Проаналізовано результати хірургічного лікування 54 хворих з приводу кістозних менінгіом головного мозку різної локалізації. Пацієнти оперовані в однакових умовах, нейрохірургами однієї операційної бригади, з них 24 - з використанням новітніх технологій. Широке використання новітніх технологій в хірургії КМГМ дало можливість суттєво зменшити інвазивність хірургічного втручання і, як наслідок, достовірно зменшити тривалість операції, тяжкість інтраопераційної крововтрати.

Мета роботи - проаналізувати найближчі результати хірургічного лікування хворих з менінгіомами параселярної локалізації (МПСЛ). Проведено аналіз найближчих результатів хірургічного лікування 137 хворих із МПСЛ. Осіб чоловічої статі було 40 (29,2 %), жіночої статі - 97 (70,8 %). Середній вік становив (51,8 +- 0,9) року. Критерії відбору: менінгіоми горбка турецького сідла, малого крила основної кітки та переднього нахиленого відростка, медіальних відділів великого крила та латеральної стінки кавернозного синуса. При виборі доступу ураховували розміри пухлини, локалізацію та співвідношення з оточуючими невральними структурами. Найближчі результати лікування МПСЛ були задовільними. Тотального видалення вдалося досягнути у 57 (41,6 %) хворих, субтотального - у 77 (56,2 %), парціального - у 3 (2,2 %). Функція зорового нерва поліпшилася у 38 (27,7 %) хворих. Поліпшення якості життя хворих було зумовлене регресом неврологічного дефіциту, зникненням функційних розладів, високим ступенем соціальної адаптації. Висновки: видалення МПСЛ завдяки застосуванню комбінованого фронтотемпороорбітозигоматичного доступу відповідає сучасним вимогам нейрохірургії. Використання комбінованого доступу дає змогу проводити ефективне максимальне видалення МПСЛ та запобігає травматизації оточуючих мозкових структур.

Мета роботи - оптимізувати хірургічний етап лікування менінгіом та артеріальних аневризм (АА) навколоселярної ділянки (НСД) за результатами аналізу індивідуальних топографо-анатомічних особливостей. Проаналізовано результати діагностики та хірургічного лікування 383 хворих, з них 137 із менінгіомами НСД (97 жінок і 40 чоловіків, середній вік - 51,8 року) та 246 з АА НСД (138 жінок і 108 чоловіків, середній вік - 52,0 роки). Усіх пацієнтів прооперовано в ДУ "Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України" у період з 01.01.2010 до 31.11.2016 р. АА вражали різні сегменти внутрішньої сонної артерії - 98 спостережень, комплекс передньої мозкової - передньої сполучної артерії - 145, біфуркацію основної артерії - 3. Складні АА зафіксовано в 52 хворих. При АА застосовано такі краніотомічні доступи: птеріональний - у 202 випадках, орбітозигоматичний - у 4, птеріональний із передньою клиноїдектомією - у 32, підскроневий - у 8; при видаленні менінгіом: субфронтальний - у 28, птеріональний - у 71, фронтоорбітозигоматичний і його варіанти - у 38 спостережень. Тотального видалення вдалося досягти у 57 хворих, субтотального - у 22, парціального - у 58. Поліпшення та збереження на до операційному рівні функції зорового нерва мало місце у 38 і 78 випадках відповідно. Відзначено поліпшення якості життя хворих (регрес неврологічного дефіциту, відновлення порушених функцій, високий ступінь соціальної адаптації). Зроблено висновки, що вибір краніотомічного доступу до АА НСД залежав від локалізації та геометричних параметрів АА щодо кісткових структур основи черепа, об'єму та розташування внутрішньочерепного крововиливу, запланованого мікрохірургічного коридору до АА і техніки деваскуляризації аневризми, а вибір оперативного доступу при менінгіомах НСД - від топографо-анатомічних особливостей пухлин, їх розмірів, співвідношенням із навколишніми невральними структурами.

Мета роботи - оптимізувати тактику хірургічного лікування менінгіом навколоселярної локалізації з поширенням у канал зорового нерву. Проаналізовано результати хірургічного лікування 93 хворих (31 (33,3 %) чоловік та 62 (66,7 %) жінки) із менінгіомами навколоселярної локалізації з поширенням у канал зорового нерва. Середній вік пацієнтів становив (54,6 +- 5,3) року. інвазію пухлини в канал зорового нерва виявляли на етапі доопераційного планування за допомогою магнітно-резонансної томографії (у 39 (41,9 %) спостереженнях) та як інтраопераційну знахідку (у 54 (58,1 %)). Відповідно до цього за методикою оперативних втручань матеріал розподілено на дві клінічні підгрупи: в першій проводили ранню екстрадуральну декомпресію зорового нерва, в другій - під час чи після видалення пухлини. Радикальність оперативних втручань: тотальне видалення - 34 (36,6 %) випадки, субтотальне - 19 (20,4 %), парціальне - 40 (33,0 %). Поліпшення функції зорового нерва відзначено у 28 (30,1 %) прооперованих хворих, погіршення - у 16 (17,2 %), у решти - без змін. Кількість хворих з якістю життя за індексом Карновського понад 80 зросла із 75 (80,6 %) при госпіталізації до 84 (90,3 %) на момент виписки. Висновки: хірургічне видалення менінгіом навколоселярної локалізації часто ускладнене поширенням пухлини в канал зорового нерва. Виконання кісткової декомпресії каналу зорового нерва - необхідний та важливий етап хірургічного втручання, що забезпечує збереження функції зорового нерва та радикальність операції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627-59

Рубрики:

Пухлини центральної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено особливості топографо-анатомічних взаємовідносин менінгіом навколоселярної локалізації (МНСЛ) з оточуючими нейроваскулярними структурами з метою оптимізації методик їх хірургічного видалення. Встановлено патогенетичні особливості зорових порушень при МНСЛ у до- та післяопераційному періоді. Уточнено клінічні прояви МНСЛ залежно від їх поширення та місця похідного росту. На підставі проведеного комплексного статистичного аналізу результатів хірургічного та радіологічного лікування хворих на МНСЛ представлено теоретичне узагальнення та визначено новий підхід до розв'язання актуальної наукової задачі підвищення ефективності хірургічного лікування МНСЛ, обґрунтовано оптимальні сучасні методи їх хірургічного лікування, визначено специфіку поєднання та доцільність застосування мультиспіральної комп'ютерної (МСКТ) і магнітно-резонансної томографій (МРТ) методів діагностики при різних варіантах цих пухлин. Зважаючи на індивідуальні анатомо-топографічні характеристики МНСЛ, розроблено покази до виконання різноманітних модифікацій фронтотемпороорбітозигоматичного доступу. Запропоновано методики ранньої екстрадуральної клиноїдектомії та кісткової декомпресії зорового нерва у випадках поширення МНСЛ у зоровий канал. Розроблено покази до проведення та проаналізовано ефективність екстрадуральної дирекції латеральної стінки печеристої пазухи як важливого етапу видалення МНСЛ.