У результаті проведених досліджень встановлено, що основними предикторами суїцидальної поведінки у хворих з панічним розладом (F41.0) є три групи факторів: характерологічні особливості (інтроверсія, експлозівність, тривожність); дисбаланс у ціннісно-мотиваційній сфері у вигляді незадоволеної потреби в здоров'ї, активної діяльності, щасливого сімейного життя і незалежності у вчинках і діях; вираженість поведінкових маркерів агресії у вигляді негативізму, роздратування та вербальної агресії. Названі ознаки повинні враховуватися в процесі діагностики та профілактики суїцидальної поведінки у хворих з панічним розладом.

В результате проведенных исследований установлено, что основными предикторами суицидального поведения у больных с паническим расстройством (F41.0) являются три группы факторов: характерологические особенности (интроверсия, эксплозивность, тревожность); дисбаланс в ценностно-мотивационной сфере в виде неудовлетворенной потребности в здоровье, активной деятельности, счастливой семейной жизни и независимости в поступках и действиях; выраженность поведенческих маркеров агрессии в виде негативизма, раздражения и вербальной агрессии. Названные признаки должны учитываться в процессе диагностики и профилактики суицидального поведения у больных с паническим расстройством.

Встановлено, що фенітові ореоли лінійних карбонатитових масивів, на відміну від масивів центрального структурно-морфологічного типу, зазвичай характеризуються вираженою морфологічною асиметрією. На породному та мінеральному рівнях підтверджено факт композиційної конвергенції контрастних за складом вихідних порід у процесі їх фенітизації, а також виявлено геохімічну зональність фенітових ореолів. Підтверджено можливість встановлення належності метасоматичних змін до фенітового типу й ідентифікації типів вихідних порід за даними про розподіл елементів-домішок у найбільш розповсюджених акцесорних мінералах. Вперше запропоновано мультиплікативний геохімічний показник зональності, спільний для досліджених лінійних карбонатитових масивів, який дозволяє уточнити положення зовнішньої границі фенітового ореолу, оцінити ступінь перетворення вмісних порід. Подібні коефіцієнти, за умов їх подальшого вдосконалення, можна розглядати як засіб підвищення ефективності прогнозно-пошукових робіт.