Дисертацію присвячено вивченню поведінки системи малих поверхневих тріщин при малоцикловому навантаженні хромонікелевого сплаву. Розроблено нові стохастичні моделі, які описують формування розподілів довжини розсіяних тріщин при їх стаціонарному зростанні. Показано, що розподіли довжини тріщин при їх стаціонарному і нестаціонарному зростанні, які прогнозуються у часі, мають властивості автомодельності і можуть бути узагальнені однією функцією. Розроблено методику прогнозування залишкового ресурсу об'єкта до критичного стану, який задається умовою наявності тріщини недопустимої довжини. Встановлено нові закономірності накопичення і статистичні розподіли швидкості зростання поверхневих мікрометрових тріщин при деформуванні потягом та малоцикловому навантаженні хромонікелевого сплаву ЭИ698ВД.