Досліджено склад популяції люцерни посівної (M. sativa) за ознаками кількості насіннєвих зачатків у зав'язі та рівнем фертильності пилку. Виявлено значне варіювання вивчених ознак, а також зроблено висновки про їх вплив на формування насіннєвої продуктивності люцерни.

З'ясовано природу мінливості рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни, а також суть корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі. Ідентифіковано кореляційну залежність між насіннєвою продуктивністю люцерни та рівнем фертильності пилку й кількістю даних зачатків. Оцінено ступінь детермінації насіннєвої продуктивності люцерни рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі.

Теоретично обгрунтувано та розроблено пропозиції щодо управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств. Узагальнено теоретичні розробки зарубіжних і вітчизняних дослідників щодо сутності сталого розвитку та розвитку підприємств. Визначено методичні підходи до оцінювання сталого розвитку сільськогосподарських підприємств, обгрунтовано концепцію сталого розвитку регіону. Проведено оцінювання стану сільськогосподарських підприємств Рівненщини та тенденцій їх розвитку. Запропоновано шляхи вдосконалення механізмів управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств, алгоритм інноваційно-інвестиційного розвитку сільського господарства, який визначає етапи реалізації інноваційної й інвестиційної політики підприємства та можливості впровадження стратегічних планів розвитку підприємства.

Проаналізовано систему індикаторів, що характеризують процеси економічного, соціального та екологічного розвитку регіону, та їхній вплив на розвиток сільськогосподарських підприємств. Проведено розрахунок агрегованого індикатора розвитку сільськогосподарських підприємств Рівненської області. Запропоновано напрями активізації діяльності сільськогосподарських підприємств.

Розглянуто теоретичні основи управління активізацією діяльності підприємств. Обгрунтовано методологічні підходи до формування системи управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств, критеріїв і показників оцінки. Сформовано систему методів дослідження, акцентовано увагу на цільовій спрямованості організації та менеджменту. Розроблено методологічні підходи до формування результативної системи управління активізацією діяльності підприємств та її оцінки за умов динамічного стратегічного розвитку.

Мета роботи - дослідження причинно-наслідкових взаємозв'язків розвитку інтелектуального капіталу та його впливу на системні основи трансформаційних процесів у національній економіці. Розглянуто роль інтелектуального капіталу в національній економіці України. Виділено організаційну структуру управління як фактор, що впливає на ефективність функціонування системи управління інтелектуальним капіталом. Визначено диференціацію факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Проаналізовано динаміку поданих заявок і отриманих охоронних документів за результатами науково-технічних розробок, виконаних за рахунок загального та спеціального фондів. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є вивчення моделі та структури управління виробництвом, які мають володіти інноваційною, конкурентною та підприємницькою реакціями й, у силу цього, відповідати вимогам ринку.

Розвиток інновацій у національній економіці відображається на збільшенні інтелектуальної власності. Система інтелектуальної власності допомагає встановити баланс між інтересами новаторів та державними інтересами, забезпечуючи створення умов для розвитку творчості та інновацій на благо всіх людей. Мета дослідження - вивчення ролі та розвитку інновацій у світі та в Україні, обгрунтування напрямів розвитку інтелектуального капіталу в Україні. Інноваційну діяльність країн світу перш за все відображає кількість патентів, що було заявлено у світі на певний рік. Проведено прогноз кількості поданих заявок до 2030 р. за допомогою системи Excel. Прогнозування виконується за допомогою лінійної регресії. Прогноз побудовано на основі відомих даних щодо кількості заявок у 2004 - 2018 рр. Вивчено динаміку кількості заявок на патент та побудовано прогнозну криву, яка виявила стійке зростання цього показника найближчим майбутнім. Надалі дослідження мають на меті визначення основних напрямів перебудови економіки України відповідно до світової тенденції щодо підвищення інноваційного розвитку на основі наявного інтелектуального капіталу в країні.

Розглянуто методології дослідження процесів інтелектуалізації в сучасній економіці, механізми забезпечення інтелектуального розвитку сучасної економіки. Розроблено методичні підходи до оцінки результативності інституційного забезпечення процесів розвитку конкурентоспроможної освіти в національній економіці. Проаналізовано динаміку та особливості захисту прав інтелектуальної власності в аспекті розвитку сучасних технологій.

Досліджено проблеми розробки і обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних положень щодо формування інституційної системи розвитку інтелектуального капіталу в національній економіці. Розглянуто концептуальні засади розвитку інститутів у системі управління інтелектуальним капіталом в умовах становлення постіндустріальної економіки. Розкрито теоретико-методологічне підґрунтя щодо інституціоналізації в контексті еволюції інституційної теорії. Структуровано та обґрунтовано категоріальний апарат, пов'язаний із формуванням інституційної системи управління інтелектуальним капіталом. Обґрунтовано методологію системного управління розвитком інтелектуального капіталу в національній економіці, сформовано структурні елементи механізму забезпечення інтелектуального капіталу, удосконалено існуючий методичний апарат до оцінки рівня інноваційного відтворення інтелектуального капіталу. Досліджено системні параметри національних інституційних систем забезпечення якості освіти та конкурентоспроможності науки, визначено критерії та показники оцінки. Запропоновано економетричну модель ефективності національної інституційної системи забезпечення якості освіти. Проведено оцінювання стану та тенденцій функціонування сфери інтелектуальної власності України, активізації патентної діяльності. Визначено особливості захисту прав інтелектуальної власності та тенденції розвитку високотехнологічних секторів економіки України. Досліджено механізм фінансування науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт, обґрунтовано схеми фінансування наукових досліджень. Проаналізовано динаміку кількості заявок на патенти і побудовано прогнозну криву на найближчі 10 років. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку інноваційних галузей економіки України. Сформовано концепцію державного фінансування бізнес-акселераторів. Запропоновано напрями формування інституційного середовища науково-технологічного розвитку корпоративного середовища.