували протеолітичну і амілолітичну активність у вмісті рубця корів і не впливали на целюлозолітичну активність.

Наведено дані про вплив екструдованого ріпакового шроту у разі згодовування його коровам у вигляді сумішки з зерновими концентратами на розщеплювання протеїну у рубці та поступлення білків і амінокислот у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у разі згодовування коровам екструдованого ріпакового шроту надходження важкорозщеплюваного протеїну з рубця у кишечник зросло на 49,1 %. У цьому випадку вірогідно збільшилося надходження з рубця у дванадцятипалу кишку незамінних амінокислот, а також зросла молочна продуктивність корів.

Зазначено, що збільшення в раціоні лактуючих корів частки нерозщеплюваного в рубці протеїну від 29,7 до 41,2 % за екструзії ріпакового шроту, від 31,7 до 43,9 % за екструзії соєвого шроту та від 28,5 до 39,5 % за екструзії соняшникової макухи зумовлює зростання концентрації білкових і зменшення концентрації вільних амінокислот у вмісті рубця та надходження більшої кількості протеїну у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у корів, яким згодовували екструдовані корми, зменшувалися втрати азоту з калом і сечею та збільшувалось використання його в організмі. За використання в годівлі корів екструдованих високопротеїнових кормів у плазмі артеріальної крові підвищується концентрація метаболітів білкового обміну та посилюється їх використання молочною залозою у синтезі компонентів молока. Збільшення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну екструдованих ріпакового шроту, соєвого шроту та соняшникової макухи підвищує надої корів на 8,9; 15,2 і 13,8 %. Витрати кормового протеїну на синтез молока зменшувались на 10,8-11,3 %, покращувалась репродуктивна функція корів.

Досліджено вплив зменшення у раціоні високопродуктивних корів кількості крохмалю і збільшення кількості жиру за рахунок заміни частини ячмінно-пшеничної дерті соняшниковою макухою. Вміст енергії, протеїну, клітковини та цукру в раціонах контрольної та дослідної груп не відрізнявся. Зменшення у раціоні корів кількості крохмалю призвело до зниження амілолітичної активності вмісту рубця у разі незмінних целюлозолітичної та протеолітичної активності. У вмісті рубця корів дослідної групи виявлено вищу концентрацію білкового азоту та нижчу концентрацію аміаку. Зменшення вмісту неструктурних вуглеводів зменшило частку пропіонової кислоти та збільшило частку оцтової кислоти у рубцевій рідині. У вмісті рубця зросла кількість ліпідів та посилився гідроліз триацилгліцеролів. Заміна частини зернових концентратів макухою зменшила жирдепресуючу дію раціону і на 7 % збільшила надої.

Досліджено вплив зміни відношення грубих кормів до концентратів у раціоні корів з 80:20 до 60:40 на склад коротко- та довголанцюгових жирних кислот у вмісті рубця. При згодовуванні коровам раціону з вищим вмістом концентратів у вмісті рубця виявлено більшу кількість пропіонової кислоти, за відсутності зменшення кількості оцтової кислоти та зниження індексу насиченості ліпідів і збільшення кількості цис- і транс-ізомерів ненасичених жирних кислот.

Наведено результати досліджень впливу підвищення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну з 29,7 до 41,2 % за рахунок додавання до раціону екструдованого ріпакового шроту на перетравлення поживних речовин корму. Встановлено, що збільшення кількості нерозщеплюваного протеїну в раціоні корів не вплинуло на синтез мікробного білка в рубці та на інтенсивність ферментації сирої клітковини в рубці та кишечнику. Перетравність протеїну по всьому травному тракту підвищувалась з 65,0 до 70,3 %. Виявлено збільшення надходження загальних ліпідів із рубця в дванадцятипалу кишку та їх перетравлення в кишечнику, зменшення виділення азоту з калом і сечею та збільшення його засвоєння і виділення з молоком.

Наведено результати досліджень впливу екструдованого ріпакового шроту на вміст білкових і вільних амінокислот у рубці корів. Встановлено, що збільшення в раціоні корів кількості важкорозщеплюваного протеїну призводить до зростання у вмісті рубця корів концентрації білкових амінокислот і зниження кількості вільних амінокислот, що зумовлено зменшенням протеолізу білків екструдованих домішок. У складі білків вмісту рубця корів, яким згодовували екструдований ріпаковий шрот, зростала концентрація лізину, аргініну, треоніну, валіну, метіоніну, ізолейцину, фенілаланіну, аспарагінової кислоти, проліну, цистину. Серед вільних амінокислот виявлено менше гістидину, аргініну, метіоніну, лейцину, глютамінової кислоти і проліну.

Наведено дані дослідження впливу домішок різних доз хлориду хрому до води, в якій вирощували дворічок коропа, на загальний вміст ліпідів і співвідношення їх окремих класів у скелетних м'язах, печінці та зябрах риб. В результаті досліджень установлено позитивний вплив домішок хлориду хрому на вміст загальних ліпідів і різнонаправлений їх вплив на вміст окремих класів ліпідів у вказаних органах і тканинах дворічок коропа.

Досліджено вплив введення у раціон високопродуктивних лактуючих корів 100 г бікарбонату натрію та по 50 г карбонатів кальцію і магнію на голову в добу на перебіг процесів рубцевої ферментації. Під впливом карбонатів рН рубцевої рідини корів зріс з 6,58 до 6,97. У цьому разі у вмісті рубця знизилась амілолітична та зросла целюлозолітична активність. Зменшення амілолітичної активності супроводжувалося зменшенням концентрації лактату у рубці. За додавання до раціону корів бікарбонату натрію та карбонатів кальцію та магнію у вмісті рубця посилювався синтез мікробного білка, внаслідок чого зростала кількість білкового азоту та знижувалася концентрація аміаку. Додавання буферної суміші статистично вірогідно підвищувало жирність молока та добовий вихід молочного жиру.

Наведено дані про результати досліджень впливу підвищення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну з 28,5 до 39,5 % за рахунок додавання до раціону екструдуваної соняшникової макухи на перетравлення поживних речовин корму. Встановлено, що збільшення кількості нерозщеплюваного протеїну в раціоні корів не вплинуло на синтез мікробного білка в рубці та на інтенсивність ферментації сирої клітковини в рубці та її засвоєння в кишечнику. Перетравність протеїну по всьому травному тракті підвищувалась з 64,3 до 72,7 %. Виявлено збільшення надходження загальних ліпідів з рубця в 12-палу кишку та їх перетравлення в кишечнику, зменшення виділення азоту з калом і сечею та збільшення його засвоєння та виділення з молоком.

Чаркін В. А. - кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії живлення великої рогатої худоби, основині напрями наукової діяльності якого скеровані на дослідження: фізіології лактації тварин; вивчення впливу на обмінні процеси, продуктивність і склад молока хелатних препаратів йоду, хрому, селену, кобальту; розроблення елементів національної системи протеїнового живлення високопродуктивних корів, яка відповідає сучасним критеріям нормування протеїну. Лактація - це складний фізіологічний процес утворення, нагромадження та виділення молока з молочної залози тварин. Регуляція процесу утворення молока здійснюється нервовою системою та гормонами залоз внутрішньої секреції за участю кори великих півкуль і гіпоталамуса, де розміщений лактаційний центр. Гіпоталамус виділяє нейросекрети - соматоліберин та пролактоліберин, які стимулюють виділення гіпофізом гормонів соматотропіну та пролактину. Ці гормони беруть безпосередньо участь в утворенні молока. Роль інших залоз внутрішньої секреції полягає в тому, що вони сприяють утворенню попередників молока та збільшенню їх кількості в крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.2

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ