Розроблено теоретико-методичні основи програмно-цільового управління інвестиційним розвитком металургійних підприємств на підставі програмно-цільового підходу. Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо дослідження категоріального апарату. Розглянуто сутність і структуру інвестиційної програми розвитку металургійного підприємства. Здійснено аналіз методичних основ використання програмно-цільового підходу в управлінні інвестиційною програмою розвитку металургійного підприємства. Визначено умови, стан і тенденції інвестиційного розвитку металургійних підприємств України. Проаналізовано та оцінено інвестиційну діяльність металургійних підприємств. Виявлено організаційно-структурні чинники управління інвестиційним розвитком металургійних підприємств. Сформовано підхід щодо оцінювання інвестиційної привабливості вертикально-інтегрованої компанії. Запропоновано програмні засоби досягнення цілей інвестиційного розвитку металургійного підприємства за змінюваних умов. Розроблено організаційно-економічне забезпечення реалізації інвестиційної програми розвитку металургійного підприємства.

Фінансово-економічна криза актуалізувала широкий спектр проблем, а також відкрила нові можливості та перспективи різних типів господарських об'єднань у гірничо-металургійному комплексі України. Одним з можливих шляхів мінімізації впливу кризи є створення вертикально-інтегрованих структур у чорній металургії України.

Results over of generalizations and developments are brought in the article, on perfection of methodical bases of forming of indexes of quality of higher education.

Розглянуто теоретичні основи управління інвестиційним розвитком підприємств з використанням програмно-цільового підходу. Проаналізовано процес управління інвестиційним розвитком металургійних підприємств, увагу приділено його удосконаленню. Запропоновано методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості акціонерного товариства як вертикально інтегрованої структури. Розроблено модель розподілу та контролю інвестиційних ресурсів, механізм організаційно-економічного забезпечення реалізації програми інвестиційного розвитку на діючих металургійних підприємствах.

Проаналізовано управління відтворенням оборотного капіталу підприємства на основі застосування традиційних методик аналізу. Визначено, що ці методи не надають узагальнюючої картини системи управління відтворюванням оборотного капіталу. Саме тому запропоновано використовувати інтегральний показник за методом порівняльної рейтингової оцінки.

Особливості та сучасні умови функціонування комунальних підприємств (установ, організацій) (КП(УО)), зокрема, процеси демократизації, децентралізації, відкритості суспільства, потребують удосконалення системи показників, формують певні вимоги до критеріїв оцінювання ефективності їх діяльності. Зважаючи на цілі, завдання та виконувані функції, оцінку ефективності діяльності КП(УО)варто здійснювати як за економічними, так і соціальними критеріями, що пояснюється тим, що діяльність КП(УО) спрямована на вирішення соціальних задач відповідної територіальної громади, а отже, результативність діяльності такого підприємства. не завжди визначається прибутковістю. Оцінити ефективність використання комунальними підприємствами місцевих фінансів, які є основною дохідною статтею їх бюджету, та рівень впливу КП (УО) на розвиток територіальної громади можна тільки за умови прозорості та відкритості діяльності такого підприємства. В роботі запропоновано в системі критеріїв оцінки соціальної ефективності КП(УО) виокремити критерій "Поінформованість суспільства щодо діяльності комунального підприємства (установи, організації)". Відповідно, в системі показників оцінки ефективності соціальної діяльності запропоновано визначення рівня прозорості та відкритості КП(УО). Наведено алгоритм оцінювання рівня прозорості КП(УО) як одного з етапів оцінки ефективності діяльності комунальних підприємств (організацій, установ).

Наведено результати виконання доручення прем'єр-міністра України щодо опитування про стан кіберзахисту, яке було проведено в рамках виконання підготовчих заходів до "Огляду стану кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом". Актуальність цього дослідження зумовлена тенденціями розвитку фреймворку нормативно-правових актів з питань кіберзахисту критичної інфраструктури і сфери національної безпеки та оборони, а також невідповідністю реального стану справ із кіберзахисту об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ) вимогам державної політики щодо захисту таких об'єктів від кіберзагроз і кібератак. Розглянуто практичний досвід проведення статистичного опитування організацій, які потенційно можуть бути віднесені до ОКІ, на відповідність до вимог нормативно-правових актів із кіберзахисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури.