Наведено кількість і динаміку нагромадження твердих відходів техногенної сировини - ТС на Івано-Франківщині та Львівщині. Обгрунтовано можливість утилізації ТС у вуглецево-мінеральний матеріал (ВММ). На підставі рентгеноструктурного та термографічного аналізів встановлено склад ВММ та процеси, які проходять за умов термообробки шихти ВММ і впливають на їх поверхню.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л293-3

Рубрики:

Адсорбенти. Засоби для очищення води

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено технології очищення стічних вод целюлозно-паперового виробництва та дослідження з очищення стічних вод одного з підприємств цієї галузі за допомогою фізико-хімічного методу з використанням різних коагулянтів на основі алюмінію. Встановлено, що у разі використання коагулянту, який вміщує солі алюмінію та феруму (3), ступінь очищення води складає 92 - 96 % у процесі відділення коагуляційних частинок за допомогою методу відстою та фільтрації. Наведено результати дослідження з переробки шламу (скоп) водоочищення, що утворюється реально на підприємстві, яке має можливість для переробки шламу в теплоізоляційний матеріал.

Показано вплив мікроармувальних домішок у поєднанні з комплексними модифікаторами пластифікуючо-прискорювальної дії в складі в'яжучих систем на будівельно-технічні властивості будівельних розчинів. За допомогою методу математичного планування експерименту встановлено оптимальний склад будівельних розчинів із поліпропіленовими волокнами та комплексними хімічними домішками.

Показано, що системний підхід до вибору органо-мінеральних добавок та оптимізація їх вмісту в складі бетону дозволяє напрямлено регулювати параметри як бетонних сумішей, так і бетонів. Розроблені бетонні суміші характеризуються поліпшеними технологічними влаcтивостями, а бетони - експлуатаційними характеристиками.

Наведено аналіз наявності відходів I - III класу небезпеки та золошламів по областях зокрема та в Україні загалом. Розраховано та встановлено їх негативний вплив на екологічну безпеку об'єкта та регіону. Для розробки енергоощадних технологій утилізації техногенної сировини запропроновано класифікувати відходи за вмістом вологи на три типи. Встановлено, що для розроблення енергоощадних технологій утилізації золи ТЕС і скопу у пористий теплоізоляційний матеріал необхідно враховувати співвідношення компонентів і вміст вологи.

Наведено результати дослідження нових напрямків розвитку та можливості використання сухих будівельних сумішей на основі фосфогіпсу Роздільського ГХП "Сірка".

Наведено напрямки ефективного використання негашеного вапна. Розглянуто способи зменшення гідратаційної активності CaO. Досліджено процеси структуроутворення в'яжучих, що вміщають підвищену кількість меленого негашеного вапна.

Досліджено зміну фізико-механічних властивостей гіпсового каменя за використання як води замішування електрохімічно активованих водних розчинів. Показано вплив тривалості електрохімічної обробки технічної води на вміст карбонату та гідроксиду кальцію. Запропоновано спосіб контролю глибини електрохімічної активації для забезпечення оптимального співвідношення компонентів, що регулюють терміни тужавіння та твердість гіпсового каменя.

Проаналізовано літературні джерела щодо методів підвищення водостійкості гіпсових в'яжучих. Показано, що вони підвищують водостійкість гіпсових виробів завдяки зниженню розчинності гіпсу; зменшенню водоцементного відношення; просочуванню або обмазуванню виробів речовинами, що перешкоджають проникненню води. Мінеральні добавки цілеспрямовано використовують для модифікування складів на основі гіпсу для підвищення міцності, водостійкості, довговічності, хімічної стійкості отриманих матеріалів і виробів. Важливим технологічним методом, який збільшує швидкість проходження реакцій, є активація в'яжучого з підвищенням його питомої поверхні. Надано результати дослідження впливу хімічних і мінеральних добавок на властивості гіпсового в'яжучого, зокрема на його водостійкість. Встановлено вплив золи винесення та портландцементу на властивості гіпсу. Показано, що найбільшого підвищення міцності та водостійкості гіпсового каменю досягають завдяки механоактивації золи винесення та портландцементу в складі гіпсоцементнопуцоланового в'яжучого (ГЦПВ). Приріст міцності ГЦПВ на основі активованих золи винесення та портландцементу становить 32 %, а коефіцієнта розм'якшення - 89 %.